Вплив війни на Близькому Сході на економіку України у 2026 році: погляд НБУ

Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови НБУ Володимир Лепушинський під час виступу на онлайн-дискусії «Світові сигнали — наслідки для України: економічні перспективи 2026», що провів аналітичний центр «Вокс Україна». GMK Center наводить текст його виступу.

Поточний рівень цін на нафту: контекст і ризики

Бойові дії та блокування Ормузької протоки (25% морських поставок нафти та 20% СПГ до війни) дестабілізували світові енергетичні ринки, збільшили глобальну інфляцію та сповільнили економічну активність.

Поточний рівень цін на нафту, попри його суттєве підвищення, не є безпрецедентним з історичного погляду. Світова економіка вже функціонувала в умовах зіставно високих цін упродовж тривалого часу. З урахуванням зміни купівельної спроможності долара за відповідний період, поточні ціни не досягають рекордних значень.

Водночас ризики залишаються вагомими. Зокрема спостерігається ймовірність подальшого зростання цін, а також можливість затягування військового конфлікту, що може призвести не лише до проблеми високих цін, а й до фізичного дефіциту енергетичних ресурсів. Таке поєднання чинників формує вкрай ризиковане середовище для глобальної та національної економік.

Прогнозні сценарії розвитку ситуації

Ми розглядаємо два базових сценарії розвитку подій.

1. Обмежений у часі конфлікт

Перший сценарій передбачає, що військовий конфлікт триватиме відносно обмежений час. Із другого півріччя поточного року очікується поступова корекція цін донизу — вартість Brent $100/бар. у II кварталі та $80/бар. у IV кварталі. Однак повернення до довоєнних цінових рівнів забере кілька років.

Певним природним компенсатором для України слугуватиме підвищення цін на вітчизняний експорт, передусім агропродукцію. В умовах зростання глобальних витрат агровиробників ціни на продовольство також зростатимуть, що частково нівелюватиме негативні ефекти для України. Втім, повністю компенсувати втрати від дорогих енергоносіїв цей фактор не зможе.

2. Тривалий і глибший ціновий тиск

Другий сценарій передбачає більший вплив на ціни та більш тривалу дестабілізацію — ціна Brent $150/бар. у II кварталі та $100/бар. у IV кварталі. У глобальному контексті це означатиме сповільнення зростання основних торговельних партнерів України.

Передусім перегляд прогнозів стосується Єврозони, яка є чистим імпортером нафти й газу. Відповідно, перспективи її економічного зростання суттєво погіршуються, а рівень інфляції зростатиме. Монетарна політика центральних банків ставатиме суворішою.

Наразі більшість аналітиків схиляється до думки, що поточні події матимуть обмежений часовий характер.

Вплив на економіку України

Інфляційні ефекти

Як імпортер енергоресурсів, Україна зазнає підвищеного інфляційного тиску від зростання цін на енергоносії. Додатковим чинником є зростання цін на продукти харчування в глобальному вимірі. Вторинні ефекти поступово вже проявляються, однак повне перенесення вищих цін у споживчі охопить до шести місяців.

З огляду на специфіку шоків пропозиції, вплив на інфляцію очікується відносно короткостроковим. На вже сформованій високій базі порівняння інфляція почне знижуватися у 2027 році.

Вплив на реальний сектор

Дорожчі енергоносії та добрива зумовлять сповільнення економічного зростання. Зокрема недовнесення добрив через їхню дорогожнечу в середньостроковій перспективі призведе до погіршення врожайності сільськогосподарських культур. Додатковим негативним чинником є сповільнення темпів зростання в країнах — основних торговельних партнерах України.

Зовнішньоторговельний баланс

Дефіцит зовнішньої торгівлі розширюється. Залежно від реалізації того чи іншого сценарію, прямий вплив від подорожчання нафти, газу та добрив оцінюється в діапазоні $1,5-3,2 млрд.

Дефіцит частково компенсується зростанням цін на український агроекспорт.

Прогнозні показники на кінець року

НБУ зупинив цикл пом’якшення облікової ставки та готовий реагувати на зміну зовнішніх умов.

Прогноз інфляції на кінець поточного року передбачає її прискорення до рівня 9,4%. Нині очікується, що інфляція залишиться нижчою від 10%, однак цей прогноз може бути переглянутий у зв’язку зі зміною вихідних припущень.

Відносно нижчий, порівняно з початковими очікуваннями, рівень показника обумовлений насамперед результатами першого кварталу. Економічна ситуація у першому кварталі виявилася гіршою за первісні прогнози — переважно внаслідок енергодефіциту та руйнування критичної інфраструктури.

Зростання ВВП на поточний рік оцінюється на рівні 1,3% р./р.

Попри розширення торговельного дефіциту, збереження міжнародних резервів на достатньо високому рівні забезпечує можливості для підтримання стійкості валютного ринку та макрофінансової стабільності загалом.