Висока частка будівництва у ВВП є індикатором здоров'я економіки

Будівельна галузь є найбільшим споживачем металургійної продукції в світі, і Україна в цьому не є винятком – понад 50% споживання сталі в нашій країні припадає на будівельну галузь.

За оцінками УЦСБ, споживання оцинкованого рулонного прокату в Україні в 2018 році становило 312 тис. т, прокату з полімерним покриттям – 320 тис. т, видиме виробництво металоконструкцій – близько 160 тис. т. Можна розраховувати, що у разі відновлення частки будівництва у ВВП України до 5% ми зможемо збільшити споживання металу в 2-2,5 раза.

Висока частка будівництва у ВВП є індикатором здоров’я економіки. Низька його частка – менше за 5% ВВП – сигналізує про наявність системних структурних перекосів в економіці.

Стан справ

Частка будівництва у ВВП України скорочується ще з часів світової фінансової кризи 2008 року. До 2014 року цей показник впав фактично до 2%. Для порівняння, в Туреччині частка будівництва становить близько 10% ВВП, а в середньому по Європі – близько 6%.

Розвиток будівельної галузі є драйвером зростання для десятків суміжних галузей. За даними BRDO, мультиплікативний ефект виявляється в тому, що кожна гривня, інвестована в будівництво, приносить додаткові 6 гривень у суміжні галузі, створюючи тим самим синергетичний ефект.

Причини відставання

Одна з основних причин низького внеску будівництва у ВВП України – висока вартість дозвільних процедур на будівництво, яка тривалий час перешкоджала розвитку галузі. За даними рейтингу Doing Business, у 2018 році вартість дозвільних процедур в Україні становила 6,3% від загальної вартості будівництва. Це істотне зниження – у понад 2 рази – порівняно з попередніми роками, що є позитивним фактором для розвитку галузі. У результаті Україна піднялася на 30-ту сходинку (у 2017-му – 35-та) в рейтингу Doing Business серед 190 країн за критерієм «Отримання дозволів на будівництво».

Однак є куди рухатися далі. У Польщі, для порівняння, вартість дозвільних процедур на будівництво становить лише 0,3% від вартості будівництва, в Німеччині – 1,2%, у Великобританії – 1%.

Ми очікуємо, що спрощення процедур ведення бізнесу і перегляд будівельних норм відбуватимуться одночасно з розвитком будівельної галузі, що позитивно позначиться на динаміці економіки України загалом.

Ще одним фактором, що стримує розвиток будівельної галузі, є висока кредитна ставка. За період 2018-го – 1 кв. 2019 року ставка за кредитах для ВЕД «Будівництво» в середньому становила 20%, що на тлі відсутності ефективних іпотечних програм для населення зсуває акцент здійснення інвестиційного процесу в бік власних коштів учасників ринку – зараз 74% капітальних інвестицій в економіці України здійснюється за рахунок наявного доходу компаній.

З іншого боку, низька частка будівництва в структурі ВВП і низький рівень споживання сталі на душу населення в Україні свідчить про потенціал зростання економіки. Зараз ми бачимо відновлення тенденції збільшення обсягу виконаних будівельних робіт і, відповідно, частки будівництва у ВВП.

Згідно з нашими розрахунками, у разі зростання ВВП у 5% будівельний сегмент зросте на 15% – навіть за збереження нинішнього співвідношення ВВП до будівельного сектору. При цьому частка будівництва в структурі ВВП збільшиться до 3% (загальний приріст – близько 10%).