(c) shutterstock

В умовах повоєнного відновлення бізнес не працюватиме за старими правилами, а владі доведеться міняти підходи

Економічна політика в умовах війни має бути спрямована на максимальну лібералізацію та зниження податків. З одного боку, 15 березня, Верховна Рада проголосувала за проєкт рішень щодо підтримки економіки, прийнявши за основу та в цілому законопроєкт №7137-д про стимули та преференції, а з іншого – низка парламентаріїв намагаються скасувати всі позитивні напрацювання для роботи бізнесу в умовах воєнного часу.

Скандальний законопроєкт

Наприкінці квітня з’явився законопроєкт №7311, який бізнес сприйняв дуже негативно. Незважаючи на те, що документ підписали 14 народних депутатів, його ідеологом є голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Фактично цей законопроєкт скасовує запропоновану президентом лібералізацію економіки.

У першій версії законопроєкту його пропозиції були такими:

  1. Запровадження 20% ПДВ на імпорт для тих, хто перейшов на схему оподаткування у 2%, шляхом збільшення на 20% вартості товарів, що імпортуються, в ціні всіх товарів. Це, власне, робило безглуздим схему єдиного податку 2%;
  2. Скасування пільги з податків на пальне, що збільшить вартість бензину на заправках ще на 10 грн;
  3. Скасування пільги на ввезення легкових автомобілів;
  4. Збільшення військового збору вдвічі – з 1,5 до 3%;
  5. Запуск перевірок платників податків по всій території України поза зоною бойових дій;
  6. Використання лічильників скрізь, де лише можливий обіг спирту;
  7. Запуск бюджетного відшкодування ПДВ через ОВДП. Тобто «живих» грошей підприємства не отримають, а з досвіду минулих років – потім підприємства продавали ОВДП з дисконтом 15-20%, втрачаючи гроші.

Таким чином, усі спроби лібералізації економіки та допомоги бізнесу під час війни просто знищувалися законопроєктом №7311, а також зростало податкове навантаження.

Утім, після громадського резонансу та поглиблення проблеми нестачі палива до документа (законопроєкт №7311-1) внесли правки. Зокрема, відмовилися від пропозиції скасувати запроваджене на час війни пільгове оподаткування нафтопродуктів.

Крім того, в документі вдалося зафіксувати, що автомобілі для потреб армії, тероборони та інших потреб захисту країни ввозитимуться без будь-яких митних платежів. А позашляховики 4х4 до 2017 року випуску ввозитимуться навіть без листів військових частин усіма волонтерами та населенням теж безмитно.

Також тішить, що Верховна Рада ухвалила закон про відновлення реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ. У тому сенсі, що ідею відшкодування ПДВ через ОВДП не буде реалізовано.

При цьому військовий збір буде збільшено з 1,5% до 3% лише на час воєнного стану. Мінфін підрахував, що це дасть до держбюджету 2,4 млрд грн на місяць.

Відновлення під загрозою

Якщо подивитися на функції та склад Національної ради з відновлення України, то це ще один орган – аналог Нацради реформ. До складу Нацради з відновлення входять президент, прем’єр, усі міністри та всі голови основних парламентських комітетів, Данило Гетманцев є його секретарем.

Основна відмінність Нацради з відновлення від Нацради реформ у тому, що Нацрада реформ мала виконавчий комітет у вигляді офісу Міхеїла Саакашвілі, куди були набрані люди, які готували реформи для Нацради. Одним із членів цього виконавчого комітету був я, курирував податковий напрям. При цьому Нацрада реформ, опрацьовуючи реформи, виносила на публіку те, що вже було погоджено з Офісом Президента.

Наразі, судячи з положення про Нацраду з відновлення, вся робота планується у робочих групах за напрямами. Причому цих груп більше ніж 20. Фактично кожне міністерство – це окрема група. Це дивно, оскільки формування політик з модифікації сфери – це прерогатива міністерств, що створює конфлікт інтересів.

