Exclusive URC-2025: що отримає промисловість від угод на конференції з відновлення

Українські компанії ГМК представили на заході інвестпроєкти на $1,43 млрд, соціальні та гуманітарні ініціативи

10–11 липня 2025 року в Римі відбулася вже четверта Ukraine Recovery Conference (URC-2025). В ній  взяли участь понад 6 тис. учасників із 70 країн. Результатом конференції стало підписання приблизно 200 угод та меморандумів на €11 млрд. Цю цифру оприлюднила тоді ще віцепрем’єр Юлія Свириденко, проте тодішній ще керівник уряду – Денис Шмигаль – назвав €13 млрд. Не дуже важливо, яка з них справжня, оскільки це все поки що плани та наміри.

Які результати конференції та домовленості були укладені, що важливі для розвитку промисловості та найважливіших галузей української економіки, розбирався GMK Center.

Промисловість

Промислова тематика у тому чи іншому контексті була однією із ключових тем на конференції. Серед підписаних угод можна відзначити такі, які сприятимуть розвитку різних галузей української промисловості:

• €2,3 млрд – від Єврокомісії в межах інвестиційного компоненту програми Ukraine Facility, з яких €1,8 млрд – гарантії кредитів, €580 млн – гранти. Ці кошти буде спрямовано у відновлення житлового, медичного, енергетичного секторів, а також на підтримку малого і середнього бізнесу (МСБ);
• €500 млн – від Єврокомісії в межах нового European Flagship Fund для відбудови України. Початковий капітал складе €220 млн, а €500 млн – це запланована сума акумулювання коштів до 2026 року. Фонд передбачає гранти, гарантії та інвестиції в капітал для реалізації нових бізнес-проєктів в Україні;
• $188 млн – від Японії на «зелену» модернізацію української промисловості;
• $161,5 млн – від Італії гранти на відновлення, підтримку бізнесу та АПК;
• €134 млн – від ЄІБ на відновлення транспортної інфраструктури;
• €5 млрд за 10 років – від Швейцарії на відновлення в різних секторах економіки.

Особливу увагу на конференції приділили оборонним проєктам – обговорювали створення спільних підприємств, локалізацію виробництва, технології. Україна отримає від Великої Британії позику у розмірі €2,3 млрд для зміцнення української ППО, а також угоди між підприємствами оборонної індустрії про спільне виробництво та співпрацю. Також було домовлено, що Україна та ЄС інвестують по €50 млн в спільний грантовий фонд оборонних інновацій BraveTech EU.

Окремий акцент під час URC-2025 був зроблений на індустріальному напрямку. На конференції вперше з’явилась промислова тематика – як на дискусійних панелях, так і в експозоні і підписаних угодах.

«Компанія NovaSklo підписала з лідерами скляної індустрії угоду про будівництво заводу з виробництва флоат скла. Індустріальний парк «Біла Церква» домовився про будівництво заводу з італійською компанією Gualapack. А Мінекономіки підписало угоду з Агенцією ООН з промислового розвитку UNIDO по проєкту передачі технологій і створення спільних підприємств з японськими компаніями на $188 млн», – написала щодо результатів URC-2025 Юлія Свириденко, тоді ще віце-прем’єр.

Важливо і те, що Мінекономіки під час URC-2025 презентувало концепцію промислової стратегії на 2026-2030 рр. Вона спрямована на розвиток конкурентоспроможної, інноваційної та орієнтованої на експорт промисловості, посилення інтеграції на ринок та виробничі мережі ЄС та ін. У її рамках планується редизайн інструментів підтримки відповідно до пріоритетів, впровадження Smart Specialisation Strategies, узгоджених зі стандартами ЄС та ін. Пріоритетними галузями визначені машинобудування, інфраструктура та будівництво, ІТ та цифрові індустрії, оборонна та дуальна техніка, металургія (зокрема, «зелена»), енергетика, агропереробка. Фіналізація стратегії намічена до кінця поточного року.

На конференції Україна оцінила витрати на післявоєнне відновлення в $1 трлн протягом 14 років. Заплановано, що $540 млрд складуть «Фонд Україна», яким наповнюватиметься за рахунок конфіскованих російських активів і податку на експорт сировини. Ще $460 млрд – фонд для залучення інвестицій європейського бізнесу.

Енергетика

За напрямком розвитку та відновлення різних сегментів енергетики Україна має отримати такі кошти:

• €200 млн – від ЄІБ на підтримку та розвиток української гідроенергетики. Частину коштів спрямують на відновлення трьох ГЕС, які були пошкоджені внаслідок ракетних атак. Решту – на проведення аварійних робіт, якщо будуть нові пошкодження;
• €200 млн – від Норвегії на відновлення постачання тепла та води для населення;
• €160 млн – від ЄБРР для «Укрнафти» для реалізації енергетичних проєктів;
• €100 млн – від ЄІБ у проєкти МСБ у відновлюваній енергетиці, енергоефективності та у чисті інноваційні технології (через «Укрексімбанк»);
• €52 млн – від Нідерландів на відбудову енергетичної інфраструктури та систем водопостачання в межах пакета в €300 млн на підтримку відновлення.

