Аналіз впливу новин за 13-17 квітня на глобальний гірничо-металургійний комплекс від GMK Center

Епідемія COVID-19 перевернула економіку. Міжнародний валютний фонд говорить про те, що світ занурюється в глибоку депресію, очікуючи падіння світового ВВП на 3%. Але цей прогноз заснований на тому, що у ІІ півріччі епідемія піде на спад. В іншому випадку наслідки будуть в рази серйознішими.

Наразі ж європейські виробники та споживачі сталі намагаються відновити роботу. Український гірничо-металургійний комплекс у першому кварталі не встиг відчути всіх наслідків кризи, основний удар припаде на другий квартал.

За підсумками першого кварталу Україна знизила виробництво труб на 25%

Про це свідчать «Підсумки роботи ГМК України в першому кварталі 2020 року» за даними ОП «Укрметалургпром». Обсяг виробництва трубної продукції в першому кварталі становив 212 тис. т. Він практично не відновився порівняно з кризовим четвертим кварталом минулого року (203 тис. т).

Схожими темпами знизилися обсяги головного виробника труб в Україні – «Інтерпайпу». Частка компанії в загальному обсязі в натуральному виразі становить 53%. Заводи «Інтерпайпу» скоротили випуск трубної продукції на 33,2% – до 113 тис. т.

Проте другий квартал може стати для компанії значно важчим, як і для всієї металургії. Адже результати січня-березня не встигли відобразити в собі наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Різке падіння цін на нафту призвело до зниження інвестицій у сектор. Кількість бурових установок у США станом на 9 квітня знизилося на 25% порівняно з початком березня й на 60% відносно квітня минулого року. Пропорційно знизився й попит на трубну продукцію.

Серед квартальних результатів діяльності ГМК також можна звернути увагу на те, що на коксохімічні заводи збільшили поставки вітчизняних коксівного вугілля. Частка імпортного вугілля знизилася до 65% порівняно з 80% минулого року. У січні-березні припинився імпорт коксу.

Триває розпочата минулого року тенденція зниження споживання електроенергії металургійними підприємствами. У першому кварталі споживання знизилося на 6%. Пояснити це падінням обсягів виробництва сталі на 3,4% можна лише частково – інвестиції компаній, серед іншого, спрямовані й на підвищення енергоефективності.

Другий квартал обіцяє бути для вітчизняної металургії черговим випробуванням на міцність. Ціни на готову продукцію (г/к рулон – $370/т, арматура – $400/т, квадратна заготовка – $340/т) роблять роботу українських виробників нерентабельною. Ситуація гірша, ніж восени 2019 року. Під час карантину напівфабрикати не затребувані, оскільки зупинилися багато прокатних заводів. Вітчизняні виробники довгомірного прокату програють конкурентам з Туреччини на експортних ринках через низькі цін на брухт. Тому й виробничі результати другого кварталу будуть на рівні четвертого кварталу минулого року.

МВФ очікує різкого падіння світової економіки у 2020 році через COVID-19

Міжнародний валютний фонд прогнозує, що світова економіка у 2020 році знизиться на 3%, що буде найбільшою кризою з часів Великої депресії.

Криза, зумовлена COVID-19, унікальна. По-перше, вона глобальна, на карті світу майже не залишилося країн, не охоплених епідемією. По-друге, оскільки сучасний світ не стикався з такими випробуваннями, існує значна невизначеність щодо її тривалості та глибини. По-третє, оскільки криза – це результат заходів стримування, то поки вона триває, вкрай важко стимулювати ділову активність. По-четверте, криза багаторівнева, тобто створює проблеми як зі споживанням, так і з відтоком капіталу, труднощі під час експорту, а також спричиняє падіння цін на сировинні товари.

Криза серйозніше зачепить розвинені країни. Наприклад, ВВП єврозони може скоротитися на 7,5% за підсумками року, а США – на 5,9%. Тобто фахівці МВФ не надто вірять у допомогу програм кількісного пом’якшення й нульових процентних ставок.

Буде колосальний тиск на зайнятість. У США очікується зростання безробіття в тричі: з 3,7% до 10,4%, а в ЄС – з 7,6% до 10,4%. Тому труднощі з відновленням зайнятості перешкоджатимуть швидкому відновленню економіки. Очікується, що на рівень початку 2019 року економіка розвинених країн вийде лише наприкінці 2021-го. Меншою мірою постраждає Китай. Це одна з небагатьох країн, які зможуть цього року показати зростання (+1,2%).

