(с) shutterstock.com

До України як до партнера Євросоюзу мають застосовуватися нежорсткі, не загороджувальні заходи

Європейський ринок є «домашнім» для українських металургів. Ми експортуємо понад 80% продукції, третина з цього обсягу йде на європейський ринок. Тому для нас дуже важливі партнерські відносини з ЄС. Як відомо, вони регулюються Угодою про асоціацію, що включає торгово-економічну частину.

Я хотів би звернути увагу на кілька пунктів Угоди, які потребують посилення. Насамперед це питання торговельних спорів. Це антидемпінгові, спеціальні, антісубсидіарні та інші розслідування, які проводяться щодо імпорту в ЄС продукції з інших країн.

Наведу один приклад. Гарячекатаний рулонний прокат. Це велика частка експорту, в хороші роки українські металурги постачали в ЄС такої продукції на суму до €1 млрд на рік. Коли у 2017 році Єврокомісія починала антидемпінгове розслідування щодо г/к рулону, які представляли Україну, підприємства були в очікуванні дуже хороших для себе результатів цього розслідування.

На той момент уже діяла економічна частина Угоди про асоціацію, де говорилося, що запровадження цінових параметрів для імпортованих товарів є більш прийнятним, ніж якісь більш жорсткі обмеження для виробників.

Тому ми, будучи сумлінними експортерами, розраховували, що вийдемо на якийсь партнерську угоду. У крайньому разі ЄС міг накласти цінові обмеження – якщо єврочиновники вважають, що ми застосовуємо демпінг. Цінові обмеження дали нам змогу залишитися на європейському ринку зі своєю продукцією.

На жаль, рішення Єврокомісії виявилося дуже жорстким. Для українських підприємств запровадили фактично загороджувальне мито €60,5/т, і ми втратили цей ринок. Ринок, який приносив €1 млрд, скоротився до нуля.

Ми вважаємо, що оскільки у нас партнерські відносини, з цих питань у ЄС має бути особлива процедура для України. Якою вона має бути? Щоб зрозуміти це, треба подивитися на угоди ЄС про асоціацію з іншими країнами. Для нас важливо, щоб там було відображено, по-перше, особливий процес проведення торговельних суперечок (антидемпінгове розслідування, спеціальні, антісубсидіарні розслідування), а по-друге, особлива процедура, за якою ці розслідування будуть проходити для України. Взагалі, з огляду на наше партнерство, ми хотіли б, щоб до нас такі процедури застосовувалися так само, як і до членів Європейського Союзу. Якщо це неможливо, то у нас має бути хоча б упевненість, що до України, як до партнера, застосовуватимуть нежорсткі, не загороджувальні заходи.

Друге питання торговельних відносин з ЄС – тарифне. Тарифні квоти на металопродукцію, запроваджені європейцями у відповідь на заходи попереднього президента США Дональда Трампа, поширюються й на багато видів української сталі. Це обмежує зростання нашого експорту в ЄС. Тому добре було би поставити перед нашими європейськими колегами питання про включення України до списку країн, на які ці обмеження не поширюються.

Або, принаймні, щоб українські квоти на безмитне ввезення сталевої продукції в ЄС, які встановлює Єврокомісія, зростали більшими темпами. Я хочу нагадати, що США ведуть переговори зі своїми партнерами й виділяють в окремий список країни, на які не поширюються запроваджені 25% мита.

В українсько-європейських торговельних відносинах також є проблемні екологічні питання. Вони стосуються ініціативи Green Deal й так званого вуглецевого податку CBAM. В ЄС ця система стимулює підприємства вкладати більше грошей в декарбонізацію виробництва, в тому числі металургійного. Але водночас європейці підтримують вразливі галузі промисловості, дотують їх. Особливо ті підприємства, які вкладають у декарбонізацію, щоб полегшити їм процес інвестування.

На превеликий жаль, ми навряд чи отримаємо ці фінансові ресурси, необхідні для декарбонізації української металургії. Тому маємо велике прохання до ЄС: якщо ми не можемо отримувати десятки мільярдів євро, як це було c Польщею та іншими країнами Східної Європи – хоча б дайте нам частку свого ринку й не обмежуйте доступ до нього. Чи не поширюйте CBAM на українські підприємства.

У відповідь ми готові взяти зобов’язання щодо скорочення питомих викидів СО2 на тонну виробленої сталевої продукції. Для цього нам потрібні величезні інвестиції. І ми просимо не обмежувати для нас на європейський ринок – щоб ми могли продавати свою продукцію до Європи, отримувати гроші й інвестувати їх в екомодернізацію і декарбонізацію.

Детальніше про те, як отримати максимум з економічних відносин з ЄС, дивіться на Youtube-каналі PromZona