Аналіз впливу новин за 26-30 жовтня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Днями інформаційне поле струснули новини про те, що «Інтерпайпу» можуть закрити російський ринок. Тепер йдеться про заборону роботи з «Укрзалізницею», найбільшим покупцем колісної продукції в Україні. Але, на нашу думку, це рішення не чинитиме істотного впливу на компанію.

Китай ставить рекорди. Це допомагає відновлюватися всій світовій сталевої галузі та вітчизняній зокрема. Однак прогнози свідчать про те, що така ситуація може бути тимчасовою.

УКРАЇНА

АМКУ заборонив «Інтерпайп Україна» участь у державних закупівлях протягом трьох років

Антимонопольний комітет України визнав винними «Інтерпайп Україна» і ще три компанії в порушенні законодавства про економічну конкуренцію, а саме – в попередній змові під час спільної участі в тендерах «Укрзалізниці» щодо закупівлі коліс і бандажів.

Ця справа стосується 42 торгів, проведених ще у 2018 році, на загальну суму 700 млн грн, переможцем яких стала компанія «Інтерпайп Україна» – єдиний виробник суцільнокатаних залізничних коліс в Україні. АМКУ проаналізував результати торгів і дійшов висновку, що «боротьба на торгах була удаваною, а учасники пов’язані домовленостями та загальними інтересами». У результаті АМКУ оштрафував «Інтерпайп Україна» на 69,3 млн грн і заборонив компанії брати участь у публічних торгах терміном на три роки.

Практика попередньої змови дуже поширена в Україні, особливо в торгах специфічною продукцією. Звісно, «Інтерпайп» заперечує факт змови, вказуючи на те, що АМКУ при прийнятті рішення спирався не на факти, а на припущення. Справді, той факт, що Mindori Enterprises Limited у 2006 році був акціонером «Інтерпайп Втормет» (інформацію взято із реєстру судових рішень), а нині є акціонером «Інтервторпром», однією з трьох компаній звинувачених у змові з «Інтерпайпом», не може бути простим збігом, однак і юридичним обґрунтуванням пов’язаності компаній теж.

Які наслідки це рішення АМКУ може мати для компанії? Зі штрафом усе зрозуміло. Поки триватиме судовий розгляд, штраф можна не платити. А от заборона на участь у державних закупівлях – дещо дивне рішення. Поки рішення АМКУ не опубліковано, точно сказати не можна, але, найімовірніше, воно стосуватиметься обмеження конкретної юридичної особи. Тобто заборонити УЗ купувати продукцію «Інтерпайп» АМКУ не може. Тому продукція «Інтерпайп» і надалі братиме участь у публічних торгах, але через інших юридичних осіб. Тобто на поставки «Інтерпайпу» на внутрішній ринок це рішення вплинути не повинно.

Чи була змова, тепер встановлюватиме суд. Адже «Інтерпайп» має намір оскаржувати рішення АМКУ в судовому порядку. У компанії відзначають, що скарги до антимонопольного органу могли подати недобросовісні конкуренти, які прагнуть забезпечити поставки коліс російського виробництва на вітчизняний ринок. У версію з «російським слідом» віриться слабо, оскільки рішення може істотно не позначитися на поставках. У 2018-2019 рр. «Інтерпайп» поставив на ринок України залізничної продукції на суму $94 млн.

Завдяки реалізованим проектам діджиталізації «Метінвест» може економити $50 млн на рік

«Метінвест Холдинг» успішно здійснив два пілотних проекти, які розкривають потенціал діджиталізації компанії. В одному з проектів реалізовано математичне моделювання оптимального складу вугільної шихти для виробництва коксу. Досягнутий ефект – зниження вартості вугільної шихти на 1,1%, що в річному масштабі становить економію в розмірі $20 млн.

Інший проект – використання технологій штучного інтелекту для управління температурою в доменних печах. Ефект проекту виявився в зниженні вмісту кремнію в чавуні з 0,65% до 0,50%. Річна економія від реалізації проекту – $30 млн.

Реалізація проектів діджиталізації – сучасний тренд, результати якого досі є неоднозначними. З одного боку, дослідження McKinsey свідчить, що лише 16% опитаних організацій значно покращили результати діяльності завдяки цифровій трансформації. З іншого боку, McKinsey доводить, що використання цифрових технологій може більше ніж удвічі підвищити шанси компаній на успіх завдяки прийняттю рішень на основі аналізу даних.

Зараз найбільш багатообіцяючою технологією є машинне навчання, яке використовує інструменти статистичного аналізу. Машинне навчання ефективно застосовують кілька металургійних підприємств. Зокрема, на заводі ArcelorMittal Dofasco в Канаді ця технологія використовується в рамках системи моніторингу аналітики обладнання в режимі реального часу, що дає змогу економити $1 млн на рік на кожній печі. Компанія Gerdau North America змогла знизити витрати на сплави на 9% за рахунок застосування машинного навчання в управлінні виробництвом.

