24-й тиждень: посилення захисних заходів і нові можливості для України

Аналіз впливу новин за 8-12 червня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Протекціонізм дедалі знаходить нові прояви. Євразійська економічна комісія повертає мито на суцільнокатані колеса, а Єврокомісія починає антисубсидіарне розслідування проти Туреччини.

В умовах зростання торгових обмежень перехід на експорт сировини – одна з можливостей для підтримки галузі на плаву. Експорт чавуну з України вже зріс. А можливості експорту залізорудної сировини можуть погіршитися через зростання ставок ренти.

ЄЕК відновила дію мита проти суцільнокатаних залізничних коліс з України

Як і очікувалося, Євразійська економічна комісія відновила дію антидемпінгового мита в розмірі 34,22% на за колеса з України, які виробляє «Інтерпайп НТЗ». При цьому за кілька днів до прийняття рішення Федеральна антимонопольна служба Росії виступала проти відновлення мита. Антимонопольний орган звертав увагу на можливе зловживання монопольним становищем російськими виробниками, що може вилитися в завищення цін. Також зверталася увага, що в період із серпня 2019 року по червень 2020 року у поставках коліс з України заниження цін не відбувалося. Тобто «Інтерпайп» дотримувався всіх правил «чесної торгівлі», і російські виробники коліс не понесли збитків. Однак позицію ЄЕК підтримували Міністерство транспорту РФ і РЖД.

Маржинальність колісного сегмента «Інтерпайп» у 2019 році була на доволі високому рівні (45%) і давала змогу розраховувати на продовження поставок навіть після відновлення мита. Для порівняння: аналогічний показник 2018 року (у період дії мита) – 11,5%. Тобто певний запас міцності у підприємства був. Але у форс-мажорному 2020 році ситуація може істотно змінитися. Залізничні оператори знизять інвестиції та купівлю вагонів, що зменшить попит на колеса. Тому можна очікувати зниження цін після їх різкого зростання у 2019 році на 30-40%. Але якщо Антимонопольна служба Росії виявиться правою і з боку російських компаній буде певне зловживання, це надасть допомогу цінам, а відповідно, і українському виробнику.

Мито діятиме до 21 січня 2021 року – по суті, шість місяців. Фінансові показники «Інтерпайпу», безумовно, постраждають, але це короткострокова ситуація. Півроку доведеться потерпіти.

Туреччина і чавун – можливості в кризовий період для українських метпідприємств

Поставки гарячекатаного прокату з України до Туреччини за перші 4 місяці 2020 року зросли на 34%, або на 45 тис. т. Україна нарощує поставки, навіть незважаючи на загальне зниження Туреччиною імпорту г/к прокату. Основні експортери – Росія та країни ЄС – скоротили поставки в цю країну.

Також Туреччина вийшла на перше місце за обсягами купівлі українських напівфабрикатів, хоча рік тому втратила свій статус найбільшого споживача. За 5 місяців цього року вітчизняні підприємства продали до Туреччини 470 тис. т напівфабрикатів, хоча за весь минулий рік – лише 650 тис. т.

Туреччина – найбільш сильний ринок на даний момент. World Steel Association очікує, що в поточному році споживання сталі на турецькому ринку зросте на 3%. Багато в чому, звісно, це обумовлено низькою базою порівняння минулого року, коли місцева економіка переживала кризу. Але все ж Туреччина пережила епідемію відносно безболісно.

Ще одна можливість для українських металургів – експорт чавуну. Ця ніша утворилася внаслідок різкого подорожчання ЗРС на тлі скорочення поставок з Бразилії. У результаті Китай почав нарощувати імпорт чавуну замість поставок залізної руди. За останній тиждень ціни на чавун на ринку зросли на $20/т – до $300-310/т.

У травні українські виробники наростили експорт чавуну на 28% у порівнянні з травнем минулого року – до 243 тис. т. За 5 місяців експорт чавуну з України становив 1,2 млн т, що на 15% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У списку покупців українського чавуну з’явився Китай з об’ємом майже 300 тис. т за січень-травень. Хоча за минулий рік поставки в цьому напрямку становили лише 112 тис. т за весь рік.

