(с) shutterstock.com

Енергетична криза ставить під сумнів цілі держав щодо зниження викидів і загрожує світовою стагфляцією

Якщо енергетична криза не закінчиться і в Глазго не буде знайдено рішення для впорядкованого переходу на відновлювані джерела енергії, світовій економіці загрожує стагфляція, з якою не вдасться впоратися такими самими методами, які спрацювали в 1970-ті роки. Про це пише Ян Веррендер, бізнес-редактор ABC News, у своїй колонці. GMK Center публікує переклад зі скороченнями.

– У Глазго, де 31 жовтня – 12 листопада 2021 року світові лідери зберуться на віче, яке може стати найважливішим для майбутнього планети, ймовірно, виникнуть деякі незручні моменти. Адже в той час, коли навіть закляті суперники можуть дійти згоди лише з одного питання – зменшення нашої залежності від викопного палива й вугілля зокрема – попит на «брудні» джерела енергії стрімко зростає, а споживання оживає.

За іронією долі, при президенті США Джо Байдені, який очолює рух за зниження викидів вуглецю та виключення вугілля з виробництва електроенергії, американські електростанції готові спалювати на 23% більше вугілля, ніж  минулого року. За даними Bloomberg, це перше зростання за вісім років. Такий подвиг не вдалося здійснити попередньому главі Білого дому Дональду Трампу. Незважаючи на багаторічні обіцянки повернути вугіллю його колишню славу, Трамп забезпечив зниження вироблення електроенергії на вугіллі на 36%.

Вугілля ніколи не було таким гарячим, як зараз. ціни перебувають на рекордному рівні. А попит на його викопних компаньйонів – скраплений природний газ і нафту – стрімко зростає.

Від Нью-Йорка і Лондона до Бахрейну і Бермудських островів є велике побоювання, що планета перебуває на ранніх стадіях повномасштабної енергетичної кризи. Знаки всюди: широкомасштабні відключення електроенергії по всьому Китаю, автомобілісти, що вишикувалися в черзі за паливом через всю Європу, і всі, хто, зціпивши зуби, платить за основні товари й послуги.

Причини цього незвичайного й несподіваного сплеску численні й різноманітні. Деякі пов’язані зі зміною клімату й екстремальними погодними умовами, інші – з діями й хитрощами урядів. А ще є інвестиційні зрушення, які відбулися за останнє десятиліття, оскільки грошові кошти перетікали з видобутку викопного палива у відновлювані джерела енергії.

Криза, якщо вона дійсно настане, може мати два наслідки. Вона надасть аргументи тим, хто бажає сповільнити темпи реформ зу сфері боротьби зі зміною клімату. А ще може відродити давно забутий економічний феномен: повернути страхітливу стагфляцию.

Чим зумовлена криза

По перше, кризові явища спричинені екстремальною погодою. Торішня зима в Північній півкулі була тривалою і суворою, за нею настало незвично спекотне літо. Це збільшило попит на енергію, особливо на газ. І сталося це в той час, коли світова економіка падала, коли перша й друга хвилі COVID-19 захлиснули лікарняні системи, а виробництво палива скоротилося через локдауни. Крім того, нещодавно ураган Іда завдав серйозної шкоди Мексиканській затоці, порушивши до 95% видобутку нафти й газу в регіоні.

По-друге, є й політичні чинники. Заборона Китаю на австралійське вугілля мала дуже велике значення . Бюрократи, навіть ті, які працюють у командній економіці, як, наприклад, у Китаї, легко можуть повірити, що вугілля – це звичайний продукт. Але це не так. Австралійське вугілля надзвичайно енергоємне, і його виключення з енергетичного міксу стало основною причиною відключень і дефіциту електроенергії у всій країні від січня.

Пекін відчайдушно намагався заповнити діру за рахунок імпорту з Індонезії, Росії і Монголії. Але через вузькі місця в поставках запаси впали до 10-річного мінімуму. Це призвело до різкого зростання цін на вугілля.

З наближенням зими ситуація стає дедалі більш хаотичною. Настільки, що два тижні тому китайська влада була змушена розмитнити австралійське вугілля, ввезене раніше і зберігається на складах у Китаї.

Крім того, Пекін наказав промисловості скоротити викиди вуглецю. У результаті скраплений природний газ (СПГ) почали закуповувати в Росії. Це почасти пояснює дефіцит енергоресурсів, що виник в Європі.

Минулого року ми були свідками нашої власної кризи туалетного паперу. І вона підтвердивла відоме правило: кожного разу, коли виникає перспектива дефіциту, покупці починають поводитися ірраціонально. Так само просто зараз Китай намагається отримати СПГ і будь-які види енергії «за всяку ціну», оскільки інші покупці починають накопичувати запаси.

