Щоб допомоги економіці, держава стимулюватиме розвиток тих галузей, які дадуть найбільший ефект

Міністр економіки та перший віцепрем’єр України Олексій Любченко вважає, що найважливішим індикатором розвитку економіки є зайнятість. Що «невидима рука ринку» вже не працює, тому державі необхідно активно займатися економікою. А ще він запевняє, що в Україні зараз закон однаковий для всіх.

Про все це Олексій Любченко говорив під час загальної зустрічі з членами Європейської Бізнес Асоціації. GMK Center публікує тези його виступу.

Про реальні доходи населення

У країні відбуваються певні зрушення, тому ми навмисно започаткували професійну економічну дискусію щодо того, яким чином буде розвиватись країна та за рахунок яких факторів. Наприклад, у першому кварталі ми мали падіння реального ВВП 2,2%. За підсумками першого півріччя буде понад 1% зростання реального ВВП.

Темпи зростання номінальної заробітної плати в країні в два рази перевищують темпи зростання споживчих цін. Тобто ми маємо майже 13%-й приріст реальної заробітної плати, реальних доходів населення. Для мене, як для людини, яку наздогнала профільна освіта, соціально-економічне планування – це дуже позитивно.

Треба розуміти: або ми розвиваємо в країні монетарну модель, або модель стимулювання зайнятості, створення робочих місць. Але ключове все-таки – зайнятість.

Зараз у Фонді зайнятості зареєстровано понад 300 тис. безробітних. Це істотно нижче пікових навантажень минулого року, коли було понад 500 тис. одночасно зареєстрованих. І при цьому ми маємо більше 70 тис. вакансій. Тобто є як робочі місця, так і безробітні. Ці 20% є резервом для скорочення навантаження на соціальні фонди, в тому числі з виплат по безробіттю. Тобто, якщо укомплектувати вакансії, роботодавець буде готовий надати робоче місце та фонд оплати праці.

Про монетарні фактори інфляції

Липень і вересень – це два місяці, коли Україна несе величезні зобов’язання з виплати й обслуговування зовнішніх боргів. У липні країна виконала 100% свої зобов’язань. Було погашено понад 28 млрд грн. Водночас ми спостерігаємо зміцнення гривні. Для мене це парадоксальна макроекономічна ситуація, яка, певно, пов’язана зі збільшенням облікової ставки Нацбанку на тренді зниження споживчої інфляції у червні.

Ми не бачимо монетарних факторів інфляції, які просто превалювали б над іншими. Є світові тренди. Ми розуміємо, хто здійснює емісію, розуміємо політику центробанків розвинутих країн. Сьогодні є тренди на сировинних ринках, відображення яких на споживчих цінах внутрішнього ринку України ще необхідно прорахувати. Тут питання не лише в руді та металовиробах, а ще й багато інших трендів.

Про вільні ринки

Для держави сьогодні це є викликом, про який останнім часом говорять політики. Справа в тому, що «рука Адама Сміта» вже не працює. Вільні ринки вже давно не вільні. Через систему регуляції, кожна держава створює певні умови для свого пріоритетного, внутрішнього розвитку.

Держава буде зосереджувати свої можливості зі стимулювання економіки в тих точках зростання, які сьогодні обраховані. Зараз триває відпрацювання з галузевими асоціаціями та пошук під ці кластери діючих виробництв. Держава зможе їх стимулювати в різний спосіб. Це технопарки, інвестиційні няні, податкові пільги, та багато інших механізмів. Ми маємо концентрувати увагу на тих точках зростання, які з найменшими інвестиціями дають найбільший міжгалузевий ефект. Тому що одне робоче місце в цих галузях, дає 10-15 робочих місць у суміжних галузях. Я хочу наголосити, що держава починає активно займатися економікою. Це не означає регуляцію економіки, це означає допомогу їй та стимулювання галузей, які дадуть найбільший ефект у кінцевому результаті.

