Баланс втрат і вигід від торгових обмежень Росії й України щодо оцинковки може бути приблизно нульовим

Євразійська економічна комісія (ЄЕК) запровадила антидемпінгові мита на 5 років в розмірі від 12,69% до 23,9% на оцинкований прокат (ОЦП) з Китаю та України. Рішення вступить в силу з початку 2020 року.

Мита охоплюють продукцію за такими кодами товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності: 7210 – 490001, 490009, 610000, 7212 – 300000, 506100, 7225 – 920000. До них належать листовий і рулонний холоднокатаний і гарячекатаний прокат, оцинкований гарячим способом, а також з покриттям алюмінієво-цинковими сплавами.

За висновком ЄЕК, різниця між вартістю товару на ринку Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) і в країні-експортері в китайських компаній становила від 12,69% до 17%, в українських – 23,9%. Це, на думку ЄЕК, призвело до негативних наслідків для виробників з ЄАЕС. Ініціаторами розслідування ЄЕК виступили Магнітогорський і Новолипецький меткомбінати, а також «Северсталь».

Росія розпочала розслідування півтора роки тому – 29 червня 2018 року. Наприкінці червня 2019-го ЄЕК продовжила антидемпінгове розслідування до 28 жовтня. А наприкінці листопада Мінекономрозвитку РФ схвалило мита на оцинковку з України і Китаю.

Вплив мита

Ціна питання від запровадження російських заходів може бути доволі високою. Втрат можуть зазнати ММК ім. Ілліча і «Юністіл». Якщо «Юністіл» у 2018 році поставив до Росії лише 3,6 тис. т (7% від усього обсягу) ОЦП, то обсяги експорту оцинковки ММК ім. Ілліча становили 83 тис. т. Загалом обсяг експорту ОЦП (товарної номенклатури розслідування) до Росії в 2017-2018 роках становив відповідно 53% і 34% від загального показника (знизившись з 77% у 2016 році).

Динаміка експорту ОЦП до Росії у 2016-2019 рр.

Кількість, тис. тСума, $ млн
2016201720189 міс. 2019 р.2016201720189 міс. 2019 р.
Експорт, разом179.7238.6253.3193.991.5146.5175.3121.7
у т.ч. до Росії139.1126.286.765.770.974.156.741.5

Джерело: Держстат

У 2016-2018 роках обсяг експорту оцинковки до Росії знизився в натуральному виразі на 38%, до 86,7 тис. т, у вартісному – на 20%, до $56,7 млн. За 9 місяців 2019 року частка Росії становила 33-34%, або 65,7 тис. т на суму $41,55 млн.

Судячи з усього, експорт української оцинковки в Росію може істотно знизитися. Річний розмір втрат можна приблизно оцінити за показниками 2018 року – 86,7 тис. т на $56,7 млн.

«Обсяги експорту ОЦП з України до РФ у 2018-2019 роках становили близько 85-90 тис. т на рік. Ціна, за даними Держстату, – близько $600-650/т. Мито знизить експортні ціни приблизно на 20% – до $485-525/т. Для ОЦП з покриттям 200-300 г цинку на кв. м, навіть для гарячекатаного прокату товщиною 2 мм, потрібно цинку на $60-90 на тонну ОЦП. За моїми оцінками, за середніх цін на г/к рулон близько $460/т (за 11 місяців 2019 року) виходить, що експорт ОЦП до РФ не принесе прибутку після запровадження митних тарифів. Тобто експорт ОЦП з України може скоротитися на 85-90 тис. т на рік внаслідок запровадження цих тарифів. По-моєму, навряд чи вдасться переспрямувати істотні обсяги до інших країн», – наголошує Дмитро Хорошун, аналітик ІК Concorde Capital.

З іншого боку, обсяг, що вивільнився внаслідок російських санкцій, найімовірніше, піде на внутрішній ринок, оскільки швидко наростити поставки на ці кілька десятків тисяч тонн до інших країн буде складно.

«Я не бачу негативного впливу мита на обсяг виробництва. За рахунок взаємного запровадження митних тарифів (в РФ та Україні) українські постачальники можуть зайняти частку російських. Експорт української оцинковки до РФ буде скорочуватися поступово», – прогнозує Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.

За даними «Металл Эксперт», виробництво ОЦП в Україні за 9 місяців становило 342 тис. т, що на 5,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, за 9 місяців на підприємствах «Метінвесту» виробництво оцинкованого х/к рулону зросло на 23% – до 293 тис. т. Хоча в третьому кварталі порівняно з другим випуск цієї продукції скоротився на 11% – до 93 тис. т. Нагадаємо, у 2018 році виробництво ОЦП в Україні збільшилося на 4,3% порівняно з попереднім роком – до 314 тис. т.

Українські заходи

Запровадження мита з боку ЄЕК є лише продовженням війни торговельних обмежень. Так сталося, що за часом запровадження перший крок зробила Україна. У червні 2019 року Україна запровадила антидемпінгове мито на оцинковку з Росії в розмірі 47,57% строком на 5 років. Мито в розмірі 22,78% встановили й для Китаю.

