(c) shutterstock

Перспективи металообробного виробництва України залишаються туманними

Сфера металообробки представлена широким спектром видів діяльності – від виробництва металоконструкцій до власне обробки металу й виробництва окремих виробів. Наприкінці лютого – березні багато металообробних підприємств зупинили виробництво. Попереду на них чекала невідомість.

Робота у воєнний час

На початку війни, дбаючи про безпеку співробітників, Rauta призупинила на всіх об’єктах виконання будівельних робіт, які відновила в повному обсязі вже на початку квітня. З 24 лютого офісних співробітників перевели в режим дистанційної роботи із збереженням зарплати, і компанія продовжувала працювати над проєктами. Rauta розробила технологію будівництва безкаркасних будинків із сендвіч-панелей, яка може бути використана для надшвидкого будівництва поселень для внутрішньо переміщених осіб.

Щоб не ризикувати персоналом та безпечно зупинити обладнання, печі та інше, компанія ASTEX з початком війни тимчасово зупинила все виробництво.

«Департаменти компанії, які могли працювати дистанційно, почали це робити. Логістика організовувала відвантаження за потребою. Що стосується працівників заводу, то тут ситуація набагато гірша, адже працівник заводу створює продукт на місці за допомогою обладнання та інструментів, на основі технічної документації, завдяки своїм знанням та досвіду. І ця категорія працівників постраждала більше, оскільки фактично не могла працювати», – каже Ірина Квас, директор із закупівель компанії ASTEX.

Завод підготували до простою, щоб його можна було запустити знову в найкоротший термін, що й було зроблено у травні.

Завдяки гнучкому плануванню ланцюжків поставок компанія ASTEX ще не відчула значних проблем із поставкою сировини та матеріалів, але це тому, що дуже просів ринок, і завод працює поки що не на повну потужність. Значення диверсифікації постачальників і поставок зросло, і ті компанії, які працювали над цим, виявилися гнучкішими. При цьому як мінімум один з постачальників обов’язково має бути локальним, але є такі види комплектуючих, які можна поставити тільки з інших країн.

Складнощі релокації

Усі виробничі потужності підприємств Variant Group (а це 12 підприємств) розташовані в Харкові. З перших днів початку російської агресії проти України підприємства опинилися на лінії фронту – практично в самому епіцентрі активних бойових дій. Частина потужностей зруйнована обстрілами, збитки поки що неможливо оцінити.

Природно, питання необхідності релокації постало першочергово, але це непросте рішення для українських виробників.

«Ми розглядали питання передислокації заводу. Цей процес дуже складний, оскільки для перевезення потрібні величезні ресурси, якісні виробничі площі з особливими умовами щодо енергетики, системи вентиляції, санітарних зон та ін. Але головне – люди. Компетентні співробітники – найбільша цінність для нашої команди. З метою збереження обладнання значну частину виробничих потужностей ми релокували в безпечні регіони – Закарпатську, Хмельницьку, Львівську області. Наші фахівці зараз активно працюють над тим, щоб налагодити процеси та запустити ту частину потужностей, що залишилася у Харкові. Таким чином, більшість підприємств Variant Group продовжують надавати послуги з металообробки: лазерне різання, зварювальні роботи, послуги на аутсорсинг, послуги з гальваніки, фарбування та інші», – розповідає Ілля Жемелінський, комерційний директор ТОВ «Варіант Агро Строй».

Тенденції в металообробці та замовленнях

Сьогодні можна виділити дві основні тенденції: по-перше, це різке падіння попиту з боку кінцевих замовників та проміжного сектора В2В; по-друге, проблеми з поставками сировини та матеріалів. З початком військових дій змінилися ланцюжки логістики та замовлення комплектуючих, а також попит на металопрокат. Усі учасники ринку активно вивчають можливості імпортних поставок та працюють на запасах довоєнного періоду.

Наразі оцінити стан ринку дуже складно, оскільки ситуація, що склалася, є двоякою:

  • є низка трейдерів та дилерів, у яких залишилася сировина українського виробництва, ціна на яку, за оцінками споживачів, завищена;
  • є можливість закупити аналогічну сировину в Туреччині чи Європі; кінцева ціна з доставкою теоретично може бути меншою, але збільшаться строки доставки.

