(с) shutterstock.com

Створений з ініціативи Президента України проєкт стратегії розвитку суднобудування зараз розглядає РНБО

Відсутність держзамовлення й ефективної кредитної підтримки національного суднобудування, а також ігнорування світової практики державної підтримки розвитку морського потенціалу призвело суднобудівну галузь України до дуже плачевних результатів. Зараз жодне суднобудівне підприємство не має замовлень.

Ситуацію покликана виправити Стратегія розвитку суднобудівної галузі України до 2030 року, проект якої зараз знаходиться на розгляді в Раді національної безпеки і оборони (РНБО). Як відбувалося розроблення і яким є проєкт стратегії?

Початкова стадія

У червні 2021 року за ініціативою генерального директора ДК «Укроборонпром» Юрія Гусєва відбулася зустріч з керівництвом асоціації «Укрсудпром» і представниками суднобудівних підприємств, де була створена Робоча група для розроблення пропозицій щодо державної підтримки суднобудування. До її складу увійшли фахівці «Укроборонпрому», «Укрсудпрому», представники заводів «Океан», «Нібулон», SMG та ін.

Початково ініціатива розроблення стратегії належить Володимиру Зеленському – за словами Юрія Гусєва, до нього звернувся президент з питанням, що можна зробити, щоб підняти суднобудування.

Уже в липні поточного року група представила проєкт «Стратегії розвитку суднобудівної промисловості України на період до 2030 року» та законопроєкти щодо реалізації цієї стратегії голові парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитру Наталусі й голові фракції партії «Слуга народу» Давиду Арахамія. Проєкт стратегії отримав позитивний відгук і наприкінці серпня був спрямований на розгляд РНБО.

Попередня стратегія

Як інформацію для роздумів слід згадати недавню історію. У 2009 році була прийнята Стратегія розвитку суднобудування на період до 2020 року. Вона була невеликою – на 3 сторінки (нинішня – 64 стор.). Там була мета – збільшити обсяг реалізації суднобудівної продукції до 2015 року в два рази, а далі – в 3-4 рази.

Зрозуміло, сама собою стратегія нічого не дає, під неї потрібно прийняти закони, які давали б можливість її виконувати. У 2012 році був прийнятий закон «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості», яким надані преференції для галузі (з податків на землю і прибуток, мита за ввезене обладнання та ін.).

У результаті експерименту галузь отримала шанс на розвиток. Але у 2014 році пільги з ініціативи тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка забрали. Мотивацію такого рішення ми так і не почули.

Будь-яка стратегія має сенс, якщо вона розрахована на 10-20 років. Підприємства мають розуміти довгостроковість встановлених правил гри, щоб вкладати інвестиції, вводити нові потужності. А не так, як у цьому випадку – влада змінилася, умови переглянули.

Перелік заходів

Нинішня стратегія визначає основні напрями державної політики у сфері розвитку суднобудування України на період до 2030 року і містить комплекс пропозицій:

  1. Податкові пільги для судновласників, які реєструють свої судна в українському реєстрі суден: пільги при сплаті податку на прибуток, на майно, транспортного податку, страхових внесків до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування тощо.
  2. Тимчасові податкові та митні пільги для суднобудівних заводів при придбанні матеріалів і ресурсів, комплектуючих виробів та обладнання, які не виробляються в Україні.
  3. Реструктуризація суми заборгованості суб’єктів господарювання в суднобудівній сфері перед бюджетами та фондами.
  4. Компенсація першому власнику судна 40% початкової вартості судна внутрішнього плавання, побудованого в Україні та/або 70% банківської ставки за банківськими кредитами на будівництво та (або) перше придбання суден, побудованих в Україні.
  5. Субсидування частини витрат на сплату відсотків за кредитами та лізинговими платежами, отриманими в українських кредитних організаціях на будівництво в Україні суден і гідротехнічних споруд.
  6. Встановлення для Адміністрації морських портів України нормативу відрахування чистого прибутку в розмірі 30% за умови спрямування 50% чистого прибутку від своєї діяльності на виконання інвестиційної програми із закупівлі суден (обсяг відкладеного попиту – до 5,5 млрд грн).
  7. Залучення Експортно-кредитного агентства до стимулювання експортерів суднобудівної галузі, в тому числі забезпечення страховим покриттям наданих кредитів для виробництва продукції та реалізації робіт і послуг, надання відстрочки потенційним іноземним покупцям, захист українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат.
  8. Запровадження прогресивного стимулюючого податку на експлуатацію суден, старших за 30 років, та ін.