У якості кінцевого результату ми бачимо два індексатори:

  • Перший – це зростання ВВП. Ми очікуємо до 4% зростання реального ВВП цього року.
  • Другий – збільшення зайнятості.

До речі, хочу подякувати роботодавцям: за перше півріччя у нас майже на 20% збільшилася кількість офіційних повідомлень роботодавців про прийняття на роботу. Це дуже позитивний сигнал. Бо це якраз реакція бізнесу та суспільства на процеси, які відбуваються в країні. Легальна зайнятість породжує відповідальність у вигляді соціальних внесків, пенсійного забезпечення, соціального захисту й багато інших речей, які з цим пов’язані.

Закон однаковий для всіх

Якщо хтось хоче надавати матеріальну вигоду комусь, і той хоче це взяти – то це спільний процес. І я добре пам’ятаю все, що мені казали багато політиків з минулого та сьогодення: створення схем мінімізації в країні – то частина нашої економічної культури. Ми закрили очі на цю їхню культуру, й почали створювати свою.

І в результаті нашої культури з відшкодуванням ПДВ проблем немає. У липні держава відшкодувала на 2 млрд грн більше, ніж у липні минулого року. З початку року ПДВ відшкодовано принаймні на 3 млрд грн більше, ніж було заявлено. По пам’яті, 86 млрд грн. Конструкція така, яка є в голові.

Щоб не завершувати темою корупції, яка справді є злом і не дає розвиватися, я хочу сказати що зараз уся система державних органів налаштована президентом країни та Кабінетом Міністрів на те, що закон однаковий для всіх. Усі регуляторні норми однакові для всіх. Ставки податків для всіх однакові.

Про новий Трудовий кодекс

Я думаю, що нам варто було б зосередитись на новому Трудовому кодексі, без якого неможливо рухатися далі. Ми вимагаємо в країні єдиних, зрозумілих, цивілізованих правил щодо відносин роботодавця з робітником, і навпаки, робітника з роботодавцем. І зрозуміле місце держави в цьому тристоронньому процесі.

Держава витрачає на підтримку безробітних близько $1 млрд на рік. Зараз ми напрацьовуємо спільну пропозицію з реформи системи Держслужби зайнятості. Треба перепрофільовувати центри зайнятості, виходячи з потреб роботодавця. Це система навчання, перепідготовки кадрів.

Відбувається наближення системи професійно-технічної освіти, про яку взагалі забули, середньої технічної освіти, про яку також забули, до органів місцевого самоврядування. Ми розглядаємо у якості драйверів розвитку 1400 з лишнім територіальних громад, що було створено. Бо вони мають кошти. Ми наближаємо до них систему середньої професійної освіти, передаємо в комунальну власність. Цей пріоритет озвучив президент. Хто, як не вони, відчуває потреби регіону, починаючи від комунального благоустрою, де не вистачає елементарного слюсаря, і закінчуючи більш глобальними речами: інфраструктурними, технологічними парками. І, навіть страшно сказати, інноваційними парками.

Три роки перспективи

Ми не бачимо підстав для різких змін курсу національної валюти. Що буде відбуватися з крос-курсами гривня-євро, юань-ієна, та іншими, – це вже від нас не залежить. А що до гривні – ми не бачимо взагалі жодних підстав для різких змін. Усе, що передбачено в бюджеті на 2021 рік, десь так і буде дотримано.

Крім того, користуючись нагодою, хочу нагадати, що ми сьогодні маємо бюджетну резолюцію на три роки, прогноз соціально-економічного розвитку на три роки, який затверджений Кабінетом Міністрів. Це вперше в історії України, і з точки зору прогнозованості це величезний крок уперед. Для бізнесу прогнозованість – це головне. Ми дали поки що три роки перспективи. Це вже непоганий початок. Будемо сподіватися, що зможемо давати більшу перспективу, тому що 5-10-25 років – це нормально.