Після рекордно успішного 2021 року може прийти рік випробувань

Напередодні Нового року завжди прийнято підбивати підсумки та намагатися зазирнути у майбутнє.

Рік, що минає, став для українського ГМК рекордно успішним. Але ризикові фактори, які почали діяти вже наприкінці 2021 року, продовжать свій вплив у наступному році та здатні зробити його тотально невдалим.

Глобальна економіка швидко оговталася від наслідків пандемії COVID-19. У першій половині 2021 року активно зростало споживання та виробництво сталі у Китаї, без значного експорту. Ці фактори сприяли зростанню цін та обсягів експорту з України. Ціни на металопродукцію зросли на 80% і приблизно на стільки ж збільшився і доларовий обсяг українського експорту товарів ГМК. Металурги змогли наростити свою частку в експорті, незважаючи на те, що відновлення світової економіки підняло ціни на всі сировинні товари, а не лише на метал.

Сприятливий ціновий фактор – це те, що допомагало вітчизняним металургам у 2021 році. Несприятливих факторів було значно більше.

Енергетична криза

Восени 2021 року металурги зіткнулися з дефіцитом коксівного вугілля. На ш/у «Покровське», що видобуває до 90% українського коксівного вугілля, наприкінці липня сталася аварія, через що на кількох дільницях видобуток вугілля було припинено. Обсяг видобутку на шахті знизився, що призвело до недопостачання вугілля на коксохіми.

Енергетична криза погіршила ситуацію. Через подорожчання енергоносіїв зросла собівартість української продукції. GMK Center оцінює втрати металургії від енергокризи приблизно в $160 млн.

Зростання цін на брухт

Подорожчання брухту стало ще одним фактором, що вплинув на собівартість. Це основна сировина у виробництві електродуговим способом та допоміжна – у виробництві киснево-конвертерним способом. Як показують ціни ф’ючерсів на брухт LME, учасники ринку не очікують зниження ціни на брухт нижче $420 протягом наступних 12 місяців. Ситуація настільки напружена, що можна говорити про «світову війну за брухт». Одні великі країни – виробники сталі, такі як Китай та Індія, почали стимулювати імпорт брухту. Інші, наприклад ЄС, прагнуть обмежити експорт брухту.

Обсяг споживання сталі в Україні – один із найнижчих у світі, тому ми посідаємо одну з найгірших позицій щодо формування брухтових ресурсів. Але високі ціни на світовому ринку у 2021 році стимулювали експорт брухту, порушивши баланс, оскільки обсяг переробки брухту зараз перевищує обсяг відтворення брухтових ресурсів.

Тому держава підвищила експортне мито на металобрухт до €180 за тонну, що, ймовірно, дасть можливість зупинити вивіз брухту у 2022 році.

Підвищення фіскального тиску

Наприкінці року було прийнято скандальний законопроєкт №5600, який передбачає зміну методики розрахунку рентної плати за користування надрами для видобутку залізної руди, а також підвищення ставки податку за викиди СО2.

Підвищення рентних ставок може призвести до зростання податкових платежів видобувних підприємств із $200 млн у 2021 році до $400-830 млн у 2022-му. Це зменшить інвестиційний ресурс компаній на $200-630 млн на рік.

Зростання ставки податку за викиди призведе до підвищення сум платежів компаній галузі на $20 млн на рік.

Посилення фіскального тиску, за оцінками GMK Center, коштуватиме вітчизняному ГМК приблизно $650 млн. Це ще більше підніме собівартість продукції та значно знизить конкурентоспроможність українських металургів на зовнішніх ринках.

Зростання транспортних витрат

2021 рік означився рекордним зростанням ставок фрахту морських суден. Міжнародні перевезення морем подорожчали майже вдвічі. Дорогий фрахт обмежує експорт до далеких регіонів та створює ризики для обсягів експорту ЗРС до Китаю в умовах падіння цін.

Перевезення вантажів всередині України залізницею також подорожчало. За даними УЗ, витрати вантажовідправників у 2022 році зростуть на 10 млрд грн. При цьому витрати металургів зростуть на 3,87 млрд грн.

Посилення протекціонізму у світі

Протекціонізм завжди посилюється у кризові часи. Нинішні – не виняток. У 2021 році проти України запровадили 4 нових заходи, які сумарно можуть призвести до втрати експорту в розмірі 100 тис. т на рік.

За оцінками GMK Center, через дію протекціоністських бар’єрів обсяги експорту вітчизняних металургів впали приблизно на $150 млн.

У 2022 році багато факторів, що проявилися в 2021 році, продовжать свою дію. Їх значний вплив на вітчизняний ГМК пояснюється його структурою.

Зниження цін на сталь

До 80% продукції галузі йде на експорт. Тому залежність України від коливань цін на зовнішніх ринках наступного року нікуди не зникне.

На світові ціни істотно впливає Китай. Його плани з нарощування власного видобутку ЗРС і збільшення частки електрометалургії створюють довгострокові ризики ринку ЖРС. Консенсус-прогноз щодо цін на ЗРС у 2022 році свідчить про очікування зниження середніх цін на 33%. Це призведе до падіння виручки від експорту ЗРС з України на $2,3 млрд.

Тільки за рахунок падіння цін на сировину середні ціни на сталь у 2022 році можуть знизитися на 20%. Це призведе до зниження прибутку металургійних компаній на $3,2 млрд.

Навесні чи навіть у другій половині зими 2022 року ціни на газ підуть униз, а разом з ними опустяться й ціни на вугілля. Вугілля сьогодні займає до 50% у змінних витратах виробництва сталі. Дешеве вугілля потягне за собою падіння цін на прокат. Тобто у 2022 році GMK Center очікує зниження цін на сталь – те, чого не сталося у 2021 році.

Висока інфляція

Енергетична криза спричинила виток інфляції у всіх країнах світу. Це веде до того, що програми стимулювання економіки згортатимуть. А саме за рахунок цих програм і підтримувався такий високий попит на сталь цього року. Без стимулів споживання сталі може знизитися.

Продовження пандемії

Ми бачимо посилення поширення пандемії, нові штами. Необхідність ревакцинації, запровадження нових обмежень на пересування. Тобто епідемія продовжуватиме стримувати економіку та негативно впливати на ланцюжки поставок, створюючи несподівані вузькі місця.

Економічна криза в Туреччині

Туреччина є важливим ринком для українських металургів. Зараз там відбувається різке знецінення місцевої валюти. Причина цього – невиправдано агресивна політика центробанку країни, який знижує облікову ставку, замість підвищувати її в умовах зростання інфляції. За оцінками GMK Center, втрати українських виробників від кризи в сусідній країні можуть становити до $750 млн.

Ескалація конфлікту з Росією

Великий вплив на ситуацію ще одного нашого сусіда – Росії. Кампанія з нагнітання ситуації в ЗМІ свідчить про невисоку ймовірність реалізації сценарію з російським вторгненням і видається радше спробою тиску. Але якщо військове вторгнення відбудеться – збитки для економіки України та для металургійної галузі можуть бути тотальними.

Непродумана промислова політика держави

Адекватна промислова політика – це те, чого Україні бракує багато років. Замість того щоб вирощувати та підтримувати економіку, держава створює всілякі бар’єри для її розвитку. У 2021 році вона вибудувала нові фіскальні та тарифні перешкоди, що знижують глобальну конкурентоспроможність металургійної галузі. Імовірно, держава продовжить руйнувати економіку й 2022 року.

Спроба зазирнути у 2022 рік лякає. Дуже серйозний вплив може мати кожен із ризиків у разі реалізації. Після рекордно успішного року може бути рік випробувань.

Основні джерела ризиків лежать у площині глобальної економічної та геополітики. Тому ринкова ситуація наступного 2022 року видається абсолютно непрогнозованою. Хоча ніде правди діти – в таких умовах галузь живе та працює постійно. І не просто працює, а розвивається та зберігає свій статус базової галузі економіки України.