Бюджетна декларація 2025-2027: які зміни у податковій політиці на нас чекають

Кабмін уже розпочав реалізацію податкових змін, які негативно впливають на бізнес

Уряд ухвалив Бюджетну декларацію на 2025-2027 рр. і таким чином відновив середньострокове бюджетне планування. В умовах війни та високого рівня невизначеності – це скоріше процедурний жест для формального виконання вимог МВФ. З документа можна зрозуміти лише загальні напрями, куди рухатиметься бюджетна та фіскальна політика держави найближчими роками.

Бізнесу потрібно приготуватися тільки до посилення податкового тиску та посилення процедур адміністрування податків у найближчі роки, що тією чи іншою мірою передбачено у різних зобов’язальних документах,  підписаних владою.

Повернення планування

28 червня Кабмін своєю постановою №751 схвалив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Її мета – забезпечити прозорість, послідовність та передбачуваність бюджетної та фіскальної політики. Нагадаємо, що вперше парламент ухвалив бюджетну декларацію 21 липня 2021 року, тоді вона була розрахована на 2022-2024 роки. Вочевидь, за умов війни вона швидко стала неактуальною.

Документ спрямовано відновлення середньострокового бюджетного планування – складання прогнозу бюджету на три роки. Крім того, відновлення планування державного та місцевих бюджетів закладено у меморандумі з МВФ та у програмі Ukraine Facility. Бюджетну декларацію ще має затвердити Верховна Рада. Крім того, у парламенті знаходиться законопроект, який поновлює середньострокове планування і для місцевих бюджетів.

Основні цифри

Прогнозовані макроекономічні показники у 2025-2027 роках стосуються умов високої невизначеності, викликаної постійними змінами внутрішніх та зовнішніх факторів. Прогноз у Бюджетній декларації побудований на припущенні, що активні бойові дії триватимуть як мінімум протягом усього 2025 року.

Ключові цифри документа:

1. Зростання реального ВВП очікується на рівні 2,7% у 2025 році, 7,5% та 6,2% у 2026-2027 рр.
2. Зростання споживчих цін (у середньому): у 2025 році – на 9,7%, у 2026-2027 роках. – на 9,9% та 8%.
3. Середньорічний курс гривні до долара очікується на рівні 45 грн у 2025 році, 46,5 грн та 46,4 грн у 2026-2027 рр.
4. Наступного року доходи держбюджету мають зрости на 36,6% порівняно з 2024-м, у 2026-2027 роках. – на 14,2% та 13,6%.
5. Загальний рівень витрат у 2025 році зросте майже до 4 трлн грн з 3,3 трлн грн запланованих на 2024 рік і зберігатиметься на цьому рівні протягом 2026-2027 років. Пріоритетним залишається сектор оборони та безпеки (50% усіх витрат у середньому протягом 2025-2027 рр.).
6. Фінансування держбюджету (запозичення та гранти) у 2025-2026 pp. – 1,5 та 1,04 трлн грн., у 2027-му – 788,5 млрд грн.
7. Передбачається спрямування доходів дорожнього фонду до загального фонду держбюджету з поступовим його відновленням: 2025 року – 25% (44 млрд грн), 2026-го – 50% (124 млрд грн), 2027-го – 75% (234 млрд грн).
8. Заморожування мінімальних соціальних стандартів на 2025-2027 роки – прожитковий мінімум (8 тис. грн) та мінімальна зарплата (2,9 тис. грн) залишаються на рівні 2024 року.

Водночас у експертів виникають сумніви щодо валідності частини наведених у декларації цифр.

