capital-times.com

Відомий український економіст – про те, як країні виходити з «коронавірусної» кризи

Уже понад три місяці Україна і весь світ живуть в умовах карантину. Люди навчилися не лише ходити в масках і часто дезінфікувати руки, а й працювати віддалено, проводити наради, зустрічі та навіть конференції в режимі онлайн.

Не вщухають дискусії з приводу того, як епідемія вплине на світову економіку та економіки окремих країн. В інтерв’ю GMK Center відомий економіст, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман розповів, чому нинішня криза завдасть Україні меншого удару, ніж розвиненим країнам, чим вона відрізняється від усіх попередніх, яку помилку допустила влада на початку епідемії та які напрями інвестування – в Україні та за кордоном – є сьогодні найперспективнішими.

На тлі економічної кризи, спричиненої коронавірусом, звучать різні прогнози щодо падіння ВВП України за підсумками 2020 року: 4,2% (Мінфін), понад 5% (НБУ), 7,7% (МВФ). Яким є ваш прогноз, який варіант ви вважаєте найбільш реалістичним?

– Падіння на 7% – більш реалістичний сценарій. Сценарії падіння на 4-5% теж можливі, але вони радше оптимістичні.

Від чого залежить, оптимістичний чи песимістичний сценарій на нас чекає?

– Головний фактор – ситуація з коронавірусом. Якщо буде друга хвиля епідемії, тоді ми підемо за песимістичним сценарієм.

Ви виступаєте за полегшення, збереження чи, можливо, посилення карантину?

– Економіка має працювати, тому я від самого початку виступав проти жорсткого карантину. І, на мій погляд, життя підтвердило, що не можна було сліпо запроваджувати настільки суворі обмеження. «Розумний» карантин, до якого сьогодні, по суті, прийшли всі країни, в тому числі Україна, є набагато більш прийнятним варіантом. Жорсткий карантин вбиває більше людей, ніж коронавірус.

Тобто падіння, на вашу думку, вже досить серйозне?

– Так, шкоди вже завдано. Уявіть, що ви їдете в поїзді, який іде на повному ходу, і хтось раптово зриває стоп-кран: люди падають з полиць, хтось отримує забої, переломи. Ось з цим ефектом ми й зіткнулися. Зараз локомотив відновлює роботу, набирає хід, але обережно, з побоюваннями «А раптом знову карантин?». Уся економіка перейшла на роботу на знижених обертах, люди економлять гроші. Найбільше страждає малий і середній бізнес, який «заточений» під економіку сервісу, споживчих послуг і необов’язкових товарів. Далі невизначеність передається в реальний сектор: починаються звільнення, скорочення заробітних плат тощо. У результаті в Україні, та й у всьому світі, ми спостерігаємо депресію.

На своїх сторінках у соцмережах ви проводили опитування щодо подальшого курсу гривні: одні чекають її зміцнення, інші – девальвації. Кабмін заклав у бюджет середньорічний курс долара на рівні 29,5 грн. Чи є у вас свій прогноз щодо вартості національної валюти найближчим часом?

– Базовий сценарій – 28 грн/дол. до кінця року. Песимістичний (якщо ми сваримося з МВФ, змінюється глава Нацбанку, з’являються нові проблеми у світовій економіці) – 30 грн/дол. і вище. Оптимістичний – збереження курсу на рівні 26,5-27,5 грн/дол. до кінця року.

Які найбільші виклики, на ваш погляд, сьогодні загрожують українській економіці?

– Скажу так: для України ця криза не найболючіша. Чому? Справа в тому, що в розвинених країнах (Європа, США) економіка на 60% формується за рахунок споживчого попиту. Йому зараз завдано найбільшого удару. У розвинених країнах сьогодні спостерігається найглибше падіння за останні приблизно 80 років. А українська економіка є відсталою, архаїчною. Наша економічна структура лише недавно почала плавно змінюватися в бік споживання. Більша частина експорту – агропродукція (тут попит досить стабільний; люди як їли до кризи, так і їдять) і металургія (просідання є, але не критичне). Відновлення може затягнутися в сфері попиту на українську робочу силу: попит на наших айтішників, заробітчан та моряків буде відновлюватися в міру відновлення світової економіки. І останній фактор – дії держави, тобто чи буде влада емітувати гривню, будувати дороги, запускати інфраструктурні проекти, видавати пільгові кредити тощо. Ці заходи можуть трохи згладити падіння. Але загалом прогноз МВФ щодо просідання ВВП на 2020 рік такий: США – 8%, Європа – 10%, Україна – 7,7%.

