Питання боротьби зі зміною клімату і, відповідно, декарбонізації глобальної економіки стає зараз дедалі більш гострими в порядку денному всіх провідних країн світу – США, ЄС, Японії, Південної Кореї і навіть Китаю. Для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року Євросоюз прийняв спеціальну програму Green Deal. У ній декарбонізації металургійної галузі відведена важлива роль.
Перед українською металургією зараз стоїть дилема: який шлях декарбонізації вибрати? Абсолютно очевидно, що на даному етапі електросталеплавильна технологія – єдиний спосіб максимально відповідати нормам Green Deal. Саме електрометалургія дає мінімальні викиди СО2, але для її розвитку потрібна стабільна ресурсна база – металобрухт.
Металобрухт – це критичне сировину для декарбонізація української металургії. Використання брухту дає на 60% скоротити викиди СО2 на 1 т сталі. Використання 1 т брухту замість руди дозволяє не спалювати 740 кг вугілля.
Утім, з кожним роком збір брухту в Україні падає, і в 2020 році був зафіксований історичний мінімум. Проте вітчизняні металурги були забезпечені сировиною. Але з початку року експорт металобрухту став стрімко зростати й за підсумками першого півріччя злетів у 14 разів, а в червні встановив місячний рекорд – 85 тис. т, що відповідає споживанню одного великого меткомбінату.
Саме виходячи з екологічних міркувань все сусідні з Україною країни вдаються до протекціоністських заходів стосовно брухту. Наприклад, у ЄС група депутатів закликає Єврокомісію заборонити експорт брухту, Росія підвищила експортне мито та ін. Україна також необхідні такого роду обмеження, що дасть змогу забезпечити металургів ключовим сировиною для екомодернізації.
Зараз є лише три технології виплавки сталі: мартенівська, киснево-конверторна й електросталеплавильна. І тільки електрометалургія максимально відповідає нормам Green Deal, оскільки викиди СО2 у електропечей складають від 100 до 300 кг СО2 на 1 т сталі, тоді як у мартенів цей показник перевищує 2500 кг СО2, а при виплавці сталі киснево-конверторним способом – на рівні 1800-2000 кг СО2.
У всіх розвинених країнах, згідно з даними WorldSteel, частка електрометалургії в загальному обсязі виплавки сталі є домінантною або значною. Лідерами можна назвати країни Близького Сходу (94%), Мексику (83%), США (71%) і Туреччини (69%). Не відстають Індія (56%), Канада (46%) і Євросоюз (42%).
В Україні частка електрометалургії не перевищує 5%, тому наша країна має вигляд відвертого аутсайдера навіть на тлі країн Центральної та Східної Європи. Причому в деяких державах у цьому регіоні частка електрометалургії сягає 100%. А в тих країнах, де сталь виробляється переважно традиційним киснево-конверторним способом (Чехія, Словаччина, Японія), металургійні компанії заявляють про заміну доменних печей на електросталеплавильні. Наприклад, Nippon Steel, Liberty Steel і навіть ArcelorMittal у Німеччині.
Я вважаю, що Green Deal для України невідворотний, а української промисловості доведеться декарбонізуватися. І ми бачимо, що в нашій країні є успішні приклади декарбонізації та максимального наближення до норм Green Deal.
Наш інноваційний електросталеплавильний комплекс «Інтерпайп Сталь», побудований ще в 2012 році, коли про Green Deal ніхто не говорив, є найбільшою екологічною інвестицією в українську промисловість за роки незалежності. Спільно із суміжними виробництвами «Інтерпайп» вклав у будівництво заводу близько $1 млрд.
Підприємство побудоване відповідно всім найжорсткішим екологічним вимогам Євросоюзу. Новий завод дав змогу закрити застаріле, екологічно брудне мартенівське виробництво. У результаті викиди СО2 ми знизили в 10 разів, споживання природного газу – в 8 раз. Вельми показово, що в туристичному центрі Італії, місті Удіні (10 км від Венеції), розташований метзавод, який є абсолютним аналогом «Інтерпайп Сталі». Він не відлякує туристів і не впливає на навколишнє середовище.
На сьогодні інвестиційний портфель «Інтерпайпу» становить $100 млн. Серед усіх проєктів можу виділити будівництво цеху зі складання колісних пар для ринків ЄС і США, будівництво нового термовідділу й нової лінії нарізки преміальних з’єднань на «Інтерпайп Ніко Тьюб».
Але що важливо: крім економічного ефекту, всі ці інвестиції мають в обов’язковому порядку екологічну складову. Наприклад, подальше зниження викидів СО2 та інших шкідливих речовин, утилізацію відходів, підвищення енергоефективності виробництва.
Ще раз наголошу: «Інтерпайп» інвестував $1 млрд у перехід компанії до виробництва «зеленої» сталі тоді, коли про Green Deal ніхто в Україні ще не говорив. А про держпідтримку й не йшлося. Натомість зараз, в тому самому Євросоюзі, екомодернізація металургійної галузі оцінюється в €144 млрд, і фінансування цих заходів передбачається здійснювати за рахунок пільгових кредитів, цільових програм і фондів.
Водночас в Україні немає жодного реально працюючого фінансового стимулу для декарбонізації промисловості в цілому і металургії зокрема. Однак наша країна готується взяти на себе надамбіційні кліматичні зобов’язання по НВВ-2, для виконання яких українській економіці знадобиться близько €100 млрд. А джерел фінансування цього процесу немає. Навіть єдиний законодавчо закріплений в Україні фінансовий стимул для «зеленої» металургії (передбачає оплату тарифу на передачу електроенергії без урахування тарифу для ВДЕ) так і не запрацював, хоча був прийнятий рівно рік тому.
Але варіантів у нас немає. Україні доведеться йти шляхом декарбонізації. Зараз нас до цього підштовхує Європа. Цей ринок для нас територіально близький і дуже важливий. А значить, Україні треба брати на озброєння європейські методи. Тобто підтримувати підприємства, давати можливості, доступ до технологій, до спільних проєктів. Зробити все необхідне для того, щоб підприємства хотіли й могли модернізуватися.
Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…
У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…
В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…
Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…
Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових…
За даними медіа, покупці не проявляють активності на ринку гарячекатаних рулонів (HRC), оскільки накопичили достатні…