Україні потрібна нова система поводження з відходами

Влітку 2020 року Верховна Рада України в першому читанні прийняла за основу законопроєкт «Про управління відходами». В останні місяці він активно обговорюється й допрацьовується. Що змусило політиків звернути увагу на цю проблему?

Як повідомляє Національний інститут стратегічних досліджень, в Україні щорічно утворюється понад 10 т відходів на душу населення, тоді як у Європейському Союзі 5,5-6 т. Звалища займають близько 7% території нашої країни, що дорівнює площі Данії.

Для нашої держави критично важливо знайти оптимальне рішення, яке допоможе скоротити утворення відходів та створити систему їх переробки. У цьому напрямі Україні є з кого брати приклад.

В нашій державі необхідно багато змінити і багато впровадити, щоб поводитися з відходами так само ефективно, як це зараз роблять у Європі. Про те, що саме необхідно зробити, йдеться в Директиві 2008/98/ЄС.

Найважливішими мені видаються два пункти:

1. Виділити інертні відходи як окремий клас. До них належать: будівельні відходи, бій бетону, гірська порода тощо. Це спростить поводження з подібними видами відходів і відкриє нові можливості для їх застосування.
2. Законодавчо стимулювати використання відходів замість природної сировини там, де це допустимо технологічним процесом. Хороший приклад – використання шлакових і золошлакових матеріалів у дорожньому будівництві.

Крім того, доцільно розробити галузеві норми утворення відходів та затвердити класи небезпеки відходів споживання, склад і властивості яких стабільні (відпрацьовані акумулятори, відходи гуми, зношені шини та інше). Це дасть підприємствам можливість не витрачати зайві кошти на дублювання операцій з класифікації відходів та технологічних процесів, а державним органам – мінімізувати адміністративний ресурс для узгодження.

В європейських країнах уже давно практикують сортування відходів, передавання їх на утилізацію і повторне використання. Це перше, з чого починається правильне поводження з відходами, і те, що має стати must have для кожного підприємства й населеного пункту.

Наша компанія вже робить це. ДТЕК трансформує бізнес згідно з Новою стратегією 2030, заснованою на принципах ESG, цінностях і відповідальності бізнесу за прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку Глобального договору ООН, до якого ДТЕК приєднався в 2007 році та принципи якого застосовує на практиці.

Оператори системи розподілу «ДТЕК Мережі» з 2012 року взяли курс на виконання європейських вимог щодо поводження з відходами.

Відходи сортуємо більш ніж на 40 видів і передаємо для утилізації/розміщення спеціалізованим організаціям, у яких для цього є свої потужності. На сьогодні на семи підприємствах «ДТЕК Мережі» встановлено близько 2 тис. контейнерів для збору відходів окремо за видами. 402 контейнери встановили у 2020 році.

За 2020 рік підприємства компанії зібрали й передали на утилізацію 18,5 тис. т відходів, у тому числі 12 т відходів полімерів, 10 т макулатури, 12 т відходів скла, 1,4 т відходів гумотехнічних виробів, 85 т зношених шин. А також – 16,5 тис. т залізобетонних опор. Це в 3,5 раза більше, ніж у 2019 році.

Відпрацьовані залізобетонні опори використовують у будівництві, їх переробляють на вторинний щебінь та арматуру замість вивезення на полігони.

Також на підприємствах компанії утворюється відмінний інертний матеріал – бій фарфорових ізоляторів (82 т на рік). Його можна використовувати у виробництві вогнетривів, електротехнічної кераміки, для влаштування доріжок у ландшафтному дизайні. Зараз компанія шукає споживачів у чотирьох областях України: Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Одеській.

Крім того, «ДТЕК Мережі» впроваджує проєкти, які дають змогу скоротити утворення відходів. З 2019 року компанія не закуповує ртутьвмісні лампи. У разі виходу з ладу енергозберігаючих ламп та ламп розжарювання їх замінюють на світлодіодні. У 2020 році на всіх підприємствах «ДТЕК Мережі» встановлено близько 14 тис. світлодіодних ламп. До 2025 року компанія планує повністю відмовитися від використання ртутьвмісних приладів освітлення.

Такі приклади бізнесу демонструють, що кожен з нас, на своєму рівні, може зробити багато чого для скорочення утворення відходів, їх вторинного використання. Усе це в комплексі дасть можливість скоротити використання природних ресурсів і прискорити перехід до циркулярної економіки.