© shutterstock.com

Аналіз впливу новин за 27-31 травня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Головною новиною минулого тижня для українського ГМК стало зміцнення позицій країни у світовому рейтингу виробників сталі. З 13-го місця в списку ми перемістилися на 12-те.

Що стосується зовнішніх ринків, тут, як і раніше, непокоїть уповільнення темпів зростання європейського регіону – ключового ринку збуту для української сталевої продукції. Зокрема, сталевий гігант ArcelorMittal заявив про плани скоротити в 2019 році виробництво сталі на своїх активах у Німеччині та Франції. Причина – низький попит на європейському ринку. Раніше компанія також заявляла про намір скоротити виробництво на заводах в Польщі, Іспанії та Італії.

Тим часом хвиля протекціонізму «вирує» біля берегів Марокко.

СВІТ

Марокко розпочало розслідування проти імпорту г/к прокату

Передбачається, що розслідування завершать до лютого 2020 року. Мотивацією для проведення розслідування стало значне збільшення імпорту г/к прокату в країну протягом 2017-2018 рр. і збільшення частки імпорту на ринку.

Як засіб захисту пропонується мито 25% – своєрідний бенчмарк на ринку. Це захисне розслідування, спрямоване на всі товари. Основні з них – Туреччина, країни ЄС, Україна, Росія.

Імпорт г/к прокату в Марокко минулого року становив близько 120 тис. т. Серед них поставки українських компаній – 15 тис. т. Це незначні обсяги для України. Але на ринок близькосхідних країн можуть потрапити додаткові 50-100 тис. т продукції в пошуках покупця, що негативно позначиться на цінах.

Марокко застосовує активні дії щодо захисту внутрішнього ринку. У країні вже діють антидемпінгові заходи проти імпорту г/к прокату з Туреччини і Європи. Проте виробники цих країн залишаються ключовими постачальниками. Також в Марокко діють заходи щодо обмеження імпорту х/к прокату, арматури, катанки, оцинкованого прокату.

Ціни на ЗРС у Китаї падають

Котирування вересневих ф’ючерсів на залізну руду, що торгуються найбільше, за минулий тиждень впали на 4,5% – з 761 юаня/т до 727 юаня/т. Ця динаміка корелює з рухом нафтових котирувань. За той самий період ціна WТІ знизилася на 6,6% – з $59,2/бар. до $55,6/бар.

Падіння посилилося на тлі статистики про запаси нафти у США за попередній тиждень: індикатор скоротився на 282 тис. бар., тоді як очікувалося зменшення на 1,4 млн бар. Такий сигнал розцінюється як ослаблення попиту, який і має супроводжуватися падінням нафтових цін.

Зв’язок між нафтою і ЗРС можна пояснити наступним чином. З одного боку, нафтопродукти – це значуща стаття витрат для виробників ЗРС, від якої залежить як собівартість видобутку, так і обсяг витрат на транспортування продукції споживачам. Тому рух цін на нафту вказує на потенціал для подальшого руху цін на залізну руду.

З іншого боку, нафта і залізна руда – це commodities, попит на які залежить від однакових факторів (насамперед, зростання глобальної економіки). А перспективи економічного зростання погіршуються.

ОЕСР знизила прогноз зростання світової економіки в поточному році з 3,3% до 3,2%. Китай і США вступили в торгову війну. Європейські індекси PMI вказують на скорочення економічної активності. Тому фундаментально є передумови для подальшого зниження цін commodities.

ArcelorMittal скоротить виробництво ще на 1,0-1,5 млн т сталі

ArcelorMittal планує в поточному році зменшити виробництво сталі на своїх активах у Німеччині та Франції. Очікуваний обсяг скорочення – 1,0-1,5 млн т.

Представник ArcelorMittal зазначив, що компанія використовує в якості мети діапазон значень, оскільки планує зберегти гнучкість у прийнятті виробничих рішень.

Раніше ArcelorMittal уже заявляла про плани скоротити виробництво на 3 млн т сталі на своїх заводах у Польщі, Іспанії та Італії. В обох випадках скорочення виробництва пов’язане з низьким попитом на європейському ринку. Компанія планує відновити виробництво щойно покращиться кон’юнктура.

На думку GMK Center, мета дій ArcelorMittal – тиск на Єврокомісію, щоб домогтися перегляду імпортних квот. За зміну чинних торгових обмежень виступає також Eurofer. Організація вважає необґрунтовано високим річний темп приросту квот на рівні 5%.

Для України перегляд квот містить ризики скорочення обсягів тих позицій, які повільно вибирають місцеві виробники. Це насамперед катанка (квота заповнена на 65,7% на 20.05.2019) і товстолистовий прокат (65,0%).