І, нарешті, ще один важливий фактор. Протягом більшої частини десятиліття зростали інвестиції у відновлювані джерела енергії, в тому числі за рахунок вугілля, нафти і,  меншою мірою, газу. Незалежно від того, що думають і кажуть політики, інвестори й навіть енергетичні компанії бачать майбутнє і вкладають свої гроші туди, де вони можуть отримати прибуток. Хто захоче інвестувати мільярди доларів у щось, що може виявитися непридатним для продажу за десятиліття?

Що таке стагфляція та як її перемогти

Ми не бачили нічого подібного із 70-х років минулого століття, коли нафтовидобувні країни на чолі із Саудівською Аравією об’єдналися в картель і підняли ціни на паливо. Що призвело до так званої стагфляції. Це коли інфляція набирає обертів, а економічне зростання сповільнюється. Зростаючі котирування палива збільшили ціни практично на все. Але вони також діяли як податок, оскільки всі були змушені витрачати більше на предмети першої необхідності.

Зазвичай інфляція починає зростати, коли економіка набирає обертів, а попит починає випереджати пропозицію. Коли грошей забагато, а товарів і послуг мало. Це легко виправити. Центральні банки сповільнюють зростання грошової маси за рахунок підвищення процентних ставок. І уряди можуть скоротити витрати.

Але зі стагфляцією немає простого рішення. Підвищіть ставки – і ви взагалі придушите економічне зростання. А враховуючи, що підвищення цін зумовлене чимось іншим, а не надлишковим попитом, підвищення ставок у будь-якому разі не вирішить проблему.

Лише кілька місяців тому центральні банки наполягали на тому, що ціновий тиск, що відчувається у всьому світі, має тимчасовий характер. Вони стверджували, що попит після жахливої ​​торішньої рецесії відновився набагато швидше, ніж пропозиція. Наступного року все повернеться на круги своя, а про підвищення ставок уже багато років не йдеться. Тепер вони не такі впевнені.

Китай під прицілом

Китай – велика частина проблеми. Після глобальної фінансової кризи його феноменальне зростання й величезні програми стимулювання дозволили світовій економіці рухатися вперед. Будучи світовою фабрикою, що виробляє величезну кількість промислових товарів, Китай також утримував ціни на низькому рівні.

Тепер цей процес зі скреготом зупиняється. Роздутий ринок нерухомості Китаю хитається, погрожуючи серйозною фінансовою кризою і браком кредитів. Повільний крах китайської групи нерухомості Evergrande тепер поширюється на весь континентальний сектор нерухомості. Це удар… Як і те, що країна може бути змушена різко згорнути промислове виробництво.

За даними Citigroup, нестача вугілля і електроенергії, ймовірно, збережеться протягом зими в Північній півкулі. Це змусить китайський уряд вимагати скоротити використання електроенергії в промисловості – принаймні на 12% упродовж наступних кількох місяців. Якщо зима буде особливо суворою, скорочення можуть бути більшими, щоб забезпечити достатню кількість палива для основного опалення.

Усе це збільшить ризики стагфляції та тиск зростання на китайську і світову економіку в прийдешнью зиму та призведе до зростання цін на енергоносії. Якщо такий сценарій реалізується, відбудуться «масштабні скорочення» в галузях, які використовують сировинні товари, наприклад, залізну руду.

Зростання сповільнюється, але ціни зростають

Сповільнення темпів зростання в Китаї негативно позначиться на світовому зростанні. Про погіршення стану економіки свідчать багато різних даних, що публікуються в останні тижні: від зниження рейтингів до корпоративних доходів і опитувань Міжнародного валютного фонду (МВФ).

У своїй останній оцінці світової економіки, опублікованій на початку жовтня, МВФ відзначає, що відновлення сповільнилося, А невизначеність зросла. Справа в тому, що більша частина дослідження була завершена до раптового стрибка цін на енергоносії, коли найбільшу заклопотаність викликали перебої в поставках і зростання вартості доставки.

Просто зараз точаться запеклі суперечки про те, як з цим боротися. Грошові ринки знову переконані, що центральні банки будуть змушені підвищити відсоткові ставки набагато раніше, ніж очікувалося. Але це може обернутися катастрофою. У міру того, як державні борги різко збільшилися через підтримку економіки, а борги домогосподарств у розвинених країнах світу зросли до Місяця через зростання вартості власності, центральні банки цілком можуть виявити, що у них зв’язані руки. Немає сенсу підвищувати відсоткові ставки, якщо всі мають намір збанкрутувати.

Що стосується 70-х років минулого століття – тоді все вдалося виправити за рахунок розпродажу державних бізнесів і дерегулювання всього, що тільки можна. Але зараз цей поїзд пішов. Більше нічого продавати. А заробітну плату так довго занижували, що це стало проблемою саме собою. Немає можливості урізати зарплати ще сильніше.

Єдине, на що можна сподіватися, – це те, що ситуація з енергетикою вирішиться раніше, а не пізніше, і що Глазго запропонує працездатне рішення для упорядкованого переходу на відновлювані джерела енергії.