Усі ці рішення потребуватимуть значної законодавчої роботи та внесення змін до нормативної бази.

Напевно, деякі запропоновані заходи підтримки мало реалістичні в наших умовах. Наприклад, компенсація першому власнику судна 40% початкової вартості та/або 70% ставки за кредитами.

Сильні та слабкі сторони

Наша стратегія має спільні точки дотику зі стратегіями інших галузей. Крім того, у процесі розроблення документа ми спиралися на досвід наших іноземних партнерів з країн, які почали відновлювати суднобудування. Важливо відзначити, що не всі країни, які успішно розвивають суднобудування, мають такі сприятливі вихідні умови, як у нас: інфраструктуру, конструкторські бюро, вищі навчальні заклади. Ми пропрацювали стратегії Великої Британії, США, Канади та низки інших країн, взявши на озброєння кілька цікавих положень.

Сильна сторона нашої стратегії полягає в тому, що вона створювалася на базі досвіду суднобудівників. На жаль, в органах влади майже немає фахівців з нашої галузі. Більше того, в Мінінфраструктури майже немає інформації про стан галузі, наприклад, не було даних щодо флоту, який ходить під українським прапором.

А слабка сторона полягає в тому, що, наприклад, судновласникам вона як така не потрібна. Їм цікаві заходи стимулювання. Для прикладу: за останні десятиліття державна АМПУ будувала буксири у В’єтнамі, Румунії та Китаї. Чому? Вони отримали судна в лізинг на 10 років. Думаю, що, напевно на їхньому місці я зробив би те саме.

У стратегії згадана необхідність розвивати лізинг, щоб замовник міг замовляти у нас, а не у В’єтнамі. Ось це дуже важливо. І таких моментів у стратегії дуже багато. Проблема в тому, щоб ті, кого вона стосується, розуміли свої економічні вигоди.

Очікувані результати

Очевидно, що першочерговим завданням українського суднобудування є подолання технологічного відставання в частині будівництва суден цивільного флоту, який має забезпечити впровадження новітніх суднобудівних технологій і відповідність найкращим світовим показникам продуктивності праці.

За напрямом кораблебудування очікується, що до 2031 року в Україні побудують 15 патрульних і артилерійських катерів, 8 ракетних катерів (спільно з Великою Британією), 4 корвети (спільно з Туреччиною) і один фрегат. Загальна запланована сума за цим напрямом становить 72 млрд грн.

Наявність кораблебудування в стратегії суднобудування є цілком закономірною, це невід’ємні речі, і їх дуже складно розділяти. Наприклад, «Кузня на Рибальському» останні 10 років виконувала тільки військові замовлення, і крім цього підприємства 30 років ніхто майже взагалі не будував військові кораблі. Хіба що кілька замовлень було на заводі «Море» у Феодосії. Тому з погляду наших реалій таке суміщення виправдане.

У частині цивільного суднобудування до 2031 року заплановано побудувати 240 нових суден на 75 млрд грн і створити в галузі 3,5 тис. нових робочих місць. Також очікується, що обсяги перевезень внутрішніми водними шляхами становитимуть до 2030 року 30 млн т вантажів проти 11,2 млн т у 2020 році.

Подальші кроки

Надалі очікується розгляд документа на РНБО. Рада зобов’язана вивчити стратегію, оскільки в ній міститься військова складова – кораблебудування й розвиток українських ВМС. У разі прийняття проєкту розпочнеться робота з реалізації прописаних в стратегії заходів. Уже зараз діє робоча група, що складається з фахівців Мінстратегпрому та РНБО.

Очевидно, що політична воля для прийняття стратегії є. Але мені здається, що критично важливо встигнути її прийняти в каденцію нинішньої влади. Чому? Якщо не буде результату, то це позначиться на іміджі влади, адже ініціатива від них виходила.

Скільки ми раніше не писали листів і не говорили про проблеми суднобудування – ніхто на це не звертав уваги. Тільки коли ініціатива йде згори – можна очікувати результату. Ми вже отримали серйозну підтримку з боку керівництва економічного комітету Верховної Ради, яке підтримує стратегію, і розраховуємо на швидке прийняття документа на рівні РНБО.