УКРАЇНА

«Метінвест Холдинг» за підсумками 1-го кварталу погіршив фінансові результати

Обсяг продажів металургійного сегменту зріс здебільшого за рахунок слябів (+189 тис. т, або +$ 64 млн). Додаткові обсяги були продані в країни Європи і Південно-Східної Азії.

Це прояснює, за рахунок чого компанія планує реалізувати озвучений на початку року план підвищення обсягів виробництва сталі на 1 млн т. Продаж на зовнішні ринки напівфабрикатів – єдина можливість наростити експорт в умовах посилення протекціонізму.

Привертає увагу різке падіння прибутковості металургійного сегменту. Рентабельність за EBITDA в 1-му кварталі становила близько 3% порівняно з 7% у 4-му кварталі та 14% у 1-му кварталі минулого року. Таке погіршення показників зумовлене переважно зниженням цін реалізації. Наприклад, середня ціна на г/к рулон українського експорту знизилася з $600 за т у 1-му кварталі минулого року до $500 за т цього року.

У принципі зниження цін у межах 10% було очікуваним. Фактично за 1-й квартал спостерігаємо більш ніж мінус 15%. Найважчим періодом були січень-лютий. З цього погляду 2-й квартал може бути дещо кращим.

Погіршення кон’юнктури збіглося з підвищенням витрат: на заробітну плату, на логістику, на енергоресурси. Зростання витрат промисловості, судячи з індексу цін товаровиробників, за 4 місяці становило 9,2% рік до року. За той самий період гривня до долара зміцнилася на 5-10%.

Це означає, що витрати в доларах для наших компаній зросли набагато сильніше, ніж для зарубіжних конкурентів. У теорії має дотримуватися паритет інфляції, вираженої в доларовому еквіваленті, в різних країнах. Це має спричиняти девальвацію і вирівнювати показник інфляції в доларах. Натомість спостерігаємо зниження EBITDA через зростання витрат на $100 млн порівняно з 1-м кварталом минулого року. До кінця року очікується ослаблення гривні, що позитивно позначиться на собівартості продукції.

Але порівняно з 4-м кварталом цінова ситуація на ринку металопродукції дещо покращилася, однак показники прибутковості – навпаки. Підвищення зазначених вище витрат мало місце і протягом усього минулого року, і в січні-березні цього року. Тому, на перший погляд, такого просідання рентабельності в 1-му кварталі, порівняно з 4-м, не має бути. Можливо, на результати негативно вплинули якісь разові витрати, і в 2-му кварталі ситуація з прибутковістю покращиться.

Наразі ж сума капітальних інвестицій у підприємства металургійного сегменту за квартал перевищила суму EBITDA сегменту ($98 млн проти $68млн).

Цікаво те, що компанія значно наростила продажі ЗРС на експорт на 25% р/р за рахунок поставок у Європу, яка є традиційним ринком, а також країни Південно-Східної Азії. EBITDA видобувного сегменту становила $366 млн за рентабельності 42%.

У квітні Україна піднялася на 12-те місце в рейтингу виробників сталі

Україна в квітні збільшила виробництво сталі на 12,6%, до 1,938 млн т, і змогла випередити Тайвань.

Плани українських компаній з нарощування обсягів виробництва цього року амбітні. Планується збільшити виробництво сталі на 12,7% – до 23,8 млн т. Якщо ці прогнози справдяться, то Україна, за певних розкладів, зможе увійти до ТОП-10, потіснивши Італію, виробники якої знизили в квітні обсяги виробництва на 5,7%, та Іран, який має проблеми з експортом на тлі санкцій США.

Серед країн ТОП-20 виробників сталі кращу, ніж Україна, динаміку демонструють лише Єгипет (+18%) і Китай (+12,7%). Але Китай нарощує виробництво за рахунок потужних програм стимулювання внутрішнього ринку. Єгипет – за рахунок жорстких заходів протекціонізму (нещодавні захисні мита на арматуру і квадратну заготовку).

В Україні галузь розвивається виключно завдяки конкурентній боротьбі на міжнародних ринках. При цьому за 4 місяці 2018 року зниження споживання прокату на внутрішньому ринку становило понад 11% р/р.

Проте, за прогнозами World Steel Association, споживання сталі в світі цього року збільшиться на 1,3%. Але за підсумками чотирьох місяців зростання виробництва вже становить 6,4%. Тобто у другій половині року ми можемо побачити значне уповільнення разом з погіршенням цінової ситуації.

Зараз головним драйвером зростання виробництва в світі є Китай. Основний ризик для галузі полягає в тому, що в разі уповільнення китайської економіки і зниження внутрішнього попиту надлишкова продукція потрапить на зовнішні ринки. Це дестабілізує ціни аналогічно тому, як це було у 2014-2016 рр.

Детальніше про головні тренди і події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також – на нашому порталі