(c) shutterstock

Дедалі більше підприємств галузі й допоміжних виробництв запускають потужності, що зупинилися через війну

Українська влада активно закликає підприємства всіх галузей економіки відновлювати свою роботу. Окремі підприємства гірничо-металургійного комплексу не зупиняли свою роботу, хоч і функціонують зі зниженим завантаженням. Дедалі більше заводів галузі й допоміжних виробництв запускають потужності, що зупинилися, і вирішують логістичні проблеми.

У порівнянні з попереднім аналізованим періодом дедалі більше підприємств ГМК та пов’язаних виробництв запускають потужності. Це свідчить про високу швидкість адаптації компаній.

Дані взяті з офіційних публічних джерел. Дані, підготовлені GMK Center, можуть бути неповними, тому що не всі підприємства повідомляють про свою діяльність або, навпаки, прямо уникають будь-якої публічної згадки з міркувань безпеки.

Формулювання «зі зниженим навантаженням» може означати широкий діапазон варіантів – від закінчення незавершених робіт до 60-80% завантаження з можливістю часткового відправлення продукції європейським споживачам.

Сталеві потужності

«Каметсталь» – єдиний завод в Україні, який у березні працював майже на повну потужність. Підприємство працює приблизно на 80% своїх технічних потужностей.

Металургійні потужності «Інтерпайп Сталь» та Дніпровського металургійного заводу DCH Steel зупинені та перебувають на консервації. У режимі гарячої консервації знаходяться Маріупольські заводи. Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь», які зазнали бомбових ударів та артилерійських обстрілів.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» планує відновити роботу однієї з чотирьох доменних печей, про що повідомлялося раніше. Надалі – запустити в роботу машину безперервного лиття заготовок.

Після часткового відновлення роботи цеху холодної прокатки «Запоріжсталь» запустила в роботу дві з чотирьох доменних печей. Завод планує розпочати виплавку сталі, випуск напівфабрикатів і прокату до кінця квітня. Одночасно завод розпочав ремонт та технічне обслуговування обладнання цеху гарячої прокатки на суму 30 млн грн.

Розрив ланцюжків постачання, зокрема через припинення експорту слябів з України, призвів до того, що перекатні заводи групи «Метінвест» у Болгарії, Італії та Великій Британії перейшли до роботи як окремі самостійні підприємства. Ці заводи зможуть диверсифікувати поставки напівфабрикатів протягом двох місяців.

Виробництво залізорудної сировини

Комбінати з видобутку та збагачення залізної руди в Україні завантажені приблизно на 30-75% потужності, працюючи частково на поставки в ЄС, а частково на склади. Логістичні завдання вирішуються успішно, і очікується, що незабаром формуватимуться партії для суднових відвантажень у Китай через європейські порти.

Гірничодобувний департамент «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує видобуток залізної руди зі зниженим навантаженням. У квітні комбінат планує наростити виробництво залізорудного концентрату до 500 тис. т проти 320 тис. т сировини, відвантаженої в березні.

Компанія Ferrexpo знизила завантаження, але продовжує підтримувати експорт окатишів до ЄС залізницею.

Рудник «Суха Балка» DCH Steel продовжує роботу. Підприємство спеціалізується на видобутку залізної руди підземним способом за потужності близько 3,1 млн т аглоруди на рік.

ГЗК «Метінвесту» в Кривому Розі працюють зі зниженим завантаженням – на 35-40% потужності. Зокрема, ІнГЗК відвантажив у березні 10 тис. т залізорудного концентрату споживачам у Європі .

Південний гірничо-збагачувальний комбінат у березні 2022 року випустив 411 тис. т залізорудного концентрату, незважаючи на військовий стан у країні. Основний обсяг випущеної продукції комбінат відвантажив споживачам Західної Європи.

Компанія «Рудомайн» продовжує відновлювати виробництво до довоєнного рівня.

Трубні потужності

«Сентравіс» раніше відновив роботу кількох секторів, щоб виконати замовлення з незавершених труб, що перебувають на різних етапах у гарячому та холодному цехах.

«Інтерпайп» не працює, ситуація не змінилася. Сталіварне підприємство «Інтерпайп Сталь», а також трубні підприємства – «Інтерпайп-НТЗ», «Інтерпайп НМТЗ» та «Інтерпайп Ніко Тьюб» – зупинені.

Феросплави та виробництво нікелю

Продовжують роботу Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів. НЗФ виплатив працівникам наперед зарплату за лютий та березень, заздалегідь заплатив до бюджету податків на 400 млн грн.

Продовжує роботу та Побузький феронікелевий комбінат, який через блокаду морських портів працює з 50%-м завантаженням потужностей.

У свою чергу колектив Запорізького заводу феросплавів від початку агресії РФ проти України допомагає у підготовці свого міста до оборони та у вирішенні гуманітарних питань. Крім того, завод освоїв випуск протитанкових їжаків та польових печей.

Виробництво коксу

Авдіївський коксохімічний завод не працює, перебуваючи на гарячій консервації, оскільки розташований у безпосередній зоні бойових дій.

«Метінвест» вивів з консервації основні підрозділи «Запоріжкоксу». Завод частково відновив роботу вуглепідготовчого та коксового цехів, цехів уловлювання, сіркоочищення, а також допоміжних підрозділів. Виводяться з консервації на планові виробничі параметри три коксові батареї.

Шахтоуправління «Покровське», найбільший в Україні виробник коксівного вугілля, продовжує роботу. Фахівці підприємства продовжують ремонтні роботи – за місяць відремонтовано 57 одиниць вузлів та механізмів забійного обладнання.

Допоміжні виробництва

Частково відновив виробництво Запорізький ливарно-механічний завод. На підприємстві планують виробляти та ремонтувати обладнання для підприємств «Метінвесту» – «Запоріжсталі», «Каметсталі», «Метінвест Покровськвугілля» та криворізьких ГЗК. Також завод планує випускати нові види продукції – запчастини для кар’єрної та вантажопідйомної автомобільної техніки.

Підприємство з виробництва вогнетривких виробів «Запоріжвогнетрив» вивело з консервації цех магнезіальних виробів та алюмосилікатний цех. Запущено в роботу сервісні центри в Запоріжжі та Кривому Розі.

Нова надія

Можемо констатувати, що від часу останнього огляду (10 днів тому) українська металургія оживає та готується до запуску потужностей. Величезні надії покладаються на «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» – два найбільші сталеві заводи України та Європи.

Вирішення логістичних завдань та побудова нових маршрутів до ЄС та через порти ЄС для експорту до Китаю – другий за важливістю виклик, який долають українські гірники та металурги.

Весь світ спостерігає за роботою української металургії під час війни. Вплив України на світові ринки металургійної сировини та продукції важко переоцінити. Сподіваємося, що наступний огляд порадує нас позитивними новинами.