СВІТ

У 2021 році попит на сталь у Китаї зросте на 0,8%

Китайська консалтингова компанія SteelHome прогнозує, що попит на сталь у Піднебесній в 2020 році зросте на 7,7%, а у 2021-му – лише на 0,8%. Зростання упродовж наступного року буде радше інерційним, позитивно впливатимуть розпочаті у 2020 році інфраструктурні проекти.

У другій половині 2020 року посилення попиту з боку Китаю фактично врятувало світову галузь. Завдяки сильним програмам стимулювання завантаження сталеплавильних потужностей у Китаї зросло до 89,6%. Зросли ціни на місцевому ринку. З’явився ґрунт для імпорту, тоді як експорт став невигідний.

SteelHome очікує, що імпорт сталі в Китай у 2020 році збільшиться більше ніж на 60% – до 20 млн т. Експорт же, навпаки, знизиться на 18% – до 52,5 млн т. У 2020 році частка експорту у виробництві сталі в Китаї становила лише 5,5%. Це мінімальний показник за останні 10 років. Для порівняння: в 2019 році він становив 6,9%, а в 2015 році – 14,9%.

Саме така ситуація покращила кон’юнктуру на світових ринках сталі і дала вітчизняним компаніям можливість швидко відновити продажі. Вперше за багато років Китай став імпортером української сталевої продукції. За 8 місяців цього року Україна експортувала до Китаю 460 тис. т чавуну, 650 тис. т сталевих напівфабрикатів, 250 тис. т г/к прокату. За липень-серпень за цими видами продукції на частку Китаю припадало 25% усього вітчизняного експорту металургії. Така сама тенденція спостерігалася й в інших країн. Тобто Китай розчистив для нашої продукції ряд ринків Південно-Східної Азії або, наприклад, Туреччини, яка нарощувала виробництво.

Однак є підстави вважати, що все це було тимчасово. SteelHome очікує, що Китай знизить імпорт у 2021 році на 30% – до 14 млн т, а експорт наростить.

У зв’язку з цим World Steel Dynamics очікує, що середні ціни на металопродукцію в 2021 році зростуть лише на 2% (після падіння на 7% цього року). Чинників тиску на ціни є чимало. Зокрема, в усьому світі спостерігається різке зростання захворюваності на COVID-19, що перешкоджатиме відновленню попиту. Також очікується повернення на ринок зупинених раніше потужностей, особливо цей фактор проявиться у другій половині наступного року.

EUROFER прогнозує падіння видимого споживання сталі на 14,6% у 2020 році

EUROFER відзначає скорочення виробництва в основних металоспоживаючих галузях, починаючи з 2019 року. Максимальне падіння припало на другий квартал 2020 року, який, як очікується, стане дном поточного ринкового циклу. За прогнозами асоціації, за підсумками 2020 року найбільше постраждає автомобілебудування (падіння виробництва на 20,6% р./р.). У машинобудуванні прогнозується скорочення виробництва на 11,0%.

Найменш вираженим буде спад у будівництві (-3,6% у 2020 році). У поточних умовах уряди багатьох країн ЄС висловили намір підтримати завершення державного будівництва та інфраструктурних проектів.

За прогнозами EUROFER, видиме споживання сталі в ЄС скоротиться у 2020 році на 14,6% і зросте на 13,1% у 2021-му. У свою чергу, реальне споживання сталі знизиться у 2020 році на 11,5% з подальшим зростанням на 9,3% в 2021 році.

Прогнози EUROFER дещо відрізняються від прогнозів світової асоціації виробників сталі: Worldsteel очікує у 2020 році падіння попиту на сталь у ЄС на 15,2% і зростання на 11,0% у 2021-му. Обидві асоціації згодні щодо того, що відновлення можливе не раніше 2021 року, але при цьому досі зберігаються знижувальні ризики.

Імпорт сталі в ЄС за підсумками 9 місяців 2020 року впав на 19% у річному обчисленні. Але при цьому частка імпорту в споживанні досі залишається: в сегменті листового прокату – 22,3% за підсумками другого кварталу 2020 року, в сегменті довгомірного прокату – 8,7%. Тому EUROFER вважає неефективним перегляд імпортних квот, проведений у червні 2020 року.

Додатковий перегляд системи квот очікується у зв’язку із Brexit. Єврокомісія вже оприлюднила попередні розрахунки, які включають квоти для Великої Британії, і запросила зацікавлені сторони подати свої пропозиції. Квоти для Великої Британії визначено за такою самою методикою, що й для інших країн (на основі середніх обсягів імпорту в 2015-2017 рр. з урахуванням коригуючих індексів).

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.