Тобто це унікальний випадок, адже раніше під час світових криз ми падали більше, ніж розвинені країни?

– Так, причому важливо відзначити, що сьогодні в нас відносно стабільний курс гривні. «Банкопаду» немає, і загрози такої теж немає. Зазвичай у нас відбувалася фінансова криза, а цього разу суто економічна, причому породжена, скоріше, діями держави, ніж об’єктивними негативними факторами.

У зв’язку з цим уточнююче запитання: Україна має шанс скоротити відставання від розвинених країн хоча б трохи?

– Відставання скорочується все-таки в періоди зростання, а не в періоди падіння. Сьогодні питання стоїть не стільки про глибину падіння, скільки про швидкість відновлення. І от тут прогнози скептичні: так, ми впадемо менше, але відновлюватися будемо повільніше. Знов-таки через відсутність реформ, архаїчність економіки та інше.

Яку економічну політику, які заходи ви рекомендували б застосувати державі?

– Державної політики як такої в Україні немає. Немає цілісної картини того, яку державу ми будуємо, за рахунок чого буде забезпечено прискорене економічне зростання. По суті, Україні слід почати з чистого аркуша. У багатьох сферах – авгієві стайні. І вичистити їх уже не вийде – багато елементів треба просто зносити.

Потрібно зрозуміти, чого ми хочемо. 1. Нічого не робити, жити на субсидії й отримувати гроші з Європи? 2. Працювати, будувати заводи, створювати робочі місця? І тоді наше єдине прохання до держави: «Не заважайте!». Це два різних підходи. І ужитися вони можуть, тільки якщо прихильникам обох підходів дати те, чого вони хочуть. Якщо люди хочуть будувати бізнес, держава їм не заважає і бере трохи у вигляді податків, щоб допомагати другим. При цьому частка України в світовій економіці постійно збільшується (зараз це лише 0,5%, хоча у перші роки незалежності був 1%).

Але дискусії про це в суспільстві, на жаль, немає. І, судячи з усього, не передбачається.

У нас є електрика, вода, інтернет. Це вже багато! У більшості африканських країн або величезної кількості жителів Індії й того немає. Може, нам цього достатньо?

Я так розумію, ви не проти стимулювання економіки шляхом реалізації інфраструктурних проектів? Які джерела фінансування можуть бути при цьому застосовані?

– Зараз можна досить безболісно друкувати гроші. Їх друкують усі. Певний запас міцності щодо емісії є.

У зв’язку з цим питання: чи задоволені ви нинішньою політикою НБУ (інтерв’ю записане до заяви Якова Смолія про відставку з посади глави Нацбанку. – Ред.)?

– Нацбанк діє цілком адекватно. Наприклад, вони агресивно знизили облікову ставку.

Але бізнес все одно скаржиться на дорогі кредити…

– Думаю, найближчим часом кредити стануть доступнішими, процентні ставки знижуватимуться. Але в нас є проблема з позичальниками: багато компаній, по суті, неплатоспроможні. Можуть бути проблеми зі звітністю, може бути велике попереднє кредитне навантаження тощо.

Тобто у хорошого позичальника скоро може з’явитися можливість взяти більш вигідний кредит?

– Так, хорошим позичальникам однозначно буде легше залучати кредити.

А в який бізнес ви сьогодні рекомендуєте інвестувати своїм клієнтам?

– Аграрна сфера та інфраструктура, насамперед експортна.

Порти та припортова інфраструктура?

– Так.

Багато хто каже, що криза – період можливостей. Чи згодні ви з цим? Хто в Україні може скористатися нинішнім «коридором можливостей»?

– На найближчі років десять точки зростання в світі – це е-commerce, онлайн-економіка. В Україні, відповідно, теж потрібно якось орієнтуватися на цю частину економіки, але це проблематично.

Чому?

– В Україні немає сильних продуктових IТ-компаній і загалом  IТ-законодавство слабке. Є запитання й до податкових новацій, які можуть зробити цей сектор ще менш привабливим.

Чи міркували ви про те, як зміняться глобальні економічні взаємини, світова та вітчизняна економіка внаслідок коронавірусної кризи? Поділіться, будь ласка, своїм баченням.

– Безумовно, збільшується частка е-commerce, так званої некласичної економіки: роботи, 5G, телекомунікації, великі дані й таке інше.

Нинішня економічна депресія, на вашу думку, надовго затягнеться?

– Поки що є очікування, що ні, що все-таки підйом у світовій економіці почнеться наприкінці поточного року, а в українській – на початку наступного.