Економічна політика в умовах війни має бути спрямована на максимальну лібералізацію та зниження податків. З одного боку, 15 березня, Верховна Рада проголосувала за проєкт рішень щодо підтримки економіки, прийнявши за основу та в цілому законопроєкт №7137-д про стимули та преференції, а з іншого – низка парламентаріїв намагаються скасувати всі позитивні напрацювання для роботи бізнесу в умовах воєнного часу.
Наприкінці квітня з’явився законопроєкт №7311, який бізнес сприйняв дуже негативно. Незважаючи на те, що документ підписали 14 народних депутатів, його ідеологом є голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Фактично цей законопроєкт скасовує запропоновану президентом лібералізацію економіки.
У першій версії законопроєкту його пропозиції були такими:
Таким чином, усі спроби лібералізації економіки та допомоги бізнесу під час війни просто знищувалися законопроєктом №7311, а також зростало податкове навантаження.
Утім, після громадського резонансу та поглиблення проблеми нестачі палива до документа (законопроєкт №7311-1) внесли правки. Зокрема, відмовилися від пропозиції скасувати запроваджене на час війни пільгове оподаткування нафтопродуктів.
Крім того, в документі вдалося зафіксувати, що автомобілі для потреб армії, тероборони та інших потреб захисту країни ввозитимуться без будь-яких митних платежів. А позашляховики 4х4 до 2017 року випуску ввозитимуться навіть без листів військових частин усіма волонтерами та населенням теж безмитно.
Також тішить, що Верховна Рада ухвалила закон про відновлення реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ. У тому сенсі, що ідею відшкодування ПДВ через ОВДП не буде реалізовано.
При цьому військовий збір буде збільшено з 1,5% до 3% лише на час воєнного стану. Мінфін підрахував, що це дасть до держбюджету 2,4 млрд грн на місяць.
Якщо подивитися на функції та склад Національної ради з відновлення України, то це ще один орган – аналог Нацради реформ. До складу Нацради з відновлення входять президент, прем’єр, усі міністри та всі голови основних парламентських комітетів, Данило Гетманцев є його секретарем.
Основна відмінність Нацради з відновлення від Нацради реформ у тому, що Нацрада реформ мала виконавчий комітет у вигляді офісу Міхеїла Саакашвілі, куди були набрані люди, які готували реформи для Нацради. Одним із членів цього виконавчого комітету був я, курирував податковий напрям. При цьому Нацрада реформ, опрацьовуючи реформи, виносила на публіку те, що вже було погоджено з Офісом Президента.
Наразі, судячи з положення про Нацраду з відновлення, вся робота планується у робочих групах за напрямами. Причому цих груп більше ніж 20. Фактично кожне міністерство – це окрема група. Це дивно, оскільки формування політик з модифікації сфери – це прерогатива міністерств, що створює конфлікт інтересів.
Крім того, у положенні написано, що Нацрада з відновлення має збиратися ледь не кожні два тижні. При цьому з досвіду Нацради реформ, яка зібралася лише чотири рази за 1,5 роки, це також виглядає вкрай дивно. Тому мені здається, що Нацрада з відновлення від початку є нежиттєздатною чи підмінятиме Кабмін президентськими зборами.
Я дуже сподіваюся, що цей законопроєкт відправлять до кошика, навіть не розглядаючи у залі Верховної Ради. Якщо Україна не створить усередині умов для відновлення економіки, то ми отримаємо гарантовану «сіру зону» на всій території країни, з великою ймовірністю значної девальвації гривні та виїздом мільйонів громадян за кордон.
Саме повоєнна економічна політика може вплинути на нинішній абсолютно високий рейтинг Володимира Зеленського. Бізнес точно не працюватиме за старими правилами, і тоді президент стане перед вибором. Тому я вірю у «вікно можливостей» в економічному плані після військової перемоги. Якщо цього не зробить Зеленський, то вибори вже, в принципі, не так далеко (президента та парламенту), а отже, буде й нове «вікно можливостей».
Протягом семи місяців я працював над новою версією Податкового кодексу під робочою назвою «Революція прогресу», який займає понад 530 сторінок тексту та 780 сторінок порівняльних таблиць.
Документ має на меті забезпечити досягнення таких цілей:
Основні тези нового Податкового кодексу:
Проект передбачає запровадження нового Податкового кодексу з 01.01.2023 та синхронні зміни до інших законів та кодексів України.
Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…
У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…
В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…
Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…
Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових…
За даними медіа, покупці не проявляють активності на ринку гарячекатаних рулонів (HRC), оскільки накопичили достатні…