Кероване уповільнення: що задумав Китай

Економіка Китаю уповільнюється 10 років. Це узгоджується з метою уряду щодо переходу до довгострокового стійкого зростання

«На березневому засіданні Всекитайських зборів народних представників (китайський парламент. – GMK Center) представили план економічної та податкової політики Китаю на 2019 рік. Цій події було приділено багато уваги, адже в світі дедалі більше побоюються, що торгова війна зі США могла спровокувати в Китаї економічний спад», – пише в колонці для Сrugroup.com Джумана Салехін, головний економіст авторитетної консалтингової компанії CRU Group.

Автор зазначає, що багато фахівців очікували від Китаю великого пакета стимулюючих заходів, які дали б поштовх зростанню світової економіки. Така стратегія підтримки китайського і, як наслідок, світового економічного зростання була досить успішною з часів фінансової кризи 2007-2008 років.

Але нинішній пакет стимулюючих заходів порівняно з попередніми буде:

1. Меншим

За оцінками CRU, розмір нового пакету стимулюючих заходів – близько 2,1 трлн юанів, а загальна сума за 2018-2019 роки – 3,7 трлн юанів. Це трохи менше, ніж у попередні періоди, в абсолютній (номінальною) вартості та за часткою у ВВП: 2008-2010 роки – 4 трлн юанів, 2015-2016 роки – 4 трлн юанів.

Не дивно, що китайські заходи стимулювання з часом стали меншими. Китай, як і більшість країн у світі, розумів, що активне стимулювання економіки і надзвичайно вільна грошово-кредитна політика, розпочата на тлі світової фінансової кризи, можуть мати непередбачені середньострокові наслідки. Одним з таких наслідків для Китаю міг стати бум кредитування (загальний борг китайського нефінансового сектору в 2018 році сягнув 253% ВВП).

Серед нових заходів, оголошених на засіданні китайського парламенту в травні, варто відзначити:

• більш високу квоту спеціальних облігацій місцевих органів влади – до 800 млрд юанів. Це дасть можливість фінансувати додаткові інфраструктурні проекти;
• зниження податку на додану вартість: у виробничому секторі на 3%, у будівельному та транспортному – на 1%. За оцінками CRU, це знизить корпоративні витрати на 650 млрд юанів.

2. Слабшим

У нинішньому пакеті стимулюючих заходів набагато більшу частку займають кошти, що вивільняються від зниження податків. Аналітики CRU вважають, що така форма стимулювання менш дієва з погляду макроекономіки, ніж державні вливання.

Справа в тому, що державні витрати схильні більше впливати на економічне зростання, ніж еквівалентне їм скорочення оподаткування. Якщо уряд виділяє додатковий 1 трлн юанів на будівництво доріг і міст, ці кошти будуть витрачені безпосередньо на збільшення зайнятості в будівельній галузі та підвищення попиту на сталь і мідь. Зниження податків, тим часом, дасть той самий 1 трлн юанів компаніям або споживачам, у яких буде вибір – заощадити ці кошти або витратити. Те, що буде витрачено, піде на користь економіці як додатковий попит. Однак зекономлена частка не принесе користі попиту. Економісти називають це «витоком».

Утім, перехід від державних вливань до зниження податків узгоджується з метою Китаю щодо формування більш збалансованої моделі зростання – від зростання, зумовленого інвестиціями, до збільшення споживчих витрат. Китай націлений на перехід до економіки, в якій ринкові сили й ціни відіграють більшу роль у розподілі ресурсів, ніж це відбувається зараз.

3. Менш позитивним погляду попиту на метали

Нинішній пакет стимулів є менш позитивним для попиту на метали, оскільки він менший за обсягами, реалізується через зниження ПДВ (а це призводить до більшої «витоку») і націлений на менш металомісткі сектори економіки.

Новий пакет не підтримає світовий попит на сировину

Економіка Китаю уповільнюється вже 10 років. Це уповільнення узгоджується з метою уряду щодо довгострокового стійкого зростанню – аналітики CRU називають це «керованим уповільненням».

Стимулюючий пакет заходів на 2018-2019 роки не надасть істотної підтримки глобальному зростанню попиту на сировину, оскільки він, по-перше, менший за обсягами, а по-друге –здійснюється переважно через зниження податків (2/3).

При цьому в Пекіна залишається простір для стимулювання економіки. Утім, він цього не робитиме, доки зростання не впаде нижче 6% – мінімальний поріг, який, як вважають у CRU, необхідний для виконання обіцянки уряду щодо подвоєння ВВП країни в період між 2010 і 2020 роками. Наразі в CRU не очікують, що зростання впаде до такого низького рівня.

Повну версію колонки Джуман Салехін читайте на Сrugroup.com