Нагадаємо, що антидемпінгове розслідування почалося восени 2018 року за ініціативою ММК ім. Ілліча. У свою чергу Росія почала антидемпінгове розслідування ще раніше – 29 червня 2018 року. Іншими словами, на тлі постійних взаємних торгових обмежень з Росією українське розслідування було проведено більш оперативно і з позитивним висновком для вітчизняних виробників.

Українське мито охоплює продукцію за такими кодами товарної номенклатури: 7210 – 7 позицій, 7212 – 8 позицій, 7225 і 7226 – по 3 позиції. До них належать прокат, оцинкований гарячим способом, а також з покриттям алюмінієво-цинковим сплавами і хромом.

На українському ринку була проблема значної присутності ОЦП з Китаю і Росії (товарної номенклатури розслідування). Однак за останні роки ситуація різноспрямовано змінилася. У 2016-2018 рр. імпорт з Китаю в тоннах знизився на 25,7% – до 43,6 тис. т, але в грошовому виразі зріс на 7% – до $33,9 млн. Ввезення продукції з Росії, навпаки, зросло в 2,1 раза – до 24,6 тис. т, у вартісному виразі – у 2,7 раза, до $20 млн.

За період з 2016-го до вересня 2019 року частка імпорту з Китаю знизилася з 50% до 18%. Частка Росії зменшилася з 10% до 7%. Їхнє місце зайняли постачальники з Туреччини (почалися поставки турецького ОЦП компанії Metipol), Польщі та Словаччини.

Тобто головною проблемою на українському ринку була китайська, а не російська оцинковка. Більше того, за товарною номенклатурою, згаданою в розслідуванні, український експорт до Росії в 2016-2019 роках перевищував російський імпорт приблизно в 7 разів.

Динаміка імпорту ОЦП з Китаю і Росії у 2016-2019 рр.

Кількість, тис. тСума, $ млн
2016201720186 міс. 2019 р.9 міс. 2019 р.2016201720186 міс. 2019 р.9 міс. 2019 р.
Імпорт, разом117.7133.5134.468.5108.574.2101.4114.954.586.1
у т.ч. з Росії11.517.524.677.87.413.219.95.26.1
у т.ч. з Китаю58.762.243.613.619.331.741.233.99.713.7

Джерело: Держстат

Загалом у 2016-2018 роках обсяг імпорту оцинкованого прокату (за усією номенклатурою розслідування) зріс у натуральному виразі на 14%, до 134,4 тис. т, у вартісному – на 55%, до $115 млн. За підсумками 9 місяців 2019 року цей показник становив 108,5 тис. т на суму $86,1 млн. За підсумками року імпорт буде приблизно на рівні 2018-го.

Хто в плюсі?

У разі повного обнулення обсягів імпорту з Китаю та Росії «плюс» для українських виробників на внутрішньому ринку може становити 68 тис. т на $53,8 млн (за даними за 2018 рік). Однак це мало реалістичний варіант.

Аналіз динаміки імпорту ОЦП з Росії показує, що вже в I півріччі він впав приблизно на 40-50% до рівня 2018 року. На це міг вплинути ризик потрапляння під мита, що змусило покупців знизити обсяги імпорту. А також – санкції проти «Северстали», які були введені в березні 2019 року. Протягом третього кварталу імпорт ОЦП з Росії майже припинився.

З початку року спостерігалося скорочення й частки китайської продукції – теж приблизно на 50% у I півріччі. Але протягом третього кварталу імпорт китайської продукції показав хорошу динаміку зростання (на відміну від російської). Аналітики раніше вже висловлювали впевненість у тому, що частина китайського імпорту збережеться в будь-якому випадку.

Максимальний річний обсяг «виграшу» від торгових обмежень приблизно зрозумілий виходячи з показників російського імпорту ОЦП в 2018 році – 24,6 тис. т на $20 млн, і частини від китайської частки – 43,6 тис. т на $34 млн. З іншого боку, повне припинення експорту оцинковки в Росію коштуватиме українським виробникам частки на тамтешньому ринку в 86,7 тис. т на $56,7 млн (за даними за 2018 рік).

Однак вітчизняні виробники можуть поступово нарощувати експорт до інших країн. Так, експорт українського ОЦП (номенклатури розслідування) в 2016-2018 роках у натуральному виразі зріс на 41%, до 253 тис. т, у вартісному – на 91%, до $175 млн.

Враховуючи вищезазначене, баланс втрат і вигід (при збільшенні експорту на інші ринки) може бути приблизно нульовим. Тобто через скорочення експорту українські виробники не знизять свого виробництва.

«Можливо, майже всі обсяги, які експортувалися в РФ, вдасться переспрямувати на внутрішній ринок. Тобто обсяги виробництва ОЦП в Україні можуть майже не зменшитися через запровадження цих двох зборів (імпорт в РФ, імпорт в Україну), – резюмує Дмитро Хорошун. – При цьому ціна на ОЦП, що імпортується в Україну з РФ і Китаю (за даними Держстату), більша за ціну українського експорту в РФ. Тобто заміщати імпорт з РФ і Китаю нашим металургам має бути вигідно».