Підприємства гірничо-металургійного комплексу станом на кінець 2019 року залучили в українських банках 24,9 млрд грн, або 3,35% від загального обсягу корпоративних кредитів, виданих нефінансовим корпораціям.
Власне, вітчизняні банки не дуже корисні компаніям галузі з погляду залучення фінансування. Наші фінустанови не можуть виділити, наприклад, $300 млн на п’ять років під невисокий відсоток. Тому найбільші гірничо-металургійні компанії країни залучають кошти через єврооблігації.
У Національного банку доволі складна система класифікації кредитів. Одночасно на одну й ту саму дату в звітності за однаковими показниками можна зустріти цифри з різницею в кілька десятків мільярдів гривень. У будь-якому разі всі дані свідчать, що у 2019 році обсяг корпоративних кредитів скоротився.
За обліком активних операцій цей показник у 2019 році впав на 11,7% – до 847,3 млрд грн. А в 2018 році він зріс на 7,5% – до 959,6 млрд грн. Однак і падіння, і зростання обсягу корпоративних кредитів мають другорядне значення. Адже 53,8% кредитів, або 456,1 млрд грн, – непрацюючі.
За 2019 рік обсяг портфеля корпоративних кредитів (нефінансовим корпораціям) зменшився на 13,4% – до 744,6 млрд грн. Приблизно 3,35% від цієї суми припало на підприємства гірничо-металургійного комплексу: видобуток залізних руд, металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів.
На кінець минулого року обсяг кредитів ГМК становив 24,9 млрд грн, з них:
Підприємства ГМК надають перевагу кредитам в іноземній валюті – 19,4 млрд грн (в еквіваленті) проти 5,5 млрд грн у гривні.
Для довгострокових масштабних проектів підприємства ГМК залучають позикові кошти через інші фінансові інструменти – переважно єврооблігації. Тим більше що українські банки не можуть на прийнятних умовах (низькі ставки, довгий термін, великий розмір кредитування) забезпечити інвестиційні потреби компаній ГМК.
Наприклад, восени 2019 року в рамках рефінансування боргу «Метінвест» розмістив євробонди на суму $500 млн терміном на 10 років під 7,95% річних і €300 млн на 5 років під 5,75%. Чисті надходження від угоди становили приблизно $350 млн. У свою чергу, також восени минулого року «Інтерпайп» завершив реструктуризацію боргу і випустив нові євробонди на $309,2 млн.
Крім того, «Метінвест» використовує стратегію фінансування за допомогою кредитних ліній під гарантії експортних кредитних агентств. У 2018-2019 рр. група залучила три кредитні лінії під їхні гарантії в розмірі понад €100 млн.
Протягом 2019 року середні ставки в гривні для корпоративних кредитів продовжували знижуватися. На початку 2019 року вони становили 19-20%, а наприкінці – опустилися до 14-15%. Середньозважені ставки за валютними кредитами варіювалися: у другій половині 2019-го спостерігалося зниження до 3,7-4,2%, а до кінця року – до 4,5-4,8%. Довгострокові валютні кредити банки видають під 6-8%.
Важливою передумовою для подальшого зменшення ставок кредитування є зниження з 31 січня облікової ставки НБУ з 13,5% до 11%. За оцінками Нацбанку, до кінця 2020 року вона може знизитися до рівня 7%. Цьому, зокрема, сприяє зниження рівня інфляції, яка у 2019 році сповільнилася до 4,1% порівняно з 9,8% у 2018 році. Інфляція в січні 2020 року становила 0,2% порівняно з 1% у січні 2019 року. Таким чином, у річному обчисленні вона знизилася до 3,2% з 4,1%.
Як результат – НБУ наприкінці січня покращив прогноз інфляції на 2020 рік з 5% до 4,8%. Інфляція опустилася нижче цільового діапазону інфляції НБУ. Це дає підстави для продовження зниження процентних ставок найближчими місяцями.
Крім того, Кабмін оголосив «ярмарок достатку»: для надання «доступних кредитів» для бізнесу під 5-9% річних виділено 2 млрд грн. За попередніми оцінками, кредити зможуть отримати до 50 тис. позичальників.
Згідно з результатами опитування Нацбанку (проведеного в I кварталі 2020 року), 84% опитаних українських банкірів прогнозують збільшення портфеля корпоративних кредитів. Банкіри відзначають збільшення попиту бізнесу на кредити в останньому кварталі 2019 року, переважно завдяки зниженню процентних ставок.
Також респонденти очікують в I кварталі 2020 року пом’якшення стандартів надання гривневих кредитів і короткострокових позик для малого і середнього бізнесу (МСБ). На це може вплинути підвищення конкуренції за якісних позичальників між фінансовими установами.
Водночас, згідно з результатами щоквартального опитування НБУ (проведеного в грудні 2019 роки), питома вага компаній, які планують залучати кредити протягом наступних 12 місяців, зменшилася до 41,9% (у попередньому кварталі – 43,4%).
У НБУ відзначають, що значною мірою на кредитування впливають:
Детальніше про банківське кредитування у 2019 році – в інфографіці GMK Center.
Економіка Німеччини – найбільша у Євросоюзі з розміром ВВП приблизно €4,5 трлн за підсумками 2023…
Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту для української…
Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового…
Дванадцятий пакет санкцій ЄС фактично забезпечив Російській Федерації додатковий дохід на суму 8,8 млрд дол…
Війна стала великим випробуванням для економіки України. Експортери постраждали найбільше, оскільки основні шляхи для постачань…
В умовах війни Словаччина стала важливим партнером України – елементом диверсифікації експортних маршрутів, а також…