shutterstock.com shutterstock.com

В умовах війни український уряд постійно розширює кредитні та грантові програми, але їх обсяги мінімальні

Військова агресія РФ проти України завдала величезних збитків економіці країни. В умовах, коли приблизно 60% видатків держбюджету йде на оборону, політика підтримки бізнесу обмежена бюджетними можливостями. При цьому урядовий інструментарій цієї підтримки з початку війни постійно розширювався, хоча її обсяги все одно залишаються мізерними в масштабах економіки та з урахуванням уже наявних втрат бізнесу від бойових дій.

Перелік інструментів

Ключовим інструментом підтримки бізнесу ще за часів пандемії коронавірусу (лютий 2020 року) є програма «Доступні кредити 5-7-9%». З початку її дії банки видали бізнесу майже 49 тис. кредитів на 146,4 млрд грн, у тому числі від початку війни – понад 13,5 тис. на 54 млрд грн.

Однак інвестиційна цінність цієї програми для економіки, зокрема для промисловості, сильно перебільшена – на це з лютого 2020-го спрямовано лише 11 млрд грн (основна частина коштів пішла на антикризові цілі та рефінансування старих кредитів). А серед реципієнтів доступних кредитів на сферу торгівлі й виробництва та промислову переробку припало 24% та 14% відповідно.

У жовтні 2022 року програму доступних кредитів розширили на відновлення зруйнованих виробництв. Позичальники можуть отримати не більше 60 млн грн під 9% річних на 5 років. Умови – прибуткова діяльність за підсумками 2021 року та розташування не ближче 50 км від лінії фронту. Виконання зобов’язань за такими кредитами до 80% забезпечуватиметься держгарантією.

«Щоб отримати кредит, підприємство має звернутися до будь-якого банку, який бере участь у програмі «5-7-9%», надати підтвердження обсягу руйнувань та бізнес-план відновлення. Бізнес-план може передбачати кредитні канікули на термін відновлення фактичних активів (до 12 місяців)», – пояснює перший заступник міністра економіки України Денис Кудін.

Крім того, діє програма «єРобота» (гранти по 250 тис. грн для створення та розвитку бізнесу). У її рамках видано понад тисячу грантів для мікробізнесу на 250 млн грн. Крім того, через «єРобота» видаються гранти до 8 млн грн для наявних та нових проєктів у сфері переробки. На сьогодні на це спрямували 320 млн грн для приблизно 50 виробництв.

«Це харчові та меблеві виробництва, обробка деревини та металу, виробництво електричного та машинного обладнання. Тобто вже зараз ідеться про створення тисяч нових робочих місць, і це лише старт програми», – наголошує прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Компанії середнього та великого бізнесу можуть розраховувати на підтримку міжнародних інституційних інвесторів. Так, ЄБРР у ​​2022-2023 рр. інвестує в Україну до €3 млрд, частину з яких спрямують до приватного сектору. Аналогічні плани мають інші інституційні інвестори.

Також поступово починає працювати механізм підтримки українського експорту через інструменти Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Утім, його значення поки що мінімальне. Станом на кінець вересня профінансоване страхування 24 кредитних контрактів на 70 млн грн, що дало змогу здійснити експорт на 323,5 млн грн. Важливо збільшити ліміт кредитування експортних контрактів через ЕКА. Наразі він становить 20 млн грн, що вкрай мало навіть для невеликих компаній.

«Основними завданнями під час війни для нас є перезапуск економіки. У першому півріччі ми маємо падіння експорту на 24%. Тому зараз працюємо саме над стимулюванням експортних операцій. Дуже хочеться, щоб комерційні банки допомогли в цьому і замість депозитних сертифікатів НБУ вкладалися у кредитування реального сектору економіки», – наголошує перший віцепрем’єрміністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

За словами Дмитра Кисилевського, заступника голови комітету ВР з питань економічного розвитку, серед успішних дій можна відзначити реалізацію процесу релокації виробничих потужностей. Так, на сьогодні за програмою релокації у безпечніші регіони, за даними Мінекономіки, переміщено 761 підприємство, 80% (588) із них уже відновили діяльність на новому місці. Ще для 274 компаній шукають відповідне місце чи спосіб транспортування.