Гірничо-металургійний комплекс

З самого початку проведення URC компанії українського ГМК є партнерами та активними учасниками цього заходу. Поточного року найбільші компанії галузі представили свої інвестиційні, гуманітарні та соціальні проєкти.

«Метінвест» на конференції представив проєкт терміном на 5 років по випуску на Північному ГЗК DR-окатишів для «зеленої» металургії на $1,12 млрд. Проєктом передбачено будівництво нових установок зі збагачення залізної руди та модернізація установок з виробництва 8 млн т DR- окатишів на рік. Компанія шукає фінансування у розмірі $850 млн.

Також «Метінвест» презентував ще один проєкт на Північному ГЗК – будівництво комплексу для згущення відходів збагачення залізної руди. Він дозволить зменшити на 30% обсяг перекачування шламу до хвостосховища в процесі збагачення руди. Трирічний проєкт загальною вартістю $189 млн потребує фінансування у $130 млн.

Своєю чергою «Інтерпайп» представив інвестиційну програму модернізації залізничного дивізіону на $120 млн до 2032 року. Основні проєкти – будівництво нової лінії термічної обробки, розширення потужностей з фінішної обробки коліс і осей, а також модернізація інфраструктури цехів.

Крім того, «Метінвест» презентував два дуже важливих рішення для сьогодення та післявоєнної відбудови:

1. Модульні укриття «Цитадель». Це сталеві циліндричні конструкції різних типів, які монтуються в землю на глибину до 5 метрів. Усередині передбачено місця для сидіння або відпочинку, вентиляцію, автономну систему енергозабезпечення, санвузол. Вони були представлені у партнерстві з Агентством відновлення.
2. Проєкти по відбудові чотирьох міст. В межах ініціативи «Сталева мрія» розроблено чотири унікальні концепції відновлення кварталів для Бахмута, Маріуполя, Тростянця та Глухова. Окремо відбулася презентація загальної концепції «Сталевої мрії», що являє собою ідею відбудови інфраструктури, яка базується на сталевих конструкціях. Фахівці «Метінвесту» вже розробили понад 200 типових проєктів житлової та соціальної інфраструктури.

Компанія Ferrexpo на URC-2025 презентувала свої досягнення, підтверджуючи свій статус одного із лідерів кліматичної трансформації. Ferrexpo втретє поспіль, єдиною з українських компаній, потрапила до престижного рейтингу Europe’s Climate Leaders від Financial Times та Statista. Така висока відзнака була здобута не лише завдяки політиці скорочення викидів, але й реальними технологічними рішеннями – електрифікацією кар’єрної техніки, переходом на trolley-assist системи, використанням локомотивів на акумуляторах.

Також компанія нагадала про свої соціальні ініціативи. Ярославна Блонська, т.в.о. виконавець обов’язків CMO Ferrexpo, виступила на дискусійній панелі на тематику жіночого лідерства. Гендерна рівність для Ferrexpo – це реальний драйвер інновацій і конкурентоспроможності. Зокрема, внутрішня ініціатива FemUnity стала майданчиком підтримки, розвитку і кар’єрного зростання жінок на всіх рівнях у компанії.

Наслідки URC-2025

Конференція стала важливим майданчиком для міжнародної підтримки України, мобілізації ресурсів і створення структурних засад для післявоєнного відновлення. Особливо важливими є кроки, спрямовані на модернізацію промисловості та ГМК, хоча угод безпосередньо по «зеленим» інвестиціям було відносно мало. Виділення коштів на розвиток промислових проєктів і відбудову інфраструктури позитивно відобразиться на технологічному оновленні та попиті на металопродукцію.

Інша ситуація з інвестиціями. Витрати на екологічну модернізацію української металургії оцінюються приблизно в $11 млрд. Власним коштом українські компанії не зможуть профінансувати такі витрати, а доступ до західних ринків капіталів з огляду на війну зараз обмежений. Певне покращення у фінансуванні промислових проєктів можливе у процесі повоєнного відновлення та прискорення євроінтеграції, оскільки вона передбачає отримання доступу країн-кандидатів до структурних фондів ЄС.

У будь-якому випадку поліпшення умов для модернізації промисловості та ведення бізнесу в цілому можливе лише після завершення активної фази бойових дій та отримання сталих гарантій безпеки, а також за умови надійного механізму страхування інвестицій.

Ложка дьогтю

Міжнародні конференції – це важлива платформа для презентації дій та намірів, мобілізації фінансів, підтримки та політичної уваги, залучення приватного бізнесу, формування коаліцій та партнерств. Але в українських реаліях, де розмови про післявоєнну відбудову розпочалися ще у 2022 році, різні представницькі заходи вже стали синонімом управлінської безпорадності та недоречного оптимізму. Триває жорстка війна, якій не видно кінця, ситуація в країні щомісяця стає складнішою, а на іноземних і українських конференціях урядовці розповідають про далекосяжні проєкти та залучення мільярдних інвестицій.

Різноманітні конференції з відновлення здебільшого є комунікаційно-презентаційними заходами, на яких укладаються не лише безпосередні угоди, але й декларації намірів – меморандуми. В українських реаліях меморандуми не дуже часто закінчуються практичною реалізацією проєктів. Ба більше, конференції з відновлення у 2022-2024 рр. переважно завершилися обговореннями, а не фактичним запуском проєктів.