Тому металообробники відштовхуються від терміновості: чи потрібна сировина «просто зараз», чи варто погоджуватися на більш тривалий період виконання замовлення, але за вигіднішою ціною. Хоча ціла низка компаній, навпаки, мають проблеми в разі переходу на імпортну сировину через її більшу вартість у порівнянні з українською.

«У період військових дій ми не відчули істотних проблем з поставками імпортного металопрокату, за винятком перших тижнів, коли робота митниці була нестабільною. Через дефіцит деяких позицій українського прокату постачальники переорієнтувалися на імпортну продукцію, що призвело до зростання цін на низку позицій на 30-50%», – каже Андрій Озейчук, директор компанії Rauta.

Тенденції ринку часто оцінюють виходячи з настроїв та очікувань тих, хто закуповує сировину та продукцію. За оцінками низки директорів із закупівель компаній галузі, ситуація почала покращуватися порівняно з березнем-квітнем.

«Про стійку тенденцію поки що зарано говорити, оскільки ринок щойно почав прокидатися, лише деякі регіони країни можуть починати думати про придбання металопродукції. При цьому головний підхід до покупки – «що дешевше, то краще». Хоча ми спостерігаємо зростання попиту на листову сталь вищих товщин, ніж раніше. У структурі продажів флагманською продукцією в нас є китайська сталь завтовшки 0,4 мм. Попри, що ринок значно звузився, про необхідність заміщення української продукції наразі не йдеться, оскільки значно зменшився обсяг експорту сталі з України, відповідно, місцеві виробники, той же «Модуль-Україна», непогано покривають внутрішню потребу», – розповідає Ірина Квас.

Складні поточні умови на ринку впливають і на збут, і на поставки. Тому ринок переформатовується: триває реструктуризація асортиментної лінійки, а також каналів збуту як усередині України, так і на експорт.

«Наші підприємства продовжують виконувати поточні замовлення у цей непростий час, динаміка виробництва визначається ними. Крім того, продовжується робота з пошуку нових рішень та розвитку відносин з постійними замовниками», – каже Дмитро Васильєв, начальник відділу маркетингу ПрАТ «УКРСТАЛЬ КОНСТРУКЦІЯ».

Логістичні проблеми

Проблема з логістикою є однією з основних. І питання не лише у вартості, а й у фізичній спроможності. Нерідко компанії стикаються із ситуацією, коли переносяться терміни подання як автотранспорту, так і вагонів.

За словами Андрія Озейчука, через зупинення діяльності митниці в Київській області тимчасово зупинилися поставки сендвіч-панелей з Польщі, але компанія швидко переорієнтувалася на Львівську митницю і вже від середини березня відновила поставки. Хоча витрати на логістичну складову значно зросли.

Компанія ASTEX завдяки європейським партнерам налагодила поставки через інші порти та транспортно-логістичні вузли. Це також призвело до додаткових витрат, іноді дуже значних. Ключовою проблемою для всіх стало збільшення строків поставок, що впливає на безперебійність роботи виробництва.

«Окрім логістичних проблем, наша компанія, як і інші, має відчутну проблему з тим, що зараз багато наших клієнтів в Україні не працюють або працюють в скороченому режимі. Це позначається на завантаженості нашого заводу та можливостях залучення наших працівників до роботи на довоєнному рівні», – зазначає Ірина Квас.

Водночас, за словами Дмитра Васильєва, у плані логістики на ринку зберігається стабільна пропозиція від перевізників, навіть з урахуванням проблем з паливом.

Підприємства металообробки виявилися досить гнучкими та активно підлаштовуються під специфіку роботи у воєнний час. Підприємствам, які працюють на експорт, набагато простіше – вони мають труднощі лише з поставками сировини. Натомість проблеми підприємств, орієнтованих на внутрішній ринок, пов’язані також із падінням споживання, а не лише з логістикою поставок. Загалом у порівнянні з березнем-квітнем українські компанії у сфері металообробки та виробництва металоконструкцій почали оживати та розбудовувати свої логістичні та виробничі ланцюжки.