Невідповідність підтримки

Разом з тим, обсяг пільгових програм кредитування та грантів для промисловості не відповідає розміру індустріальних втрат від бойових дій. Так, за оцінками Київської школи економіки (KSE), прямі втрати активів підприємств і промисловості у грошовому вираженні станом на 1 вересня 2022 року склали $9,9 млрд або 7,8% від загальної суми в $127 млрд. Крім того, зараз уряд здебільшого фокусується на підтримці АПК та аграрного експорту, а не промисловості.

«Бізнес потребує доступу до фінансів. Банки мало кредитують. Досвід успішного отримання фінансування у рамках «5-7-9%» поширений в агросфері, але поки що не в інших індустріях. До того ж виділені кошти в десятки разів менші від потреб. Хоча сама програма вірна і була своєчасною з моменту запуску», – зазначає Андрій Длігач, засновник та CEO Advanter Group.

На думку Дмитра Кисилевського, дуже важливо переформатувати програму доступних кредитів та змінити її пріоритети. Потрібно мати окрему програму для промислових виробників із великими лімітами кредитування. Нині у структурі виданих доступних кредитів переважають аграрні та торгові компанії, зокрема імпортери.

Напрацювання на майбутнє

У міру поточних можливостей українська влада намагається покращити пропозиції для промисловості, особливо щодо експорту. Верховна Рада звернулася до ЄС із проханням скасувати всі мита та квоти на український експорт до завершення переговорів про членство України в ЄС. Нагадаємо, що зараз їх скасовано терміном на один рік.

Щоб полегшити український експорт до ЄС, Україна підписує угоди про відміну дозволів для вантажних автоперевезень, спрощення митного проходження кордону, відкриття нових пунктів пропуску, розширення прикордонної інфраструктури тощо із суміжними країнами.

В умовах війни особливо важливим стає страхування воєнних ризиків. Україна домовилася з MIGA (Багатостороннім агентством із гарантування інвестицій, що належить групі Світового Банку) про запуск відповідного пілотного проєкту на суму $30 млн.

«Поки що це працює тільки для іноземних компаній. Але я розраховую, що уряд знайде механізм, щоб це стало доступним і для українських компаній», – зазначає Дмитро Кисилевський.

Згідно з планами Мінекономіки, у 2023 році сума страхування через механізм MIGA може бути збільшена до $1 млрд. Також Україна розпочинає залучення до аналогічного страхового механізму та інших партнерів – все залежатиме від затребуваності страховки серед інвесторів. Обсяг страхового покриття становитиме не менш 90% від суми інвестиції.

«На практиці це означає, що інвестор, який вкладає у проєкт розвитку в Україні навіть під час війни, матиме гарантію, що у разі руйнування активів через військові дії вартість інвестицій буде відшкодована», – наголошує Юлія Свириденко.

Не менш важливими є держзакупівлі: коли 30% форми для ЗСУ купується в Україні, а 70% – за кордоном, це ненормально. Там, де українські підприємства можуть задовольнити потреби держави, вони мають працювати у повному обсязі.

Серед інших ініціатив, які прямо впливають на можливості післявоєнного розвитку промисловості, – розроблення нормативної бази для роботи індустріальних парків, а також удосконалення закону про «інвестиційних нянь». Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає преференції інвестпроєктам від €12 млн (зараз поріг становить €20 млн).

«Крім того, пропонуємо розширити сферу реалізації відповідних проєктів. Зокрема, виробництво енергоефективних будівельних матеріалів, кліматичного обладнання, систем опалення та кондиціювання та гарячого водопостачання. Такі зміни сприятимуть тому, що бізнес інвестуватиме сотні мільйонів у важливі для економіки та країни проєкти», – додає Денис Шмигаль.

Ініціативи для бізнесу

Зараз важливо просувати будь-які ініціативи, спрямовані на бізнес, наприклад «допомога Україні українськими товарами».

«Наразі Україна отримує багато зарубіжної технічної допомоги. У зв’язку з цим уряд може виступити з ініціативою, щоб донори допомоги закуповували цю продукцію в українських виробників, що сприятиме їх завантаженню та зменшенню логістичних витрат на доставку», – наголошує Дмитро Кисилевський.

Україні за нинішніх умов потрібно підтримувати будь-який працюючий бізнес. Це особливо стосується середніх та великих промвиробників – основних роботодавців у регіонах, що постраждали від війни. Навіть за офіційними оцінками, рівень безробіття в Україні на кінець 2022 року становитиме 30%, а щомісячна нестача коштів у держбюджеті – приблизно $5 млрд. Це потребує швидких та ефективних рішень для бізнесу, що допоможе збільшити бюджетні надходження та знизити безробіття.