(с) shutterstock.com

За підсумками січня-червня 2021 року зарплати в гірничо-металургійному комплексі зросли на 9-23%

Швидке відновлення української економіки після коронакризи сприяло збільшенню особистих доходів населення. Уперше в історії середня заробітна плата в Україні перевищила $500 на місяць. За даними Держслужби статистики, середня реальна зарплата в червні збільшилася в порівнянні з травнем на 5,8%, а відносно червня 2020 року – на 13%, сягнувши в номінальному виразі 14,3 тис. грн. Протягом усього півріччя зростали зарплати й у гірничо-металургійному комплексі. Якою була динаміка доходів металургів і гірників, чому і що буде далі – розбирався GMK Center.

Хроніки зростання

Після затишшя минулого року перша половина нинішнього відзначилася повсюдним зростанням зарплат у ГМК. У середині березня на «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявили про підвищення з 1 травня окладів усім на 5%, а також диференційовано тим, у кого зарплата нижче медіани ринку. Причому компанія це зробила одразу після виплати 13-ї зарплати.

Наприкінці березня «Метінвест» оголосив про підвищення з 1 травня зарплати виробничого персоналу в різній пропорції.

«У першому півріччі 2021 року підвищення зарплат у групі «Метінвест» було диференційованим. Воно становило 5-15% і вище за окремими технологічними професіями. За рахунок диференційованого підходу «Метінвест» підвищив зарплату ключовим технологам на 7-12%, професіям низької кваліфікації – в середньому на 5%. Це перекрило інфляційні процеси в країні», – розповіли GMK Center у «Метінвесті».

На початку квітня із заявою про підвищення зарплат виступив «Інтерпайп». Компанія запропонувала розведене за термінами й дивізіонами збільшення на 10%.

Усі ці рішення готували заздалегідь і оприлюднювали в різний час. Зрозуміло, компанії ГМК конкурують за персонал і відстежують рівень оплати праці у конкурентів. Однак у цьому випадку основною причиною збільшення зарплат можна вважати, скоріше, високі виробничі результати підприємств галузі та наявність можливостей для підвищення видатків на фонд оплати праці.

Компанії ГМК, що підвищили зарплати своїм співробітникам у першому півріччі 2021 року

КомпаніяЗ якого числа?На скільки і кому?Середня зарплата за підсумками 2020 року
«Метінвест»З 1 травняВиробничий персонал – 5-15% і вище20,4 тис. грн
«Інтерпайп»З 1 червняТрубний дивізіон – 10% (усім)13,9 тис. грн
«Інтерпайп»З 1 червняВиробничий персонал машинобудівного напряму – 10%н/д
«Інтерпайп»З 1 червня і з 1 вересня (у два етапи по 5%)Дивізіон залізничної продукції – 10% (по 5%)н/д
«Інтерпайп»З 1 червня і з 1 серпняСталевий дивізіон: робітники – 10% (з 1 червня), всі інші – 10% (з 1 серпня)21 тис. грн
«AрселорМіттал Кривий Ріг»З 1 травня і з 1 жовтняУсім – по 5% (з 1 травня, потім з 1 жовтня). Додатково – до 30% диференційовано тим, чия зарплата нижча за «медіану ринку»19,1 тис. грн
Криворізький залізорудний комбінатЗ 1 травня і з 1 вересняВиробничий персонал – на 6-12% (з 1 травня), керівникам і фахівцям на 10% (з 1 вересня)17,3 тис. грн
Нікопольський завод феросплавівЗ 1 березняУсім – на 17,5%, фахівцям дефіцитних професій – на 20-26,5%13,6 тис. грн

Уже в липні в «АрселорМіттал Кривий Ріг» запропонували підвищити зарплати на 10% в два етапи: на 5% з 1 жовтня і ще мінімум на 5% – на початку другого кварталу наступного року. Однак питання реалізації застрягло на процесі узгодження з профспілками. Нагадаємо, їх на підприємстві аж 11.

«На жаль, більшість профспілок відмовилися від цієї пропозиції. Тому впровадження плану гарантованого підвищення – під загрозою. Згідно з Колективним договором, ми повернемося до переговорів з профспілками в IV кварталі цього року. І ми досі сподіваємося на продуктивний діалог», – зазначив Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Співробітники криворізького гіганта додадуть в актив і 14-ту зарплату: 50% від базової зарплати до Дня підприємства 4 серпня і ще 50% – наприкінці року. Як розповіли GMK Center в «АрселорМіттал Кривий Ріг», середня зарплата на підприємстві за шість місяців 2021 року зросла на 13,5% – до 21,6 тис. грн.

У Ferrexpo також раніше говорили про плани цього року централізовано змінити зарплати за кожною групою професій залежно від ситуації на референтних ринках зарплат.

Зарплатна політика

Упродовж останніх років у галузі склалася така ситуація: або всі великі компанії фактично одночасно підвищують зарплати, як це було в 2019 році, або ніхто, як у 2020-му. Однак і минулого року більшість компаній ГМК виплачували премії та 13-ті зарплати, щоб частково компенсувати відсутність індексації окладів працівників.

Динаміка зарплат у галузі взагалі та з початку поточного року вкрай мінлива. У січні середній рівень зарплат на підприємствах ГМК України зріс за більшістю позицій, тоді як у лютому знизився. Останнє пов’язано в тому числі з меншою кількістю календарних днів.