Єврокомісія розпочала антисубсидіарне розслідування проти г/к прокату з Туреччини

Розслідування стосується прямих трансферів з бюджету на адресу державних підприємств з Туреччини й охоплюватиме період 2019 року. Цей рік був кризовим для турецької сталевої індустрії. Завершиться розслідування через 12-13 місяців, а попередні заходи можуть бути запроваджені вже через 9 місяців.

EUROFER використовує всі можливості, працює в усіх напрямках. Антидемпінгове розслідування проти турецького г/к прокату вже проводиться. Антисубсидіарні розслідування – доволі рідкісний інструмент, оскільки виявити і довести факти державних субсидій набагато складніше, ніж факти демпінгу.

Можливість застосування ряду заходів підтримки турецької сталевої галузі була закладена в Non-Ferrous Strategy Document and Action Plan 2012-2016. Але в якихось конкретних зловживання Туреччина не була помічена. Тим більше що розслідування стосується тільки 2019 року.

Важко сказати, наскільки це розслідування є перспективним. А от те, що субсидії з бюджету застосовуються в Європі, – це факт. Достатньо згадати пакет держпідтримки для British Steel.

У Китаї розробляють блокчейн-платформу для сталевої галузі

Китайська національна асоціація торгівлі металевими матеріалами (CAMT) розробляє блокчейн-платформу для металургії. Проект підтримують такі підприємства, як Baosteel, Wuhan Iron and Steel, Anshan Iron and Steel. Раніше, у 2018 році, CAMT створила блокчейн-альянс (Steel Industry Chain Blockchain Alliance).

Платформа, що розробляється, вирішить проблему відстеження ланцюжків поставок – від сировини до готової продукції. Це дасть можливість, по-перше, покращити координацію між різними рівнями виробничої діяльності. По-друге, усуне можливість багаторазового кредитування під заставу тієї самої продукції.

Потенційно є й інші опції застосування блокчейну в сталевій галузі. Наприклад, для взаєморозрахунків між контрагентами. Блокчейн-транзакції можуть проходити швидше, ніж банківські, а комісія при цьому буде нижчою. Як розрахункову одиницю в такому випадку можливо використовувати цифрові валюти центробанків. Такі цифрові валюти прив’язуються до національних грошових одиниць у співвідношенні 1: 1, виключаючи підвищену волатильність, притаманну традиційним валют.

Подальший розвиток інтернету речей створить можливість використовувати смарт-контракти для автоматичних розрахунків між покупцем і продавцем – кошти автоматично списуються з рахунку покупця, щойно вантаж буде доставлено в точку призначення.

Меморандум з МВФ перешкоджає перегляду ставок ренти на залізну руду

Закон №466-IX, що імплементує положення законопроекту №1210, підписано президентом України 21 травня 2020 року з рекомендацією внести зміни. Одна з норм закону №466-IX передбачає підвищення ставки ренти на залізну руду з 8% до 11-12%. Фінальна ставка залежить від ціни на залізну руду в Китаї: якщо IODEX 58% CFR Китай у середньому за місяць не перевищить $70/т – 11%, якщо $70/т і вище – 12%. За оцінками GMK Center, зростання ставки призведе до збільшення витрат залізорудних ГЗК на ренту на $64 млн на рік, або на 42%.

За тиждень після підписання закону №466-IX (27.05.2020) уряд затвердив Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19. Одним з її головних пріоритетів є мораторій на підвищення податкових ставок. Із закликами відстрочити підвищення ставок ренти виступили Федерація роботодавців України, Дніпровський меткомбінат, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Азовсталь» та інші учасники галузі.

Однак згідно з останнім меморандумом з МВФ, текст якого опублікований 12.06.2020, Україна зобов’язується не схвалювати жодних змін у податкову систему, що погіршують фінансову стійкість. Протягом періоду дії програми уряд утримуватиметься від впровадження нових податкових пільг. Ці положення будуть перешкоджати перегляду затверджених ставок ренти.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі