38-й тиждень: борги дешевшають, прибуток скорочується, споживання падає

Аналіз впливу новин за 16-20 вересня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Поточний тиждень був небагатим на події. «Метінвест» очікувано продемонстрував зниження фінансових результатів у січні-червні. Цього року металурги зіткнулися зі зростанням витрат на тлі ревальвації.

З іншого боку, оптимізму додає підвищення інтересу міжнародних інвесторів до України. Для великих компаній відкрилося вікно можливостей із залучення позикових грошей. Такою можливістю планує скористатися в тому числі «Метінвест». А раніше угоди щодо боргів уклали «Нафтогаз України», МХП, «Інтерпайп».

Кон’юнктура на зовнішніх ринках залишається складною. Внутрішній ринок також особливо не стимулює.

«Метінвест» планує рефінансувати частину боргу

«Метінвест» оголосив про оферту з викупу облігацій на суму $440 млн з погашенням в 2023 році та планує випустити нові доларові облігації з погашенням через 8-10 років. У ЗМІ зазначається сума нового випуску – близько $500 млн. У такий спосіб «Метінвест» продовжить терміни погашення боргів та, імовірно, розраховує знизити вартість їх обслуговування.

Компанія користується вікном можливостей, що відкрилося. Тиждень тому про розміщення 10-річних облігацій під 6,25% заявив агрохолдинг МХП. Але «Метінвест» має більш високий кредитний рейтинг. Агентства S&P та Fitch разом з підвищенням суверенного рейтингу України підвищили й рейтинг «Метінвесту»: Fitch – до «ВВ-», що на дві сходинки вище від державного, а S&P – до «B». За грубими підрахунками, «Метінвест» може розраховувати на прибутковість близько 6,0% порівнянні з нинішньою ставкою 7,75%. Станом на п’ятницю 20:09 прибутковість до погашення бондів-2023 становила 5,5%.

Кількість випусків облігацій з негативною прибутковістю до погашення зростає в усьому світі. Тому інвестори виявляють інтерес до українських боргів.

Новий випуск облігацій «Метінвесту» може претендувати на найнижчу дохідність корпоративних небанківських бондів в Україні за всю історію. Однак вона є набагато вищою, ніж показники російських компаній. Наприклад, «Северсталь» у вересні розмістила 5-річні бонди під 3,15%.

Агентство S&P у своєму звіті про підвищення рейтингу зазначає, що «Метінвест» за останні 18 місяців продемонстрував збалансовану фінансову політику з відносно низьким рівнем позикових коштів і позитивним вільним грошовим потоком, зберігаючи адекватність розподілу витрат на зростання і доходи акціонерів.

Прибутковість «Метінвесту» у 2-му кварталі залишилася практично на рівні 1-го кварталу, але вона є значно нижчою від показників минулого року

За І півріччя виручка компанії знизилася на 6% порівняно з І півріччям минулого року – переважно внаслідок зниження цін. При цьому виробництво сталі зросло на 3%. Так, ціни на сляби знизилися на 18%, а на плоский прокат – на 11%. Зростання цін на окатиші на 18% не змогло компенсувати зниження цін на металопродукцію, оскільки частка сталевого сегменту у виручці «Метінвесту» перевищує 80%.

EBITDA компанії за півріччя знизилася на 33%, до $890 млн, що зумовлено переважно підвищенням витрат на майже $300 млн, у т.ч. на сировину (+$61 млн), логістику (+$31 млн), заробітну плату (+$ 96 млн), інші витрати (+$109 млн).

GMK Center відзначав, що в поточному році металурги зіткнулися зі зростанням витрат майже за всіма статтями: податками, енергоносіями, заробітною платою, тарифами на перевезення. На тлі зміцнення курсу гривні це може призвести до зниження конкурентоспроможності продукції наших виробників. Тепер вплив цих факторів можна простежити в конкретних цифрах фінансових результатів. Зниження цін на продукцію мало лише другорядний негативний вплив на EBITDA, який оцінюється в $129 млн.

Рентабельність «Метінвесту» за EBITDA становила 15% порівняно з торішніми 22%. Рентабельність сталевого сегменту при цьому становила лише 3%. У 3-му кварталі спостерігаємо погіршення кон’юнктури на ринку. З початку серпня експортні ціни на г/к прокат знизилися на 12%. Якщо врахувати, що EBITDA сталевого сегменту за півріччя становила $132 млн, то у ІІ півріччі, за умови збереження поточних цін, цей показник може наблизитися до нуля.

