(c) shutterstock

Імовірна шкода вдарить не лише по Україні, а й по Грузії, Туреччині, Молдові, Румунії, Болгарії та самої Росії

В Україні сьогодні розташовано 8 коксохімічних виробництв – в Авдїївці, Кривому Розі, Дніпрі, Харкові (законсервований), Запоріжжі, Каменському та Маріуполі. Кожне з цих виробництв є виробництвом підвищеної екологічної небезпеки.

У звичайний час професійний та кваліфікований персонал коксохімічних виробництв має можливість експлуатувати коксові батареї з дотриманням усіх технологічних та екологічних правил небезпеки, зменшуючи таким чином усі ризики до мінімуму. Коксовий газ, який є вкрай небезпечним, але обов’язковим супутнім продуктом виробництва коксу, ефективно вловлюється, очищується та використовується на енергетичні потреби підприємств та комунального господарства.

Але підчас бойових дій, які зараз тривають на кожній ділянці української землі, коксохімічні виробництва несуть дуже велику небезпеку як довкіллю, так і здоров’ю людей. Наприклад, коксохімічне виробництва металургійного комбінату «Азовсталь» щорічно виробляє більш 1 млн т валового коксу. Водночас виробляється велика кількість коксового газу, який містить біля 300-500 г/нм3 небезпечних летких сполук, 100-125 г/нм3 смол, 30-40 г/нм3 бензольних вуглеводнів, 5-20 г/нм3 сірководню, 7-10 г/нм3 аміаку та часткові залишки сірковуглецю, оксидів азоту та ціану.

Більшість з цих речовин мають канцерогенні властивості та є вкрай небезпечними для здоров’я людей. У великих дозах вони викликають нудоту й запаморочення, а в деяких важких випадках – отруєння, втрату свідомості й можуть призвести до летального результату.

У нормальних умовах це не відбувається, тому що весь коксовий газ очищується та утилізується. Однак у разі влучання снаряду в коксохімічний цех уся система очищення та утилізації коксового газу буде знищена й неочищений коксовий газ піде до міста Маріуполь та найближчих населених пунктів. Це вже не кажучи про забруднення ґрунтів та акваторії Азовського моря смолами та залишками коксохімічної продукції, які у разі вибухів будуть рознесені на багато кілометрів навколо.

Окреме джерело небезпеки – хвостосховища. Наприклад, поряд з Авдіївським коксохімічним заводом є два хвостосховища. Одне з них не експлуатується з 2001 року. Однак у цьому хвостосховищі накопичено 443 тис. т фенолу, сполучень сірки, нафталіну та інших токсичних речовин. Руйнування хвостосховищ через влучання снарядів – це загроза усій водній системі регіону, оскільки токсичні речовини можуть потрапити і в ріки, і в підземні води.

Таким чином, сьогодні країна-агресор здійснює атаку не лише на мирних жителів, інфраструктуру та суверенітет України, а й на довкілля. Але ця шкода вдарить не лише по нашій країні, а й по Грузії, Туреччині, Молдові, Румунії, Болгарії та по самій країні-агресору. Тому вкрай важливо якомога швидше дати відсіч агресору, зупинити бойові дії та врятувати і життя людей, і довкілля.