Дізнатись більше
Статті Глобальний ринок тенденції 245 28 Вересня 2020
Аналіз впливу новин за 21-25 вересня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center
Цього тижня хороші фінансові результати за другий, кризовий квартал показав ще один виробник сталі в Україні – «Інтерпайп». Незважаючи на зниження продажів труб, компанія змогла отримати прибуток навіть у такій ситуації.
Кон’юнктура на ринку доволі приваблива, але нестійка. Сповільнення світової економіки в четвертому кварталі може негативно впливати на ціни.
Міжнародний валютний фонд намагається запропонувати світові альтернативу CBAM (прикордонному вуглецевому коригуванню). Тим часом Кабінет Міністрів працює над запуском системи торгівлі квотами парникових газів, але до завершення процесу ще далеко.
«Інтерпайп» у другому кварталі зміг отримати позитивну EBITDA навіть у трубному сегменті
Компанія «Інтерпайп» отримала $63 млн EBITDA в другому кварталі. Це на 27% менше, ніж у першому кварталі цього року, коли криза COVID-19 ще не встигла вплинути на ринки.
Фінансовий результат квітня-червня є середнім для останніх шести кварталів. Це дуже позитивно, враховуючи, що кон’юнктура цього періоду, можливо, була найгіршою за багато років. При цьому показник EBITDA за півріччя є кращим, ніж за перше півріччя минулого року на 19%.
Головний фактор загалом позитивних фінансових результатів – залізничний сегмент. Обсяг продажів сегменту за квартал знизився на 21% у порівнянні з першим кварталом, а дохід – на 31%.
У презентації «Інтерпайп» зазначає, що за півріччя виробництво вагонів у країнах Митного союзу впало на 29%, а в Україні – на 72%. При цьому EBITDA залізничного напряму за другий квартал становила $41 млн, а рентабельність – 46,6%. Тобто навіть під час кризи цей напрям бізнесу «Інтерпайп» дає компанії можливість заробляти.
У 3-4-му кварталах все-таки очікується погіршення показників, оскільки з початку червня відновлено дію 34,2%-го антидемпінгового мита на суцільнокатані залізничні колеса в Митному союзі. З огляду на показники рентабельності другого кварталу, це, безумовно, знизить рентабельність, але не має позначитися на обсягах експорту. Однак мито діятиме не так і довго – до 21 січня 2021 року.
Компанія планує розширювати колісний бізнес. По-перше, це фінішна лінія, яка дасть змогу виробляти колеса для пасажирських вагонів. По-друге, це проект будівництва цеху з виробництва колісних пар. Ці проекти націлені насамперед на поставки в Європу. Диверсифікація ринків – безумовно, позитивний фактор.
Позитивними також є результати трубного бізнесу. Продажі труб в OCTG-сегменті виявилися катастрофічними – падіння на 50% у порівнянні з першим кварталом. Аналогічною є тенденція за підсумками всього півріччя.
Тут немає нічого дивного. Адже ринок трубної продукції для нафтогазу обвалився разом із цінами на нафту. Ключову роль у зниженні продажів зіграв ринок США. Тут впали і ціни на труби, і попит, і до того ж антидемпінгове мито підвищили минулого року. Але компанія виявила гнучкість – зросли продажі лінійних труб у ЄС та MENA. Це дало змогу за негативної динаміки продажів і доходів показати, хай і незначне, але позитивне значення EBITDA – $3 млн.
Компанія за квартал згенерувала позитивний грошовий потік. Сума коштів у розпорядженні компанії на кінець кварталу становила $187 млн. Це означає вкрай низький рівень боргового навантаження – 0,1 (чистий борг до EBITDA). У серпні «Інтерпайп» викупив облігації на $97 млн. Тобто станом на кінець серпня сума боргу становить близько $118 млн.
Приблизно рік тому «Інтерпайп» підписав зі своїми кредиторами угоду про реструктуризацію заборгованості. Схема реструктуризації була складною й передбачала часткове списання суми боргу в обмін на випуск інструментів відновлення вартості. На сьогодні доцільність цього кроку викликає питання, з огляду на те, як швидко компанія змогла погасити свою заборгованість.
Також «Інтерпайп» розглядає можливість випуску нових облігацій для рефінансування наявного боргу. Компанія відзначає його невисокий обсяг і той факт, що це є «нестійкою» (тимчасовою) ситуацією. Тобто «Інтерпайп» планує наростити борг, хоча рік тому – списував. Випустити новий борг під більш низький відсоток – це позитивний момент. Поточний випуск передбачає 10,25% річних.
Куди можуть бути спрямовані залучені кошти? По-перше, на підтримку ліквідності. Наприклад, компанія буде повинна виплатити власникам VRI 15% від EBITDA, відповідно до неофіційної інформації. Знов-таки, у другому півріччі робота з рентабельністю, близькою до беззбитковості, цілком реальна. Також раніше компанія заявляла про плани інвестицій на 2020-2022 рр. загальною сумою $136 млн.
Кабмін ухвалив постанови, які відкривають можливість для запуску ринку парникових квот
23 вересня Кабінет Міністрів України затвердив постанови з таких питань:
- порядок моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів;
- перелік видів діяльності, викиди яких підлягають моніторингу та звітності;
- порядок верифікації звітів про викиди парникових газів.