Показник фінансової стійкості – відношення чистого боргу до EBITDA – хоча й зріс з 1,0 до 1,2, але все одно є на досить низькому рівні (за максимально допустимого 3,0).

«Метінвест» наростив капітальні інвестиції на 15%, до $482 млн. Серед найбільших проектів: реконструкція прокатного стану «1700» і реконструкція агломераційного виробництва для зниження шкідливих викидів на ММК ім. Ілліча; капітальні ремонти доменних печей №3 та №6 на «Азовсталі»; будівництво кар’єрних циклічно-потокової лінії на Північному та Інгулецькому ГЗК, реконструкція випалювальних машин на Північному ГЗК, а також забезпечення виробництва окатишів для DRI на Центральному ГЗК.

Результати компанії за квітень-червень порівняно з 1-м кварталом цього року були дещо кращими: виробництво сталі зросло на 2,1%, виручка – на 3%, а EBITDA – на 4,6%.

Внутрішнє споживання прокату в Україні знижується, незважаючи на зростання будівництва

За даними «Укрметалургпрому», за 8 місяців 2019 року обсяг споживання металопрокату на внутрішньому ринку становив 2830,4 тис. т, що на 9,9% менше, ніж за аналогічний період попереднього року. На імпорт припадає 33,7% внутрішнього споживання. В імпортних поставках переважає плоский прокат (55,44%).

У сегменті імпорту найбільше зростання продемонстрували прокат з полімерним покриттям (+17,4% р./р.) та оцинковка (+9,4% р./р.). За цими самими видами прокату спостерігається зростання внутрішнього споживання. Так, за даними «Метал Експерта», за 8 місяців 2019 року обсяг внутрішнього споживання оцинковки зріс на 31,2% у річному виразі, а прокату з полімерним покриттям – на 14,1%.

Полімерний і оцинкований прокат використовуються в будівництві, зокрема для виробництва покрівельних матеріалів. Внутрішнє виробництво цієї продукції не може покрити всі потреби, тому основним джерелом задоволення попиту залишається імпорт.

Внутрішнє споживання іншої продукції будівельного призначення (арматури, катанки, фасонного прокату) залишилося майже на рівні попереднього року або незначно знизилося. Так, видиме споживання арматури скоротилося на 1,1%, катанки – на 0,1%, фасонного прокату – на 7,0%.

Будівництво є основним драйвером внутрішнього металоспоживання. Згідно з оцінками GMK Center, у будівництві використовується 68% металопрокату, що надходить на внутрішній ринок. За 7 місяців 2019 року обсяг будівельних робіт в Україні зріс на 21,8% у фізичному виразі порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Найбільше зростання зафіксоване в будівництві нежитлових будівель (+35,4% р./р.) та інженерних споруд (+25,7% р./р.).

Також у піврічному звіті «Метінвесту» опублікована цікава цифра – оцінка зростання внутрішнього ринку сталі в Україні за 6 місяців 2019 року. За розрахунками компанії, внутрішнє споживання сталі зросло на 0,5%. Хоча раніше ОП «Укрметалургпром» заявляло про падіння споживання на внутрішньому ринку України за підсумками І півріччя на 5,17%.

US Steel продовжить простій доменних печей до кінця року

US Steel не очікує відновлення роботи доменних печей цього року. Причина – слабкий попит, падіння цін на сталь і збереження високих цін на сировину.

Компанія має намір досягти поставленої раніше мети зі скорочення 2,5 тис. працівників до кінця 2021 року (уже скорочено 1,8 тис. позицій). За підсумками 3-го кварталу 2019 року US Steel очікує збитку в розмірі $0,35 на акцію.

Погіршення фінансових результатів прогнозують також інші американські виробники. Steel Dynamics очікує за підсумками 3-го кварталу прибуток у діапазоні $0,66-0,70 на акцію (на 19,5-24,1% нижче порівняно з 2-м кварталом). А Nucor – $0,75-0,80 на акцію (на 36,5-40,5% нижче).

В умовах слабкого попиту імпортні тарифи не можуть підтримувати високі ціни. До того ж додатковий негативний фактор – торгова війна між США і Китаєм, наслідком якої є уповільнення економічного зростання і подальше зниження попиту на сталь.

 

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі