Три перешкоди на шляху промислового розвитку України

Під час форуму «Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України» народний депутат Валерія Заружко розповіла, чому в Україні гальмується розвиток промисловості.

Спікер зазначила, що всі галузі промисловості пов’язані між собою. Так, будівництво споживає 80% продукції, що виготовляється металургією. Стимулюючи будівництво, ми стимулюємо розвиток металургії, що, в свою чергу, сприяє створенню нових робочих місць, підвищенню зарплат і рівня життя людей.

Щоб підняти економіку України, наголосила Заружко, розвивати промисловість потрібно комплексно. Однак на шляху промислового розвитку України стоять певні перешкоди:

1. Знос інфраструктури

В українській інфраструктурі спостерігається повний колапс. Абсолютно зношені авто- і залізничні магістралі. Через погане транспортне сполучення між регіонами порушуються економічні зв’язки. Що стосується зовнішньої торгівлі, то для налагодження економічних зв’язків з тим самим Євросоюзом також потрібно нормальне функціонування залізниць. Без цього Україна не зможе експортувати свою продукцію за кордон і зміцнювати економічні зв’язки з партнерами.

2. Енерговитратність

На сьогодні українська промисловість є у три рази енерговитратнішою, ніж промисловість, наприклад, Польщі. Ні про яку конкурентоспроможність української продукції в таких умовах не варто й говорити.

Маючи другі за величиною запаси газу в Європі, ми закуповуємо за кордоном третину енергоносіїв. У разі розумної політики Україна могла б повністю перекривати свої потреби, але газовидобування в нашій країні не стимулюється. Зокрема, на цьому ринку немає прозорих правил гри.

Окремо хочеться сказати про альтернативні джерела енергії. Це не лише сучасно, екологічно й перспективно, а й далекоглядно – альтернативна енергія не так швидко вичерпується, як, скажімо, вугілля.

Сьогодні Україна отримує з альтернативних джерел менше 2% енергії. Німеччина, тим часом, отримала 65% лише за перші два тижні березня. Переходити на альтернативні джерела енергії потрібно плавно. Нам потрібна збалансована відкрита державна політика в цій сфері.

3. Екологія

Підписуючи Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна взяла на себе, крім іншого, зобов’язання у сфері екологічного контролю. Сьогодні українські підприємства сильно забруднюють навколишнє середовище, зокрема через застаріле обладнання. Це неприйнятно для Європи і незабаром стане неприйнятним для України. Адже люди дедалі більше усвідомлюють важливість екології як для здоров’я, так і для перспектив життя в країні.

Що може зробити держава в зв’язку з цим? Абсолютно очевидно, що потрібно стимулювати промисловців переходити на більш екологічні методи виробництва. Крім того, потрібно забезпечити цільове використання екологічного податку – на сьогодні ніхто не контролює, на що витрачаються ці кошти. Екологічний податок має не дірки латати в держбюджеті, а працювати на людей, забезпечуючи їх більш чистим довкіллям і даючи можливість підприємствам модернізувати своє виробництво.

Після того як всі зазначені проблеми будуть врегульовані, ми зможемо вийти на якісно новий рівень розвитку.

Висновок

Україні необхідно робити ставку на розвиток і модернізацію промисловості, впровадження нових технологій та інновацій. Якщо ми не хочемо стати сировинним придатком і сировинної колонією, іншого шляху немає. Ключовими передумовами для цього є бажання й політична воля.

Промисловість України потрібна. Без промисловості у нас не буде сильної економіки й сильної країни.