www.stern.de

Аналіз впливу новин за 14-18 жовтня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

World Steel Association підвищила прогноз попиту на цей і наступний рокі. Між тим протекціоністські заходи посилюються. У Єгипті введені остаточні захисні мита на імпорт арматури і заготівлі, а в ЄС обговорюються нові «вуглецеві бар’єри».

Намітилися успіхи в подоланні торгової суперечки між США і Китаєм, від якаї може постраждати уся світова економіка, але оптимізму з цього приводу на ринку небагато.

У такий непростий період GMK Center прагне підтримати українських експортерів, в даному випадку шляхом організації експертної дискусії на тему відшкодування ПДВ.

Єгипет вжив остаточних захисних заходів щодо імпорту заготівлі і арматури

Захисне розслідування в Єгипті стосовно імпорту квадратної заготовки і арматури завершилося введенням мит. Розмір цих мит буде регресивним, тобто поступово знижуватися. Наприклад, для заготовки перший період стартував з 12.10.2019 р. по 11.04.2020 р., а ставка складе 16%.

Наступні періоди триватимуть по 12 місяців, ставка складатиме в другий період 13%, в третій – 10%. Аналогічно для арматури ставка в перший період складе 25%, в другій – 21%, в третій – 17%. Також визначені мінімальні розміри мит, номіновані в доларах США.

Попередні мита на заготовку були предметом судових розглядів. Перші інстанції відмінили дію мит і зобов’язали повернути імпортерам сплачені суми мит. Проте незабаром після публікації рішення щодо остаточних захисних заходів Верховний суд виніс ухвалу залишити дію тимчасових мит в силі. Тому ми вважаємо, що судова перспектива спростування рішення про остаточні мита не надто оптимістична.

Захисні заходи стосовно імпорту арматури на постачання українських компаній в Єгипет впливають мало, оскільки з моменту введення проти України і Туреччини в 2017 р. антидемпінгового мита вони були відсутні. Але тепер під удар потрапили російські постачальники, які прагнутимуть знайти для себе інші напрями збуту і, відповідно, чинити тиск на ринок.

Заготовку ж в Єгипет поставляли «АрселорМіттал Кривий Ріг» і Дніпровський металургійний завод (240 тис. т). Це значні об’єми. В період судових суперечок з приводу тимчасових мит постачання більш-менш ритмічно тривали. Але коли в серпні ціни на ринку впали, ДМЗ призупинив експорт в Єгипет, а на початку жовтня оголосив про зупинку виробництва на найближчі півроку. Мінімальна сума мита на заготовку в перший період, до квітня 2020 р., складає $74 за тонну. Вважаємо, що жоден вітчизняний виробник не зможе дозволити собі сплату такого мита.

ЄС будує нові екологічні бар’єри для імпорту сталі

Нова голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонує ввести екологічне мито на імпорт металопродукції на територію ЄС з розрахунку викидів СО2. Так званий «вуглецев бар’єр». Він поширюватиметься на продукцію, вироблену в країнах, в яких система визначення вартості викидів СО2 відрізнятиметься від європейської.

Зазвичай з ініціативами заходів протекціонізму виступають самі компанії, безпосередньо зацікавлені особи. Єврокомісія при цьому може не вважати ці заходи справедливими і запропонувати своє бачення. Так було при недавній спробі посилення системи квот на імпорт прокату в ЄС, коли фактично введені заходи були набагато м’якші за ті, що просили компанії. В даному випадку ініціатива, що йде від першої особи Єврокомісії, активно підігрівалася «АрселорМіттал». Тому учасники ринку високо оцінюють вірогідність розвитку цієї теми і серйозно стурбовані.

Для України ЄС – це основний ринок, на який доводиться близько 35% від усіх продажів. Поки що механізм незрозумілий, подробиці про те, як ці заходи працюватимуть, відсутні.

Якщо система буде будуватися на різниці у вартості викидів – це летальний удар. За грубою оцінкою, це означатиме додатковий платіж у розмірі $40 на тонну. Про експорт напівфабрикатів можна буде забути, такої маржі там немає.

Зараз в ЄС Україна поставляє близько 3 млн т напівфабрикатів, причому близько половини цього об’єму у рамках виробничих ланцюжків. Аналогічно йде ситуація з гарячекатаними рулонами, на які ще діє антидемпінгове мито в €60,5 на тонну.

Але це буде серйозний удар не лише по Україні, але і по усій світовій галузі. Це глобальний перерозподіл торгових потоків, що супроводжуватиметься посиленням конкуренції і швидше за все падінням цін за межами закритих ринків. Наслідки такого рішення передбачити важко.