«Перше, що впадає у вічі – це значні розбіжності у прогнозі на 2025 рік у Бюджетній декларації та останніх прогнозах МВФ, НБУ, аналітичних центрів. Зокрема, у декларації зростання реального ВВП на 2025 рік знижено до 2,7%, що аргументується насамперед наслідками руйнування енергоінфраструктури. Тоді як МВФ оцінює зростання реального ВВП на 2025 рік у 5,5%, НБУ – 5,3%. Хотілося б почути від уряду більше аргументів щодо такого погіршення короткострокової економічної перспективи», – зазначає Данило Гетьманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики

Податкові новації

Насамперед бізнес цікавить, які податкові зміни планує уряд. У декларації не вказано можливих змін ключових ставок оподаткування. Заплановано збільшення військового збору – бази нарахування та ставки, але конкретних цифр не вказано. При цьому ставка ПДВ у декларації залишається незмінною – 20% у період до 2027 року. Крім того, уряд декларує поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та паливо до рівня ЄС, ініціативи щодо боротьби з використанням схем з ФОП та в обігу тютюну та алкоголю, а також планує вводити акциз на солодкі газовані напої.

Хоча в документі декларується незмінність ставок основних податків, але виключати їхнє зростання не можна. Як надходження до держбюджету у декларації вказується «пакет додаткових заходів на 2025-2027 рр.», який передбачає близько 340 млрд грн щорічно.

«Декларація розроблена з припущенням, що всі ставки податків (податок на прибуток, ПДФО, ПДВ, рентні платежі), крім акцизів на тютюнові вироби та паливо, залишаються без змін. Інакше й не могло бути, бо законопроєкт про додаткові джерела доходів держбюджету-2024 не схвалено самим урядом. Втім, декларація прямо вказує на необхідність вжиття такого пакету заходів щодо фінансування потреб оборони на 2025-2027 рр., що оцінюється у 340 млрд грн щорічно. Ухвалення такого законопроєкту не виключено, але й не обов’язково може призвести до необхідності зміни ставок основних податків», – пояснює Данило Гетьманцев.

Реалізація цих намірів призведе до скорочення дефіциту держбюджету з фактичних 20,6% ВВП 2023 року до 6,7% 2027-го. При цьому питома вага податкових надходжень до держбюджету зросте з 18,5% ВВП минулого року до 21-22% у 2025-2027 роках.

Важливо відзначити, що податкові нововведення «зашиті» й в інших документах, а отже, у Бюджетній декларації вказані не всі можливі фіскальні зміни у найближчі роки. Крім того, війна не закінчилася, і Кабміну можуть знадобитися додаткові джерела внутрішніх надходжень.

«Оновлений Меморандум з МФВ від 17.06.2024 передбачає зростання ставок акцизів, розширення переліку підакцизних товарів (+солодкі газовані напої), трохи віддалено – зростання рентних платежів, екологічного податку, оподаткування криптоактивів та поява більш високих (>18%) ставок ПДФО. Не обійшлося без креативу, з’явиться податок на медичний канабіс та авансова сплата АЗС податку на прибуток. За три наступні роки платники податків додатково та в екстреному режимі заплатять до бюджету понад 1 трлн грн», – зазначає В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з питань податкової політики Інституту соціально-економічної трансформації.

Таким чином, з одного боку, закладені у декларації плани не зовсім кореспондуються із планами, зазначеними у меморандумі з МВФ. З іншого, за словами економічного експерта Данила Моніна, у планах сильне підвищення податків спочатку «на війну», а потім «нехай буде».

«Мінфін представив план підвищення податків на 4% ВВП, очікуючи, що війна триватиме весь наступний рік і роздув власні витрати на 2025 рік порівняно з базовим бюджетом 2024 року з 1,6-1,7 трлн до 2,226 трлн грн», — додає він.

Важливо й те, що у декларації передбачено впровадження заходів щодо реформування податкової політики адміністрування, передбачених Національною стратегією доходів до 2023 року, яка була ухвалена наприкінці минулого року. Ці заходи передбачають покращення податкового адміністрування, перегляд режимів стимулювання інвестицій для скасування пільг на прибуток підприємств та нарощування відповідного інструментарію (обмін інформацією, посилення контролю за трансфертними цінами). При цьому цю стратегію багато економістів оцінюють вкрай негативно, а бізнес вимагає її перегляду.