МВФ очікує, що в 2021 році світова економіка відновиться й зросте на 5,8%. Але цей прогноз побудований на припущенні, що епідемія в ІІ півріччі піде на спад. Якщо цього не станеться і захворюваність збільшиться, то падіння економіки в 2020 році сягне вже 6% замість 3%. Якщо ж у 2021 році станеться рецидив – світовий ВВП падатиме другий рік поспіль, а це ще мінус 2,2%.

Що це може означати для ринків металопродукції? У 2009 році фінансова криза призвела до зниження світового ВВП на 1,67% і споживання сталі на 7,6%. У 2015 році зростання світового ВВП сповільнилося до 2,86%, тоді як споживання сталі скоротилося на 3,1%. Дуже приблизно, падіння світової економіки на 3% може означати падіння попиту на сталь на 10-20%. Про несприятливий сценарій навіть думати не хочеться, адже на нас чекатиме повний колапс. Якщо говорити про другий кварталі як імовірну нижню точку, падіння споживання сталі може сягнути 50%.

У такій ситуації знову загостриться проблема надлишкових потужностей, оскільки більшість країн намагалися вирішити цю проблему за рахунок стимулювання попиту. Роль держави в економіці зростає. Майже напевно питання збільшення завантаження потужностей вирішуватимуть шляхом посилення заходів протекціонізму.

У багатьох країнах підприємства починають виходити з карантину

Відновлення виробництва розпочинають автомобільні заводи:

  • VW Passenger Cars планує перезапустити випуск продукції на заводах у Німеччині (Цвіккау) і Словаччини (Братислава) на тижні, що починається 20 квітня. Інші заводи в Німеччині, Португалії, Іспанії, РФ, США відновлять виробництво з 27 квітня. Протягом травня виробництво відновиться на заводах у ПАР, Аргентині, Бразилії, Мексиці;
  • Volkswagen Group Components з 6 квітня відновила виробництво на двох заводах у Німеччині (Брауншвейг і Кассель), а потім на інших німецьких заводах (Зальцгіттер, Хемніц, Ганновер). На польських заводах виробництво стартувало з 14 квітня;
  • Daimler Group знову запускає виробництво на європейських підприємствах. З 20 квітня відновлять роботу заводи з виробництва трансмісій, автомобільні заводи Mercedes-Benz, автобусні заводи, підприємства, що випускають вантажні авто;
  • Audi має намір запустити виробництво на основному заводі в Інгольштадті (Німеччина) наприкінці травня.

Запуск автомобільних заводів підтримає європейську металургію, яка значною мірою залежить від автомобілебудування: 20% сталі, виробленої в ЄС, споживають автомобілебудівні заводи. Відповідно, на європейському ринку покращиться попит на металопродукцію, а місцеві металургійні заводи зможуть наростити завантаження потужностей.

Своєю чергою в Іспанії з 13 квітня відновлюється робота промислових підприємств і виконання будівельних робіт. Фактично режим карантину почали послаблювати на початку другого місяця його дії. Завдяки цьому 300 тис. працівників у регіоні Мадрид повернулися на роботу.

В Індії, незважаючи на продовження карантину до 3 травня, з 20 квітня впроваджуються деякі послаблення. Зокрема, планується дозволити роботу промислових підприємств у сільських районах, промвиробництво в спеціальних економічних зонах та експортних підрозділах, видобуток корисних копалин, геологорозвідувальні роботи для нафти й газу, реалізацію інфраструктурних проектів (будівництво доріг і систем іригації), здійснення будівельних робіт. Індійська асоціація металургів підтримала урядовий план з послаблення карантину, зокрема дозвіл на вільне пересування вантажів між штатами й на відновлення будівельних робіт.

Скасування частини карантинних обмежень – позитивний сигнал як для металургії, так і для економіки загалом. Поступово відновлюватимуться розірвані ланцюжки поставок і збільшиться промислове виробництво. Для металургійних підприємств це потенційно означає поліпшення кон’юнктури ринку: зросте попит на металопродукцію, який зможе надати підтримку цінам.

Детальніше про головні тренди й події галузі читайте в наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі