Відлуння інформаційної війни: ескалація загрожує перспективам економіки

У разі найгіршого сценарію JP Morgan очікує подорожчання нафти до $150 за барель та спаду темпів зростання ВВП до 0,9%

Тема можливого військового протистояння Росії з Україною за останні три місяці розжарила інформаційний простір до максимального за останні 60 років рівня. Весь цей час світові ринки негайно реагували на інформаційний фон, злітаючи на заявах загроз ескалації та провалюючись за перших ознак відновлення мирної риторики. Проте загалом, станом на початок поточного тижня, глобальні фондові індекси демонстрували радше песимізм.

Динаміка ключових фондових індексів світу

Джерело даних: Bloomberg

На фоні ймовірного вторгнення Росії в Україну склалася парадоксальна картина: основні тривожні повідомлення генерували лідери західних країн, тоді як українська влада демонстративно намагалася занизити градус напруження і всіляко намагалася згладити ситуацію.

Керівництво Російської Федерації неодноразово заперечувало наявність планів вторгнення в Україну. Але Кремль продовжував стягувати війська на прикордонні з Україною території. У результаті в перші дні цього тижня ймовірність прямого вторгнення хоч і почала знижуватися, проте поки що зберігається.

Зрозуміло, Захід з його ресурсами та географічною віддаленістю від українських проблем у цій конфронтації зазнає мінімальних збитків. А от Україна навіть в умовах чуток та негативних очікувань уже зазнає втрат, які буде складно компенсувати.

Місцеві наслідки

Незважаючи на те, що військову загрозу українське керівництво весь період ескалації вважало невисокою, країна вже пожинає плоди інформаційної істерики. Агентство Fitch Ratings у лютому знизило прогноз зростання ВВП України у 2022 році до 2,9% з 3,9% та прогноз країнового рейтингу «B» з «позитивного» до «стабільного». Ще раніше – наприкінці січня – Національний банк України погіршив прогноз зростання економіки у 2022 році з 3,8% до 3,4%.

Не менш згубно шквал негативної інформації впливає й на нацвалюту. Офіційний курс гривні з грудня знизився на 4,8% – до 28,53 грн/$, доходячи на піку до майже 29 грн/$. Тільки за січень НБУ витратив $1,5 млрд на підтримку гривні. Ситуацію погіршує падіння котирувань єврооблігацій українських емітентів та масове скидання українських держбондів, що впливає на різкий зліт ставок прибутковості за ними. Лише за 14 лютого українські єврооблігації подешевшали на 2,7-3,7%.

Важливими є також імовірні втрати виручки українськими експортерами, а іноземними споживачами – очікуваних поставок. Світ намагається позбавитися постпандемічних проблем, пов’язаних із затримками в ланцюжках поставок, а тут замаячила нова напасть. Звісно, Україну складно порівнювати зі світовою фабрикою товарів – Китаєм, проте інформаційний тиск уже спричинив значну нервозність на ринках тієї продукції, де наша країна є, принаймні, важливим регіональним постачальником.

Поточна напруга вже посилила невизначеність на ринку зернових. Адже і Україна, і Росія є найбільшими їх експортерами. Наприклад, частка України у глобальній торгівлі кукурудзою становить 16%, пшеницею – 11%.

Ф’ючерси на пшеницю та кукурудзу на американському ринку в активні фази інформаційного протистояння, що триває з грудня, підвищувалися приблизно на 10%. У разі загострення ситуації експерти прогнозують, що світові ціни на пшеницю та кукурудзу зростуть приблизно на 9%. Якщо почнеться конфлікт, може постраждати Близький Схід і країни Північної Африки. Єгипет вже вивчає можливість зміни джерел імпорту пшениці.

Різний рівень впливу мають транспортні обмеження. Український експорт та імпорт багато в чому орієнтований на морську доставку, і швидко переорієнтуватися на інший спосіб логістики неможливо. Зокрема, блокада портів унаслідок військових навчань Росії може коштувати $25-170 млн на день. Утім, з цифри потенційних втрат уже можна «відмінусувати» Азовське море, де РФ скасувала навчання.

Щодо Чорного моря в Мінінфраструктури кажуть, що про блокаду портів наразі не йдеться і чорноморські порти працюють у штатному режимі. Попередньо оголошені глибини в цьому районі на рівні 15-22 метрів підтверджено. Вчора з порту “Південний” новим коридором уже пройшов балкер класу Panamax.

Вплив авіаційних обмежень значно менш значущий, але й тут заборона лізингодавців на польоти в Україну вже змусила Кабмін виділити з резервного фонду держбюджету 16,6 млрд грн для створення гарантійного фонду.

Абсолютно неможливо наразі підрахувати можливі втрачені вигоди, погіршення інвестклімату, заморожені інвестпроєкти, подорожчання держзапозичень. Якщо справа дійде до гіршого сценарію, всі вищевказані оцінки для країни не матимуть жодного значення. Для прикладу: за даними звіту Центру економічних та бізнес-досліджень, конфлікт із РФ починаючи з 2014-го щороку коштував Україні 19,9% її ВВП доконфліктного рівня, загальні збитки у 2014-2020 рр. становили $280 млрд невиробленого ВВП. Втрати на Донбасі та в Криму становили до $14,6 млрд і $8,3 млрд щорічно.

Світовий шторм

Глибина і характер впливу світову економіку вже узгодженого пакета можливих санкцій Заходу проти Росії остаточно незрозумілі, оскільки невідомий зміст цих заходів. Країни Заходу намагалися максимально убезпечити власні економіки від наслідків, тому відмовилися від відключення Росії від системи Swift. Утім, спочатку США дали зрозуміти, що не відкидають жодних варіантів санкцій.

У будь-якому разі вплив санкцій, можливих дій у відповідь і загальне посилення нестабільності катастрофічно вплине на регіональну та світову економіку та призведе до подальшого зростання цін на енергоносії та посилення світової інфляції.

Росія є одним із найбільших світових виробників енергоресурсів, і якщо конфлікт призведе до суттєвого скорочення постачання сировини з РФ, наслідки для світового балансу попиту та пропозиції будуть дуже небезпечними. Це стосується насамперед нафти та газу.

Обмеження постачання енергетичного вугілля та газу до Європи, де Росія займає до третини ринку (з блакитного палива), загрожує продовженням енергокризи в ЄС. Особливо якщо новий газопровід «Північний потік – 2», як обіцяють західні політики, взагалі не запрацює. Росія також втратить великі суми доходів.

Трейдери вже закладають у ціни на нафту велику премію за геополітичний ризик у зв’язку з побоюваннями швидкої ескалації конфлікту. Котирування сорту Brent 14 лютого піднімалися вище за $95 за барель, і аналітики не виключають, що вона може сягнути $100 вперше з 2014 року.

За оцінками JP Morgan, негативний сценарій російсько-українського конфлікту передбачає:

• зростання ціни нафти до $150 за барель;
• зниження світового ВВП із прогнозованих 4,1% до 0,9% у першому півріччі 2022 р.;
• зростання світової інфляції з 3% до 7,2%.

Напруженість також впливає і на ринки промислових металів. У разі запровадження нових санкцій проти РФ та обмеження торгівлі з російськими видобувними компаніями, на ринок алюмінію, міді та нікелю чекає ще більший дефіцит та зліт цін. Така ситуація можлива й на ринку кобальту, вольфраму, ванадія, паладію, а також титану, де від російської продукції сильно залежать Boeing і Airbus.

З урахуванням світових проблем із постачанням, високої інфляції та зростання цін на сировину глобальній економіці «бракує» лише регіонального збройного конфлікту. Навіть короткочасні воєнні дії по-різному вдарять по всіх у глобальній економіці.