Вже після ухвалення Бюджетної декларації розпочалися конкретні заходи щодо реалізації фіскальних змін. У середині липня Кабмін підготував законопроєкт щодо підвищення податків на суму 140 млрд грн. Здебільшого це стосуватиметься населення та ФОПів, ключове нововведення для бізнесу – платити військовий збір потрібно буде й юридичним особам – 1% будь-якого доходу. Нагадаємо, що раніше Кабмін працював над законопроєктом про підвищення військового збору (з 1,5% до 5%) та ПДВ (на 2-3%), а також про збільшення фіскального навантаження на ФОП.

Ці заплановані нововведення вже викликали негативну реакцію економістів та парламентарів.

«Це просто сором. Мало того, деякі пункти незрозуміло звідки взяли, це не пов’язані ні логікою, ні необхідністю випадкові ідеї. Потім піарно назвали весь цей мікс словом «військовий збір» і без жодних пояснень внесли до Ради під крики «нам терміново потрібні гроші». Чому такі зміни? Які під них розрахунки? Звідки впевненість, що це не збільшить тінь? Навіщо надто ускладнювати та створювати додаткове адміністрування там, де цього можна було точно не робити? Як взагалі деякі речі працюватимуть на практиці?  Видно, що писали нашвидкуруч, оскільки в тексті купа помилок. Про нульову комунікацію і хоч якісь пояснення я взагалі мовчу»,  – каже Ярослав Железняк, народний депутат України, перший заступник голови парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики.

Декларативні наслідки

Бюджетна декларація спочатку має декларативний характер, але у поточних умовах її формальне значення лише посилюється. Наразі Кабмін десятками «штампує» різні стратегії та програми дій, які в умовах війни практично неактуальні. Проте ухвалення цих стратегій є частиною зобов’язань у різних важливих договорах з ЄС та МВФ.

В умовах високої невизначеності заплановані на 3 роки вперед показники спочатку слабко пов’язані з реальністю через непрогнозованість процесів, що відбуваються. Наприклад, документ виходить із передумови продовження війни до кінця 2025 року. У декларації витрати на оборону та безпеку у 2026-2027 роках скорочуються приблизно на третину від рівня 2025-го. Хоча якщо війна триватиме, то витрати, навпаки, можуть суттєво зрости.

«У поточних умовах невизначеності та волатильності багатьох факторів орієнтуватися на ці цифри і будь-що планувати виходячи з них – не можна. Загальною проблемою сьогодні є те, що планові та фактичні показники не збігаються. Подібні документи реалістичні у країнах зі стабільною політико-економічною ситуацією та рівнем інфляції, а не в нашому випадку», – наголошує виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

У самій декларації названі такі основні ризики, які чинитимуть тиск на фінансову стабільність у 2025-2027 рр.:

• невизначеність щодо тривалості та інтенсивності воєнних дій в Україні;
• торгова блокада із боку суміжних країн;
• ситуація з морським експортом – робота портів та характер руйнувань портової інфраструктури;
• складна демографічна ситуація та відтік трудових ресурсів за кордон;
• скорочення врожаю;
• прискорення інфляційних процесів та зниження попиту на внутрішні боргові інструменти.

Для бізнесу головне питання полягає у передбачуваності податкової політики держави та інших її дій. Наприклад, останні рішення влади у сфері енергетичних тарифів проведені без попереднього обговорення з промисловими споживачами, яких вони безпосередньо торкаються, та оцінки впливу на країну та бізнес. Така ситуація загрожує численними негативними наслідками, які в сукупності можуть добити економіку, яка і так ледве працює в умовах війни.

У будь-якому разі український бізнес чекає на збільшення податкового тиску як і під час пандемії. У декларації зазначається, що у 2025-2027 роках держава утримається від запровадження будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень (відсутність нових стимулів та преференції для бізнесу).

«Україну чекає надмірно жорстка фіскальна політика, яка поряд з війною стане головною причиною незадовільних темпів економічного відновлення, сукупний попит залишатиметься у пригніченому стані, а стандарти життя погіршуватимуться», – резюмує В’ячеслав Черкашин.