Але це ще не усе. МВФ радить збільшити податок на викиди СО2. Якщо зараз українські підприємства платять $0,4, то рекомендації для країн, що розвиваються, – $25 за тонну. Тобто у відсутність механізмів фінансування екологічних заходів ми уб’ємо себе самі. Може, так і простіше, швидше буде.

Намітилися успіхи в подоланні торгового конфлікту між США і Китаєм

Минулої п’ятниці Дональд Трамп заявив, що в ході переговорів досягнуті попередні угоди, «фаза номер один». Було прийнято рішення про поетапне укладання нової торгової угоди.

Перший етап передбачає, що Китай закуповуватиме с/х товари в США на суму порядку $40-50 млрд, зобов’язання Китаю з управління курсом юаня, доступ американських фінансових компаній на китайський ринок, а також заходи з захисту інтелектуальної власності. У відповідь США не підвищуватиме тарифи на китайські товари вартістю $250 млрд.

Зараз досягнуті тільки ключові домовленості, деталі належить уточнити. Перша фаза угоди може бути підписана вже в листопаді.

Ринки поки реагують стримано. Якого-небудь сплеску активності не послідувало. Брухт поступово підростає в ціні, прокат також зміцнюється, ЗРС знижується.

Цікавий прогноз з приводу розвитку ситуації на ринку ще в середині червня давав Пітер Маркус, керівний партнер World Steel Dynamics. На його думку, до кінця року ціни просядуть під тиском цін на брухт. Проте в першому кварталі ситуація різко розвернеться «з настороженності на бурхливий ентузіазм», як тільки президент Трамп укладе нову торгову угоду з Китаєм. Перша частина прогнозу виправдалася. Фактична частина відносно угоди починає реалізовуватися. До кінця року зростання цін маловірогідне. Але в першому кварталі, коли почнуться продажі з постачанням навесні, все може бути.

World Steel Association підвищила прогноз щодо споживання сталі цього року з 1,3% до 3,9%

Асоціація спочатку недооцінила зростання попиту в Китаї (+7,8%), який стимулювався за рахунок інфраструктурних проектів і пом’якшення кредитно-грошової політики. Проте, розуміючи тимчасовий характер програм стимулювання, очікування відносно Китаю наступного року значно слабші (+1,0%).

У інших країнах попит стагнує (+0,2%) разом з сектором виробництва. Будівництво надає підтримку ринку, оскільки економіки країн в основних регіонах продовжують зростання за рахунок сектора послуг.

На 2020 р. WSA також підвищила прогноз по зростанню попиту з 1,0% до 1,7%. Драйвером виступатимуть країни Південно-Східної Азії (+5,6%), куди зараз націлені погляди усіх світових експортерів. Дещо покращає ситуація в країнах MENA (+1,1%) після падіння попиту цього року на 4%. Прогноз по зростанню попиту в країнах ЄС практично не змінився (+1,1%). Тобто наші основні регіони, на які доводиться близько 70% експорту з України, демонструють слабку динаміку.

GMK Center провів круглий стіл для експортерів з питань відшкодування ПДВ

16 жовтня GMK Center спільно з European Business Association, Latifundist Media і журналом «Рейтинг» провели круглий стіл на тему «Перспективи експортерів і бюджетне відшкодування ПДВ».

У дискусії взяли участь представники металургійних підприємств, компаній аграрного сектора, провідні експерти аудиторських і консалтингових компаній.

Експортери відмітили значне погіршення умов на зовнішніх ринках з осені цього року, висловивши побоювання, що це тільки почало негативних процесів. У зв’язку з цим актуалізувалася проблема достатності оборотного капіталу і ефективності роботи системи бюджетного відшкодування ПДВ.

В цілому експортери задоволені істотними позитивними змінами, які сталися у сфері бюджетного відшкодування ПДВ за останні кілька років.

Проте в системі автоматичного відшкодування ПДВ досі не повністю унеможливлено «ручне» управління. Обговорювалися проблемні моменти, пов’язані з позаплановими перевірками, що дозволяє затримувати виплати відшкодування. Відмічено також недотримання рішень суду щодо ПДВ-заборгованості. І аграрії, і металурги відмітили, що не вирішено питання претензій до компаній реального сектора за операціями з «сумнівними», на думку податкових органів, контрагентами і пов’язаним ПДВ-кредитом.

Експортери виражають стурбованість тим, що ситуація із затримками відшкодування ПДВ може різко посилитися до кінця року, оскільки сальдо надходжень ПДВ до державного бюджету виконане за 8 місяців тільки на 55%.

За підсумками круглого столу буде складений документ з експертними рекомендаціями найбільших експортерів на адресу профільного комітету Верховної Ради і Державної податкової служби, які повинні підвищити ефективність роботи системи бюджетного відшкодування ПДВ.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.