Нові умови для імпорту вуглецевоємних товарів у ЄС

Наша компанія цілковито поділяє цінності, на яких базується нова стратегія економічного зростання Європейського Союзу European Green Deal («Європейський зелений курс»). Однією із значущих стратегічних цілей компанії є досягнення вуглецевої нейтральності виробництва електроенергії до 2040 року, що повною мірою відповідає європейським підходам.

Група ДТЕК, зокрема компанія з торгівлі електричною енергією та енергоносіями Д.Трейдінг, уважно відстежує процес підготовки до впровадження в рамках European Green Deal нового фінансового інструменту, відомого як CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism (механізм коригування цін на викиди СО2 на кордонах ЄС). Інструменту, про який ми знаємо мало й водночас дуже багато.

З одного боку, CBAM залишається поки що ідеєю плати за викиди, пов’язаної з вуглецевоємними товарами, які поставляються до ЄС з країн, де немає ціни на викиди діоксиду вуглецю (вуглекислого газу, СО2) або ж ця ціна вважається надто низькою, щоб стимулювати учасників ринку до переходу на низьковуглецеві технології виробництва. CBAM при цьому може нараховуватися та стягуватися за різними моделями. З іншого боку, вже з’явилося розуміння на різних рівнях державної влади й бізнесу, що незабаром CBAM може істотно вплинути на міжнародну торгівлю: як на комерційні відносини ЄС з його партнерами, так і на торгівлю між третіми країнами.

Отже, основне завдання всіх зацікавлених сторін (ЄС та країн – партнерів ЄС, включаючи бізнес) – правильно спроектувати Carbon Border Adjustment Mechanism.

Важливо наголосити, що CBAM, про що від самого початку говорили представники Єврокомісії, є насамперед інструментом зовнішньої кліматичної політики ЄС, а його головна мета – стимулювати впровадження механізмів ціноутворення на викиди СО2 на національному, а потім регіональному і, можливо, глобальному рівнях.

Для досягнення цієї мети необхідна системна співпраця Єврокомісії із зарубіжними партнерами ЄС в межах «розширеного» European Green Deal.

Лише міжнародне співробітництво дасть змогу створити взаємовигідний Carbon Border Adjustment Mechanism, диференційований залежно від країни, статусу її відносин з ЄС, планів і динаміки впровадження механізмів ціноутворення на викиди діоксиду вуглецю за збереження прозорості процесу розроблення CBAM, його впровадження й застосування.

Обґрунтованим очікуванням є незастосування CBAM до країн, які в рамках домовленостей з Європейським Союзом взяли на себе зобов’язання впровадити відповідні європейські механізми ціноутворення на викиди СО2 – перш за все схему торгівлі квотами на викиди парникових газів (cap-and-trade, ETS).

Ідеться також про Україну, яка має впровадити ціноутворення на викиди діоксиду вуглецю на підставі Угоди про асоціацію з ЄС.

З погляду бізнесу, застосування CBAM до товарів і, відповідно, компаній із зазначених країн означало б додаткове фінансове навантаження на етапі підготовки до переходу до нового ціноутворення на викиди вуглекислого газу, з чим пов’язані певні транзакційні витрати. Таким чином, це суперечило б однієї з допоміжних цілей впровадження CBAM, тобто вирівнювання умов конкурування компаній з країн ЄС та країн, що не входять до Євросоюзу.

У такій ситуації застосування CBAM може призвести до зниження інтересу бізнесу до стимулюючого ціноутворення на викиди СО2 та щонайменше до зниження інтересу до інтеграції в ринки Європейського Союзу загалом.

Лише розроблення CBAM або комплексу заходів, які виконають роль цього інструменту кліматичної політики, в рамках співпраці і закордонними партнерами ЄС та із залученням експертної думки бізнесу дасть змогу уникнути сумнівів щодо недискримінаційного характеру нового інструмента та його відповідності міжнародному праву, зокрема принципам і правилам WTO/GATT. Це також запобігає виникненню низки складнощів, що можуть призвести до надмірних витрат у процесі розроблення та застосування Сarbon Вorder Аdjustment Мechanism, а в результаті – до неефективності цього заходу.

Повністю поділяючи цінності в основі «Європейського зеленого курсу», ДТЕК закликає до використання цього потенціалу спільних дій, беручи до уваги ще й той факт, що на найвищому рівні готовність співпрацювати з Європейським Союзом у рамках European Green Deal озвучує також уряд України.

  • Індустрія

За І півріччя ціни на метал в Україні зросли щонайменше на 10–15%

Про поточний стан ринку металопрокату в Україні, цінові тенденції, характер попиту та ситуацію з логістикою…

Понеділок 13 Липня, 2026
  • Глобальний ринок

Приховані особливості нової системи тарифних квот

Регуляція з країнним розподілом квот таки була опублікована до набуття чинності новою системою тарифних квот…

Четвер 2 Липня, 2026
  • Глобальний ринок

Чому різке зниження квот для України не допоможе європейській сталевій промисловості

Рішення ЄС щодо посилення режиму тарифних квот (TRQ) спричинене посиленням імпортного тиску на ринку сталі.…

Понеділок 15 Червня, 2026
  • Індустрія

Українська металургійна галузь витримала війну, але тепер вона потребує справедливості з боку Європи

Я хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо нещодавнього дослідження GMK Center, присвяченого викликам, з якими…

Четвер 11 Червня, 2026
  • Компанії

Імплементація євронорм у металургійній галузі України: погляд «Інтерпайп»

Вступ України до Євросоюзу відкриває нові можливості для вітчизняного бізнесу, та водночас ставить перед ним…

Понеділок 8 Червня, 2026
  • Індустрія

Вплив війни на Близькому Сході на економіку України у 2026 році: погляд НБУ

Про сценарії та наслідки впливу на українську економіку війни у Перській затоці розповів заступник голови…

Четвер 28 Травня, 2026