Зростання податкового навантаження на промисловість: потенційні результати ухвалення законопроекту №11416

До законопроєкту все ще вносять правки, які можуть підвищити податкове навантаження на економіку

Верховна Рада 17 вересня у повторному першому читанні ухвалила за основу оновлену версію законопроєкту №11416-д від 30.08.2024 р. щодо підвищення податків. Нагадаємо, що перше голосування 3 вересня було провалено – не вистачило лише двох голосів.

Поточна версія законопроєкту передбачає:

підвищення воєнного збору з 1,5% до 5%;
встановлення військового збору у розмірі 1% для платників єдиного податку 3-ї групи (ФОП та юрособи), для 1-2-ї та 4-ї груп ФОП – 10% від мінімальної зарплати;
авансові платежі для АЗС;
50%-й податок на прибуток банків у 2024 році та 25%-й – для небанківських фінустанов;
запровадження щомісячної звітності з ПДФО (для запуску «економічного бронювання»).

Документ передбачає додаткові податкові надходження у розмірі 58 млрд грн у поточному році, у тому числі по 27 млрд грн від підвищення військового збору та банківського податку, та 137 млрд грн у 2025-му.

У ході роботи над законопроєктом запланований обсяг додаткових надходжень то падав, то різко збільшувався. Так, після анонсування законопроєкту у липні та шквалу критики (документ готували без обговорення з бізнесом) Мінфін його доопрацював. Із законопроєкту прибрали підвищення ПДВ, 1%-й податок для юросіб з обороту, підвищення ставки податку для банків до 50% (це було категоричною позицією Мінфіну та НБУ, але його потім все одно повернули до тексту до повторного першого читання) та багато різних споживчих зборів (5%, 15% та 30% при продажу нерухомості, авто та ювелірних виробів відповідно, зниження неоподатковуваності митами посилок з €150 до €45). Однак це зробило документ невідповідним потребам держбюджету, оскільки запланований обсяг додаткових надходжень різко впав – зі 125 млрд грн до 30 млрд грн цього року, 2025-го – до 127 млрд грн замість 340 млрд грн.

Підвищення надходжень, заплановане в поточній версії законопроєкту, не покриває всіх бюджетних потреб і ставить під сумнів забезпечення достатнього фінансування для армії. Ще влітку уряд оцінював додаткові критично важливі потреби держбюджету цього року в 500 млрд грн, у тому числі 495 млрд грн на оборону. Багато експертів у публічній дискусії пропонували різні джерела покриття бюджетного дефіциту, не засновані на підвищенні податкового навантаження на економіку

Оскільки отримання Україною $50 млрд додаткових коштів від G7 забуксувало, Євросоюз оперативно запланував виділення €35 млрд фактично у вигляді гранту.

«Тоді питання. Який сенс у голосуванні за №11416-д та підвищенні податків, якщо нам безкоштовно дають у бюджет у 15 разів грошей більше, ніж зможуть зібрати з бізнесу?» – риторично запитує економічний експерт Данило Монін.

Ключовою проблемою законопроєкту є порушення принципу стабільності податкового законодавства, коли норми мають набувати чинності через пів року (пункти цього законопроєкту запускатимуть відразу і навіть заднім числом). Порушення цього принципу фактично ставить хрест на привабливості України для внутрішніх та зовнішніх інвесторів.

Вплив на економіку

Ухвалення законопроєкту №11416-д може призвести до багатьох негативних наслідків для всієї української економіки, серед яких такі основні:

Скорочення економічної активності (як результат будь-якого збільшення податків).
Підвищення фіскального тиску на «білий» бізнес.

«Будь-яке додаткове оподаткування сумлінного бізнесу, включно з підвищенням військового збору, може спотворити конкурентне середовище, оскільки працювати «в біле» стане економічно невигідно. Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, одержують економічні переваги в порівнянні з компаніями, які сплачують податки», – підкреслюють у Європейській Бізнес Асоціації.

Зростання споживчих цін та інфляції через перекладання бізнесом нових податкових витрат на кінцевих споживачів.
Скорочення споживчого попиту через зниження доходів населення.

Із зарплати 20 тис. грн найманий працівник заплатить 5% військового збору – 1000 грн на місяць. І це додатково до 18% податку на прибутки фізичних осіб. Позитивним моментом є те, що ця норма діятиме до кінця року, в якому скасують воєнний стан.

Розширення тіньового сектора, зокрема «чорної» та «сірої» зайнятості через зростання податкового тиску на бізнес.

За даними дослідження Advanter Group у разі збільшення військового збору, обсяг тіньових схем на ринку може зрости в середньому на 30%.

«Зростання податкового навантаження на мікро- та мале підприємництво є фактором тінізації економіки та її придушення. А підприємці зараз працюють більше у режимі самозайнятості, а не нарощування доходу», – зазначає Олексій Кущ, фінансовий аналітик аналітичного центру «Об’єднана Україна».

Що робити?

Резерви збільшення податкових надходжень є, оскільки, за деякими оцінками, держбюджет недоотримує близько 400 млрд грн на рік від тіньового сектора. Ця сума відповідає обсягу додаткових коштів, яких наразі не вистачає у держбюджеті. У зв’язку з цим необхідно вживати таких додаткових заходів:

посилення боротьби з тіньовою економікою, пошук додаткових джерел бюджетних доходів шляхом детінізації;
запровадження жорсткішого контролю держвитрат;
відмова від непотрібних проєктів, скорочення необоронних витрат;
підвищення ефективності роботи податкової служби

«Раціональнішим рішенням був пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів, руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, виробництво контрафакту, нелегальна торгівля, неофіційна зайнятість та ін.), автоматизація бізнес-процесів та тимчасове підвищення ставок вже існуючих податків. Також важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків держбюджету», – говориться у спільному обігу провідних аналітичних центрів України.

Перспективи законопроєкту

Ймовірно, до документа ще вноситимуться правки, які можуть бути у бік підвищення податків. Так, можливе повернення ПДВ, хоча це невигідне для влади рішення через збільшення споживчих цін та інфляції, але це легко адміністрований податок та його підвищення на 2-4 відсоткові пункти дасть відчутний ефект. Ба більше, на збільшенні ПДВ з 20 до 22% наполягає МВФ, тоді як Кабмін раніше планував зростання на 3-4%. Це рішення негативно вплине на всю економіку.

Зі свого боку, Мінфін планує шукати додаткові варіанти наповнення держбюджету, зокрема шляхом збільшення внутрішніх запозичень на суму майже 400 млрд грн і скорочення непріоритетних витрат.

Друге читання документа відбудеться у середині жовтня, але у разі ухвалення закон ймовірно набуде чинності заднім числом – з 1 жовтня. Яким буде законопроєкт у фінальній редакції – поки що сказати складно. У документі ще можуть бути внесені істотні зміни. Наприклад, перший заступник голови парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики Ярослав Желєзняк подаватиме дві поправки до другого читання – збільшити ПДВ на 2% або підвищити військовий збір на 1,5% до 3% та ПДВ на 1%.

«Я подаю різні виправлення, а там подивимося, що буде на робочій групі. Є ідея зменшити військовий збір хоча б до 3% і як тимчасовий компенсатор – можливо підвищення ПДВ», – розповів народний депутат у коментарі GMK Center.