Ухвалення цих постанов – необхідна умова для імплементації Закону «Про основи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», який ухвалили в грудні 2019 року. Згідно з його положеннями, підприємства розпочнуть моніторинг викидів парникових газів у 2021 році й до 31 березня 2022 року будуть зобов’язані подати звіти за попередній рік.
Запуск системи моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів дасть змогу створити ринок торгівлі парниковими квотами. Для цього необхідно прийняти окремий закон, проект якого наразі розробляється.
Ринок торгівлі парниковими квотами є альтернативою екологічному податку, що стягується за викиди СО2. Торгівля квотами є більш просунутим інструментом стимулювання в порівнянні з податком, оскільки надає підприємствам можливість самостійно продавати надлишки квот, створюючи тим самим зацікавленість в екологічній модернізації.
Найбільш відомий приклад системи торгівлі квотами діє в Євросоюзі. Запуск української системи торгівлі парниковими квотами є однією з умов Угоди про асоціацію України та ЄС. Потенційно українська система торгівлі квотами може стати основою для діалогу з ЄС про звільнення українських експортерів від сплати CBA (carbon border adjustment) – плати, що стягується при імпорті товарів ЄС, виходячи з викидів СО2 в процесі їх виробництві.
МВФ запропонував альтернативу CBA
Міжнародний валютний фонд вважає можливим впровадження CBA, але лише у разі, якщо країни-забруднювачі не зможуть домовитися про мінімальну ціну на викиди СО2. Це має бути рівень, нижче якого фактична ціна на викиди СО2 не опускатиметься.
Відсутність угоди про мінімальну ціну дасть змогу застосовувати однакові (європейські) ціни на викиди СО2 до всієї продукції, що імпортується, незалежно від місця її виробництва. Тим самим вирішуватиметься проблема «витоку вуглецю» (carbon leakage), коли вуглецевоємні виробництва переносяться до країн з менш жорсткими екологічними стандартами. Паралельно вирівнюватимуться умови конкуренції між європейськими виробниками та експортерами в ЄС.
З одного боку, МВФ, розуміючи, що CBA (carbon border adjustment) не вписується в норми СОТ, пропонує такий варіант регулювання, який не обмежує свободу торгівлі. З іншого боку, це спосіб уникнути застосування продукції, що імпортується, механізму CBA – узгодити мінімальну ціну на викиди та дотримуватися її.
Пропонований МВФ спосіб є більш вигідним для країни-експортера, ніж CBA: плата на викиди СО2 стягуватиметься на локальному рівні і, відповідно, ці кошти через фінансові інструменти держполітики можуть повертатися на місцеві підприємства для проведення екологічної модернізації. У свою чергу, CBA стягуватиметься до бюджету ЄС і використовуватиметься для підтримки природоохоронних проектів європейських виробників.
Сповільнення відновлення економіки в четвертому кварталі може погіршити кон’юнктуру на ринку сталі
Згідно з вересневими прогнозами OECD, світова економіка досягла свого дна в другому кварталі (-10% відносно рівня четвертого кварталу 2019 року). При цьому економіка доволі активно відновлюється в третьому кварталі. Прогнозується, що до жовтня світовий ВВП відіграє 5% – половину свого падіння. Повне відновлення, тобто зростання на наступні 5%, розтягнеться вже на три квартали. Іншими словами, починаючи з четвертого кварталу відновлення економіки різко сповільниться.
The Conference Board проводив опитування 600 CEO великих компаній з усього світу щодо їх бачення моделі відновлення економіки після кризи. Більшість (42%) вважає, що відновлення буде U-подібним, зі сповільненням економічного зростання з третього кварталу 2020 року.
Що це означає для ринків сталі? З нижніх значень травня ціни на г/к прокат зросли на 42%, на арматуру – на 25%. Ціни металопродукції, що експортується Україною, перебувають на максимумах з початку 2019 року. Але рівень ділової активності далекий від рівнів минулого року. На показники кінця 2019 року, за прогнозом OECD, світова економіка зможе вийти тільки у третьому кварталі 2021 року. Тобто рівень поточних цін є нестійким.
Настільки високі ціни зумовлені двома факторами. Перший – швидке відновлення попиту в усіх регіонах в умовах повільного запуску виведених у простій потужностей. У найближчі місяці ситуація може піти в зворотний бік, і введення в дію нових потужностей приведе до зростання пропозиції і, відповідно, до тиску на ціни. Низка компаній активно запускають у виробництво зупинені раніше доменні печі.
Другий фактор зростання цін – це, звісно, Китай. Економіка Піднебесної менше за інші постраждала внаслідок кризи і зараз, на тлі стимулів, відновлюється набагато швидше, формуючи високий попит на сталь. Місцеві експортери переорієнтувались на задоволення внутрішнього попиту, звільнивши місце в країнах Азії для інших постачальників.
Важко сказати, наскільки це довготривалий фактор. Вважаємо, що сповільнення у світовій економіці, а також друга хвиля COVID-19, що стала реальністю, не можуть не вплинути навіть на Китай.
Детальніше про головні тренди та події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі.