Крім того, у положенні написано, що Нацрада з відновлення має збиратися ледь не кожні два тижні. При цьому з досвіду Нацради реформ, яка зібралася лише чотири рази за 1,5 роки, це також виглядає вкрай дивно. Тому мені здається, що Нацрада з відновлення від початку є нежиттєздатною чи підмінятиме Кабмін президентськими зборами.

Доля №7311

Я дуже сподіваюся, що цей законопроєкт відправлять до кошика, навіть не розглядаючи у залі Верховної Ради. Якщо Україна не створить усередині умов для відновлення економіки, то ми отримаємо гарантовану «сіру зону» на всій території країни, з великою ймовірністю значної девальвації гривні та виїздом мільйонів громадян за кордон.

Саме повоєнна економічна політика може вплинути на нинішній абсолютно високий рейтинг Володимира Зеленського. Бізнес точно не працюватиме за старими правилами, і тоді президент стане перед вибором. Тому я вірю у «вікно можливостей» в економічному плані після військової перемоги. Якщо цього не зробить Зеленський, то вибори вже, в принципі, не так далеко (президента та парламенту), а отже, буде й нове «вікно можливостей».

Новий Податковий кодекс

Протягом семи місяців я працював над новою версією Податкового кодексу під робочою назвою «Революція прогресу», який займає понад 530 сторінок тексту та 780 сторінок порівняльних таблиць.

Документ має на меті забезпечити досягнення таких цілей:

  1. Забезпечити зростання української економіки у розмірі 10-15% у наступні кілька років;
  2. Досягти енергетичної незалежності за наступні 3-5 років;
  3. Зменшити частку тіньової економіки з 40-50% до 10% у наступні три роки;
  4. Забезпечити надходження іноземних інвестицій на рівні $10-15 млрд щорічно;
  5. Повернути 5 млн громадян назад в Україну впродовж 3-5 років.

Основні тези нового Податкового кодексу:

  • заміна податку на прибуток податком на виведений капітал (10%);
  • заміна ПДВ на американський варіант податку з продажу за ставкою 10%, причому не оподатковуються поставки обладнання, виробництво, імпорт, експорт, оптовий продаж товарів;
  • об’єднання трьох зарплатних податків (ПДФО, ЄСВ, військовий збір) в один податок ПДФО (10%);
  • стимули для енергонезалежності – рента на нафту та газ 0% на п’ять років на нові свердловини;
  • ліквідація дрібних зборів – турзбір (0,003% ВВП), збір за паркування (0,002% ВВП);
  • зменшення кількості платників акцизного податку – залишити лише виробничий та імпортний; акциз для ввезення легкових автомобілів – €300, спрощення адміністрування;
  • переведення держави в «цифру» має стосуватися і ставлення держави до паперового обліку, зберігання паперової «первинки» має піти в минуле;
  • можливість автоматичної сплати податків: сплата податків відв’язана від подання декларації, а платник податків має право доручити банківській установі сплачувати окремі податки в автоматичному режимі;
  • зменшено причини блокування розрахункових рахунків платників податків – залишається лише несплачений податковий борг;
  • цифровізація взаємодії податкової служби та бізнесу – електронний кабінет платника завжди доступний без заяв;
  • спрощення реєстрації бізнесу – автоматична реєстрація платником податку на виведений капітал, податку з продажу на загальній системі оподаткування, податку з продажу для другої групи на спрощеній системі оподаткування;
  • нові інструменти податкового контролю – в умовах відсутності ПДВ та податку на прибуток податкова отримує доступ до оборотів та залишків за банківськими рахунками та має можливість, за згодою платника податків, отримувати віддалений доступ до електронних баз даних платників податків;
  • ліквідовано план документальних перевірок, зменшено кількість причин документальних та фактичних перевірок;
  • мінімізовано причини арешту майна платника податків;
  • перехідні ставки – питання компромісу та ін.

Проект передбачає запровадження нового Податкового кодексу з 01.01.2023 та синхронні зміни до інших законів та кодексів України.