Ломозаготовка за 2020 год упадет на 8-10%(с) shutterstock

Якщо потрібно збирати 3,3-3,5 млн т металобрухту на рік, то ціна має починатися з $240 за тонну

Чим заготівельникам брухту допоміг чавун, які плани на брухт у металургів і як «Укрзалізниця» може посприяти брухтозаготівельникам їх здійснити, розповів президент асоціації «УАВтормет» Володимир Бублей у ході VII Міжнародної науково-технічної конференції «Український ринок металобрухту: практичні аспекти та сучасні виклики». GMK Center публікує тези його виступу:

– Не можна сказати, що 2020 рік брухтозаготівельники пройшли аж так погано. Хоча увійшли в нього ми із серйозною кризою у виробництві сталі та, відповідно, не бачили особливих перспектив. Тоді ми прогнозували, що наша заготовка впаде щонайменше на 15%. Але починаючи з весни ситуація у світовій металургійній галузі вирівнялася. При цьому все одно є падіння брухтозаготівлі в порівнянні з 2019-м, але воно не таке велике – не на 15-20%, а на 8-10%.

Грудень теж обіцяє пройти без аномалій. Металурги продовжують ударними темпами нарощувати запаси. Заборгованостей, крім поточних, у металургів перед брухтозаготівельниками немає. Відповідно, цифра падіння брухтозаготівлі навряд чи зміниться. У будь-якому разі ми маємо істотне скорочення показника збору. Сподіваємося, що цю тенденцію вдасться подолати наступного року.

Цього року вирівняти ситуацію нам допоміг колосальний попит на чавун. Завдяки йому різко збільшилася частка чавуну в структурі експорту металопродукції. Заміщення чавуну металобрухтом дало змогу, серед іншого, підтримати й нашу галузь.

Сумарні запаси брухту на меткомбінатах зараз становлять приблизно 180 тис. т. Ця цифра оціночна, але говорити про те, що якийсь із комбінатів працює з коліс, не можна. Принаймні у членів нашої асоціації такої інформації немає. Тобто запаси є, і вони оплачені. Що не може не тішити.

Щодо експортних поставок, зрозуміло, що мито в €58/т свою справу робить. Відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом це мито не поширюється на поставки до ЄС. Але крім тарифних обмежень, є і нетарифні. Триває практика відмов у видачі сертифікатів для поставки брухту до країн ЄС. Практика, звісно, негласна. Зрозуміло, що коли перед митником стоїть питання підписати сертифікат і взяти в казну мито €5/т або не підписати й отримати €58/т, то він чітко розуміє: завтра до нього прийдуть правоохоронні органи й почнуть наполегливо цікавитися, а чому він завдав збитків батьківщині.

Ще одне не менш болюче питання – це екологи зі своїми висновками. На жаль, все працює, як погано змащена бюрократична машина. Але зводиться до одного – максимально затримати видачу дозволів на експорт.

Ось так у 2020 році експорт у нас і скотився до фактично статистичної похибки – до 33 тис. т за 11 місяців. За 12 місяців 2020 року загальний обсяг брухтозаготівлі прогнозується на рівні 2,8 млн т, а експорт може збільшитися ще на 2 тис. т і сягнути 35 тис. т. Хоча навряд.

Якщо говорити про цінові перспективи, то можна подивитися на чавун та гарячебрикетоване залізо як найближчі замінники металобрухту в якості сировини. Судячи з усього, перспективи просто колосальні. Особливо, якщо розглядати чавун, як найближчий замінник.

Наша Асоціація вже який рік разом з «Укрметалургпромом» складає і подає до Міністерства економіки зведений баланс по ринку. Але баланс – це добре, однак, щоб зібрати необхідну кількість тонн, слід підтримувати серйозну економічну активність. І якщо нам потрібно збирати 3,3-3,5 млн т, то в будь-якому разі ціна має починатися з $240 за тонну металобрухту. Тоді, в принципі, це під силу заготівельникам брухту.

Нагадаю, спільними зусиллями нам все-таки вдалося внести зміни до законодавства про металобрухт. Фактично ми повернули металобрухт у статус вторсировини, нарівні з макулатурою або склобоєм. Справді, через постійні зміни в системі державного управління виникли суттєві затримки, пов’язані з адаптацією закону. У законі були вказані певні терміни впровадження реєстру, систем відеоспостереження на приймальних пунктах. Крім того, зараз відбувається трансформація в системі управління. У законі написано, що за промислову політику відповідає центральний орган виконавчої влади. Раніше це було Мінекономіки. Зараз Мінекономіки вже склало повноваження, а Мінстратегпром поки ще на шляху їх прийняття. Скільки цей шлях триватиме, не знають навіть колеги з обох міністерств. Але зрештою це доволі чітко впорядкує ринок.

Говорячи про перспективи, не можна не згадати «Укрзалізницю». Це 5% у загальній структурі нашої брухтозаготівлі. Зрозуміло, ми хочемо, щоб її частка сягнула 7% або 10%. Адже УЗ поставляє на ринок переважно доволі хороший, важкий, амортизаційний брухт.

Зараз ми розглядаємо ідеї, як організувати переробку піввагонів на виробничих майданчиках, які належать «Укрзалізниці». Звісно, металургійні заводи мають серйозні потужності, що дають змогу приймати і переробляти піввагони. Але тут, напевно, останнє слово за «Укрзалізницею». Ми, зі свого боку, надали свої пропозиції, як почати розбирання і реалізацію списаних вагонів.

Треба розуміти, що плани в металургів щодо металобрухту доволі великі. Можна говорити, що вони з нинішніх 3 млн т вийдуть на споживання на рівні 5-6 млн т. Такими загалом є наші очікування.