За даними Профспілки металургів і гірників України, за перше півріччя зарплати в галузі збільшувалися таким чином:

  • гірничодобувні підприємства – на 9%, до 19,4 тис. грн;
  • коксохімічні виробництва – на 10%, до 20,4 тис. грн;
  • чорна металургія – на 12%, до 19,4 тис. грн;
  • трубні виробництва – на 23%, до 16,2 тис. грн.

Уже за результатами березня можна побачити сплеск зростання зарплат. На середні показники по галузі вплинула березнева виплата 13-ї зарплати на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Після квітневого відкату показників у травні було зростання, яке пов’язане принаймні зі збільшенням зарплат на «Метінвесті». Збільшення зарплат у галузі переважно продовжилося і в червні.

«Після підвищення в першому півріччі 2021 року середня зарплата на підприємствах «Метінвесту» становить $750-800. У ключових технологів вона сягає €1000-1300. Професії нижчої кваліфікації мають більш низькі, але абсолютно конкурентні зарплати в Україні», – відзначають у «Метінвесті».

Встановлюючи рівень оплати праці компанії ГМК орієнтуються на рівень зарплат у галузі, результати роботи, можливості трудової міграції, інфляцію тощо. При цьому в кожній компанії своя стратегія підвищення. Зокрема, «Метінвест» меншою мірою підвищував зарплату персоналу допоміжних професій, щоб «мотивувати розвиватися й опановувати нові знання та кваліфікації». А от «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтягував рівень доходів для тих категорій працівників, зарплата яких нижча за медіану ринку.

«Група «Метінвест» і вся металургійна галузь цього року переглянули зарплати своїх співробітників. Диференційований підхід «Метінвесту» полягає в тому, щоб співробітники середньої й високої кваліфікації залишалися працювати в компанії на фоні спадання пандемії коронавірусу й можливого відтоку кадрів до Польщі. Ми прагнули залучити в компанію молодь. Меншою мірою ми підвищували заробітну плату низькокваліфікованим співробітникам початкового рівня, щоб підштовхнути їх до підвищення кваліфікації та зростання в компанії», – кажуть у «Метінвесті».

Крім того, «АрселорМіттал Кривий Ріг» запропонував профспілкам підвищувати протягом наступних трьох років зарплату щорічно в травні та жовтні на відсоток, не нижчий від рівня інфляції за попередній рік.

«Протягом цього періоду щорічне травневе підвищення гарантовано дорівнюватиме офіційному рівню інфляції за минулий рік плюс 1% мінус відсоток підвищення зарплати в жовтні минулого року. У жовтні кожного року протягом цього періоду підвищення дорівнюватиме щонайменше 50% прогнозованого рівня інфляції поточного року плюс 1%», – пропонують на підприємстві.

У будь-якому випадку масове й централізоване підвищення зарплат по всій галузі навіть за умов зростання зарплат у середньому по країні – доволі неординарна ситуація. Принаймні інші галузі не можуть похвалитися такими ініціативами.

Технологічний аспект

Проблема всієї металургійної галузі пов’язана з доволі низьким рівнем автоматизації процесів. Компанії ГМК зараз планують активне впровадження нових технологій. Надалі зарплата персоналу дедалі більше залежатиме від наявності навичок роботи зі складними системами й готовності швидко опановувати їх.

«Нам уже меншою мірою потрібні оператори, що керують простими процесами, а більшою – інженери-мехатроніки, які вміють налагоджувати й експлуатувати більш складні комплекси. Саме диференційований підхід дає нам змогу прицільно підвищувати заробітні плати, і в групі висококваліфікованих співробітників, необхідних для підвищення продуктивності праці та реалізації екологічних проєктів, за рівнем оплати праці конкурувати з Європою», – пояснюють у «Метінвесті».

З появою нових технологій ринок змінюється, і в компаніях зростає попит на інженерів-мехатроніків і людей з діджитал-компетенціями. Тому політика управління зарплатами в компаніях ДМУ буде спрямована на залучення і утримання у таких співробітників. Зарплати таких фахівців будуть вищими і зростатимуть динамічно.

«Подальше підвищення зарплат буде диференційованим, з ухилом на технологів – саме для того, щоб залучати в нашу галузь більше молоді з новим типом мислення, з орієнтацією на цифровізацію. При цьому кількість людей, що мають навички, що пов’язані не з інформативним управлінням, а більшою мірою з фізичною працею, поступово знижуватиметься. Зарплати інших співробітників зростають синхронно з ринком, їх підвищення відповідає рівню інфляції», – наголошують у «Метінвесті».

Прибуткове зростання

На фоні відновлення економіки аналітики очікують продовження зростання зарплат. За оцінками Національного банку України, номінальна зарплата до кінця року зросте на 18,8%, а реальна – на 8,7%. Своєю чергою Кабінет Міністрів прогнозує, що середньомісячна номінальна зарплата за підсумками 2021 року становитиме 13,6 тис. грн. Однак ці оцінки здійснено майже рік тому, і вони не враховують високу поточну динаміку.

Одним з факторів тиску на ціну праці залишається мінімальна зарплата. Першого разу у 2021 році її підвищили в січні з 5 тис. грн до 6 тис. грн. З 1 грудня заплановане збільшення до 6,5 тис. грн.

Проте, згідно з даними річного опитування щодо ділових очікувань, проведеного Нацбанком, 58% керівників українських компаній планують підвищувати зарплати своїм працівникам протягом наступного року. Найвищі очікування в торгівлі, добувній промисловості та будівництві. Підвищення очікувань щодо зростання зарплат спостерігається четвертий квартал поспіль. Ще 40% опитаних прогнозують збереження зарплат на поточному рівні.