Володимир Ткаченко: «Ми стурбовані підвищенням рентної плати»

Голова представництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Києві – про наслідки підвищення ренти на видобуток руди

Гірничо-металургійні підприємства України очікують від влади змін до закону №466-IX, який підвищує низку рентних ставок, у тому числі на видобуток залізорудної сировини. Адже президент Володимир Зеленський одразу після підписання закону 21 травня звернувся до Кабінету Міністрів з пропозицією спільно з представниками бізнес-асоціацій та експертами розробити та внести зміни до документу.

У чинній редакції закон може лише поглибити наявні проблеми вітчизняної гірничо-металургійної галузі, позбавити її конкурентоздатності на зовнішніх ринках. Крім того, деякі норми документу матимуть вкрай негативний вплив на макроекономічну ситуацію загалом, а тому несуть загрозу для економічної безпеки держави. Про це кореспонденту GMK Center розповів Володимир Ткаченко, голова представництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у місті Києві.

Який вплив на гірничо-металургійний комплекс та економіку України матиме закон №466-IX?

– Ми вважаємо, що зміни у податковому законодавстві не лише поглиблять уже наявні проблеми функціонування вітчизняної гірничо-металургійної галузі (спад промислового виробництва, брак ліквідності обігових коштів, посилення фіскального тиску в ситуації незахищеності внутрішнього ринку сталі), втрати нею конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, але й матимуть вкрай негативний вплив на макроекономічну ситуацію загалом, а тому несуть загрозу для економічної безпеки держави.

Що саме вас не влаштовує в документі?

– Передусім ми стурбовані підвищенням рентної плати за видобування залізної руди, а також фактичним припиненням підтримки державою (через застосування коригуючого коефіцієнту ставок рентної плати) підприємств, що здійснюють геологічне вивчення запасів корисних копалин за власні кошти.

Власне, підвищення ренти за видобуток руди задумувалося законодавцем як механізм перерозподілу надприбутків. Однак уже відомо, що 2019 рік галузь, і наше підприємство зокрема, завершили із збитком.

Чистий дохід від реалізації продукції – 62,4 млрд грн (у порівнянні з 68,0 млрд грн у 2018 році). Чистий збиток – 2,3 млрд грн (у порівнянні з 9,5 млрд грн чистого прибутку у 2018 році).

З чим пов’язано зниження показників?

– Чистий збиток «АрселорМіттал Кривий Ріг» за підсумками 2019 року зумовлений значним падінням цін на металопродукцію на світових ринках разом зі зростанням основних витрат підприємства внаслідок підвищення залізничних тарифів і цін на енергоносії, а також збільшення екологічного податку, плати за оренду землі та фонду оплати праці.

На скільки саме збільшилися відрахування податків і зборів?

– Загальна сума платежів податків і зборів «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2019 році становила майже 8,7 млрд грн. У 2019 році значно збільшилися відрахування екологічного податку, які сукупно становили 340 млн грн. Це на 116 млн грн перевищує суму аналогічних відрахувань у 2018 році. Таке збільшення сталося через істотне підвищення ставки екоподатку за викиди СО₂.

Наскільки суттєво на підприємстві позначилися кризові явища в глобальній економіці цього року?

– Зараз підприємство докладає значних зусиль, щоб мінімізувати спад виробництва, спричинений загальною економічною кризою. Однак за результатами першого кварталу 2020 року підприємству не вдалося уникнути зменшення виробничих показників.

Виробничі показники «АрселорМіттал Кривий Ріг» у першому кварталі 2020 року, млн т

Яким має бути підхід до рентної плати в таких умовах?

– Це дуже важливий момент. Наприклад, наше підприємство використовує левову частку видобутої залізної руди для потреб власного металургійного виробництва, а на експорт відправляє доволі незначну частину залізорудної сировини. Тому під час обговорення питання рентної плати слід враховувати витрати всього ГМК, а не оцінювати лише прибуток від експорту залізорудного концентрату.

У нашого підприємства повний цикл виробництва – від видобутку руди до випуску готової металопродукції. Стратегія підприємства – виробляти максимально можливу кількість металургійної продукції з високим ступенем переробки та більшою доданою вартістю, а не експортувати залізорудний концентрат. Рентабельність металургійного виробництва, якщо враховувати повний цикл від видобування залізної руди до виробництва кінцевої продукції, значно нижча, ніж рентабельність операцій з експорту залізорудного концентрату.

Скільки саме ЗРС ви відправляєте на зовнішні ринки?

– На експорт йде лише п’ята частина концентрату – 1,9 млн т на рік. Основна частина – 8 млн т – використовується для власного металургійного виробництва. А його рентабельність значно нижча (а зараз взагалі металургія є збитковою), ніж від експорту концентрату.

Чи достатньо уваги, на ваш погляд, держава приділяє проблемам промисловості?

– Відомо, що заходи з підтримки бізнесу з боку уряду України  були спрямовані переважно на малий та середній бізнес. Водночас великі підприємства продовжують утримувати персонал і шукають альтернативні шляхи збуту продукції.

Однак великий бізнес теж потребує державної уваги. І якщо у нашому випадку не йдеться про підтримку у формі субсидій чи дотацій, то повернутися до попередніх значень ставок ренти на видобуток залізної руди було би правильним рішенням для підтримки нашої галузі.

Яких саме рішень від влади ви очікуєте?

– Ми очікуємо від влади відтермінування підвищення ставок ренти принаймні на рік, щоб за цей час напрацювати компромісну модель, яка враховувала би поточну економічну ситуацію і сприяла би продовженню реалізації запланованих інвестиційних проектів.