51-й тиждень: фінрезультати «Інтерпайпу», тарифи УЗ і європейські мита

Аналіз впливу новин за 14-18 грудня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Минулий тиждень приніс здебільшого позитивні новини. Єврокомісія знову показує «соломонів» підхід до прийняття рішень, пов’язаних із захистом ринку. Для України це, скоріше, позитивно.

«Інтерпайп» демонструє позитивні результати. Радує й «Укрзалізниця» – замість підвищення тарифів компанія планує підвищувати ефективність. Весь рік би так.

«Інтерпайп» зберіг обсяг поставок коліс до РФ після відновлення антидемпінгового мита

За даними звітності «Інтерпайп» за 9 місяців 2020 року, в третьому кварталі попит з боку вагоноремонтних підприємств Росії підтримав ринок коліс. Незважаючи на відновлення дії антидемпінгового мита 34,22% ще в червні, продажі до країни СНД у липні-вересні становили 18,5 тис. т проти 18,9 тис. т у другому кварталі. При цьому загальні продажі залізничного сегменту майже не змінилися в порівнянні з другим кварталом, а ось дохід обрушився на 27% кв./кв. При цьому EBITDA постраждала не так сильно, а маржинальність сегменту збереглася на доволі високому рівні – 45,3%.

Рентабельність суттєво зросла й у сегменті труб: у третьому кварталі – 10,2%, це найкращий показник за останні два роки. При цьому продажі знизилися і у фізичному, і в грошовому виразі.

Загальний показник EBITDA за третій квартал становив $67 млн, а рентабельність за EBITDA – 34,9%. Тобто компанія знизила прибуток у всіх сегментах, але маржинальність при цьому зросла. Це було досягнуто за рахунок низки заходів з економії. Зокрема, компанія вказує, що було скорочено персонал в залізничному сегменті, а також зменшено адміністративні витрати, переважно витрати на заробітну плату.

Ще один фактор прибутковості компанії – більш дешевий брухт. Компанія зазначає, що середня ціна на брухт в Україні в третьому кварталі становила $168 за тонну. Це на 40%, або на $113, менше, ніж у Туреччині. Різниця між місцевими та світовими цінами розширилася до $100. Роком раніше різниця становила близько $60-80 на тонну.

Частка брухту в загальному пулі витрат компанії за підсумками дев’яти місяців становила 27%. Тобто економія в $113 на тонні брухту означає перевагу в собівартості в середньому в $25-30 на тонні готової продукції. Завдяки більш низьким цінам на брухт компанія змогла заощадити, орієнтовно, $20 млн за третій квартал (третина EBITDA).

Такої економії вдалося досягти багато в чому завдяки дії мита на експорт брухту з України в розмірі €58 на тонну. Мито запровадили тимчасово ще в липні 2016 року, пізніше строк дії та розмір мита переглядали у бік збільшення. Дія мита завершується в липні 2021 року. Це важливий фактор фінансових результатів компанії, і залежить він від депутатів Верховної Ради.

«Укрзалізниця» планує відмовитися від підвищення тарифів на вантажоперевезення в 2021 році

Згідно з інформацією ЗМІ, «Укрзалізниця» планує в 2021 році отримати дохід від вантажоперевезень у розмірі 72,1 млрд грн (+11,8% до прогнозу на 2020 рік), а від пасажироперевезень – 7,8 млрд грн (майже в два рази вище прогнозу на 2020 рік). При цьому проект фінансового плану на 2021 рік на сайті «Укрзалізниці» поки що не опубліковано.

Відповідно до прес-релізу «Укрзалізниці», компанія не має наміру підвищувати тарифи на вантажоперевезення наступного року. Зростання доходів планується забезпечити за рахунок розширення бази вантажів, збільшення завантаження власного вагонного парку, реалізації металобрухту, індексації тарифів на пасажироперевезення.

Починаючи з 1 березня 2021 року «Укрзалізниця» розраховує щомісяця підвищувати тарифи на перевезення пасажирів на 2%. Це дасть змогу отримати додаткові доходи в розмірі 557,9 млн грн. Хронічно збиткові пасажирські перевезення є ключовою проблемою компанії, що погіршує її фінрезультати. Для компенсації збитків від пасажироперевезень УЗ прагне підвищувати тарифи на вантажоперевезення.

Слід зазначити, що індексація тарифів на пасажироперевезення – це гостре соціальне питання. Є сумніви в тому, що Кабінет Міністрів затвердить запропонований порядок індексації. Тому в разі непідвищення тарифів на перевезення пасажирів УЗ знову намагатиметься підвищувати тарифи на вантажоперевезення.

За рахунок реалізації металобрухту (380 тис. т) УЗ розраховує отримати в наступному році дохід в розмірі 1,9 млрд грн. Прискоренню продажів брухту сприятиме скасування процедури попередньої оцінки. Загалом збільшення присутності «Укрзалізниці» на внутрішньому ринку металобрухту дасть змогу знизити дефіцит цієї сировини. Відповідно, металургійні компанії зможуть краще забезпечити свої виробничі потреби.

Проект фінплану на 2021 рік передбачає, що виручка УЗ становитиме 86,5 млрд грн (на 3,2% нижче, ніж у плані на 2020 рік), EBITDA – 19,2 млрд грн (+5,4%), чистий прибуток – 3,5 млрд грн (план на 2020 рік – 0,07 млн грн).

Також УЗ заявила про наміри інвестувати у свою модернізацію 27,2 млрд грн (у 2,1 раза більше, ніж у плані на 2020 рік). Понад 70% коштів компанія планує спрямувати на оновлення рухомого складу та інфраструктури, у тому числі на виробництво 3 тис. нових і модернізацію 5,4 тис. вантажних вагонів, модернізацію 157 локомотивів, реконструкцію 400 км залізничних колій, придбання 100 пасажирських вагонів.

«Укрзалізниця» вже не вперше оголошує амбітні плани інвестицій, які в результаті не виконуються. Тому залишається актуальною проблема контролю за реалізацією інвестиційної програми.

ЄС запровадить антидемпінгові мита на імпорт г/к прокату з Туреччини в розмірі 4,8-7,6%

Турецькі компанії легко відбулися. Єврокомісія завершила свої розрахунки демпінгової маржі під час поставок г/к прокату з Туреччини. Кожний виробник отримає свій розмір мита від 4,8% до 7,6%. Для порівняння: Україна в аналогічному розслідуванні отримала мито в €60,5 на тонну, що за середніми цінами 2020 року становить 15%. Аналогічний розрахунок для компаній з Бразилії, Сербії, Росії, Ірану, які потрапили під розслідування разом з Україною, дає середній відсоток 12-13%. Тобто турецькі компанії все одно матимуть перевагу.

Такий розмір митних тарифів не зможе перешкодити поставкам турецької продукції до ЄС, проте свідчить про прагнення Єврокомісії сидіти на двох стільцях: і піти на зустріч європейським виробникам, і не провокувати серйозні торгові конфлікти з Туреччиною, адже компанії з ЄС є великими постачальниками г/к прокату до Туреччини.

Офіційне рішення з цього питання очікується тільки в січні, але реєстрація обсягів імпорту для ретроспективного запровадження мита стартувала ще в листопаді. Тобто покупці турецької продукції зараз будуть змушені платити мито. За даними ЗМІ, турецькі заводи пропонують продукцію з поставкою вже у другому кварталі 2021 року.

Серйозних наслідків для українських компаній це рішення не матиме. Хоча ризики негативного впливу були, якби рішення Єврокомісії було більш радикальним.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.