Пасажири проти вантажів, або що не так з УЗ

Річний звіт «Укрзалізниці» за 2018 рік знову показав, що основною проблемою української залізниці є пасажирські перевезення: міжміське сполучення показало збитковість на рівні 100%, ситуація з приміським виявилася ще гіршою – десятикратна різниця між збитками і доходами.

Ці цифри підтверджують поширену думку про те, що пасажирські перевезення з’їдають весь прибуток від вантажних і не дають «Укрзалізниці» можливості інвестувати в розвиток. Чому це відбувається? У чому криється суть проблем залізничного монополіста? Адже в усьому світі пасажирські перевезення є спроможними. Отже, і в Україні можуть бути…

Проблема неефективного управління

На мій погляд, економічна неспроможність пасажирських перевезень – це наслідок, насамперед, неефективного управління самої «Укрзалізниці», відсутності її підтримки з боку держави та комплексного розвитку всіх транспортних галузей. Наведу лише кілька доказів того

1. Пільги. На залізницях України у повному обсязі надається пільговий проїзд 26 категоріям громадян. Пільгові категорії становлять близько 70% від усіх перевезених пасажирів у приміському сполученні. При цьому «Укрзалізниця» не отримує жодних компенсацій за ці перевезення.
2. Відсутність підтримки приміських перевезень з боку держави. У ст. 10 Закону України «Про залізничний транспорт» вказано, що придбання рухомого складу для перевезень пасажирів у приміському сполученні здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів у межах лімітів державних капітальних вкладень. Ця норма ніколи не виконувалася.
3. Запровадження податку на землю під смугами відведення. Такого податку немає у жодній країні світу. Він «з’їсть» значну частину доходів «Укрзалізниці» від підвищення тарифів.

З цих та інших причин доходи від пасажирських перевезень покривають лише третину витрат «Укрзалізниці» на відповідну діяльність. У результаті пасажирські перевезення, по суті, повністю компенсуються вантажними шляхом перехресного субсидування.

Утім, крім відсутності фінансування з боку держави, є також проблеми, пов’язані з корупцією та неефективним управлінням усередині самої УЗ. Ось як близько року тому висловився щодо цього міністр інфраструктури Володимир Омелян:

«Заяви УЗ про збитковість пасажирських перевезень не підкріплені жодними розрахунками. Щоб порахувати, яка ж насправді вартість пасажирських перевезень, потрібно для початку розділити вантажні й пасажирські перевезення. Щороку УЗ маніпулює цифрами, малюючи «зі стелі» збитки від пасажирських перевезень. Я маю всі підстави вважати, що ці збитки є необґрунтованими. Починаючи з того, що на приміських перевезеннях – і це визнає сама УЗ – лише від 20% до 50% пасажирів купують квитки, інші їздять «зайцем» або дають хабаря контролеру. Чому – питання насамперед до самої «Укрзалізниці». І закінчуючи тим, що у нас в принципі немає калькуляції, як і яким чином розраховувати вартість перевезення одного пасажира. Це «дуті» цифри, які потім зручно списувати».

Як виправити ситуацію?

1. Необхідна підтримка пасажирських перевезень з боку центральних і місцевих органів влади. З огляду на проведення реформи децентралізації та беручи до уваги, що однією з основних статей збитків УЗ є саме приміські перевезення, дуже важливо, щоб вони підтримувалися і фінансувалися, в тому числі, місцевою владою.
2. «Укрзалізниця» провела рейтинг-аналіз роботи вантажних станцій за друге півріччя 2018 року і визначила перелік малодіяльних – 301 одиниця. З огляду на катастрофічний стан приміських пасажироперевезень, УЗ може провести аналогічний аудит приміських станцій і спільно з місцевою владою обговорити питання заміщення окремих напрямків автоперевезеннями.
3. Виділення з державного бюджету дотації на розвиток пасажирських перевезень. Вони мають покривати різницю між собівартістю пасажирських перевезень і тарифами, які встановлюються на них Кабміном. Винайти велосипед тут не вийде. Згідно із законодавством, цю різницю має покривати Кабмін, але норма жодного разу не була виконана. У держбюджеті просто не закладають відповідні витрати. У результаті УЗ змушена самостійно й добровільно нести функцію збиткових пасажирських перевезень.

Ми часто чуємо про боротьбу «Укрзалізниці» за підвищення тарифів, чуємо про її конфлікти з Міністерством інфраструктури, але жодного разу не чули про конфлікт через відсутність фінансування з державного та місцевих бюджетів.