Захист внутрішнього фронту: як Україна протидіє деградації національного ринку сталі

Внутрішній ринок стикається з безпрецедентним випробуванням на стійкість. Поєднання повномасштабної війни, стрімкого зростання цін на електроенергію та серйозні збої у роботі логістичних ланцюжків, що супроводжуються збільшенням транспортних витрат, значно підірвало конкурентоспроможність вітчизняних виробників. Про це свідчать і цифри: частка імпорту на українському ринку перевищила 40%.

Масовий приплив дешевого імпорту з Китаю, Туреччини та інших виробничих центрів — світових ринків, які зараз перенасичені — активно знижує внутрішні ціни та призводить до скорочення виробництва сталі в Україні. За оцінками GMK Center, минулого року імпорт із цих регіонів зростав двозначними темпами:

• Імпорт плоского прокату збільшився на 10,7% у річному обчисленні (р/р), значною мірою завдяки постачанням із Туреччини (+19,4% р/г) та Китаю (+55,4% р/г).
• Імпорт довгого прокату зріс на 58,6% у річному обчисленні, де основними постачальниками знову були Туреччина (+41,9% р/р) і Китай, що збільшив постачання на +567,9% у річному обчисленні.

Це не просто боротьба за частку ринку; це пряма загроза промисловій стійкості України. Зокрема тому великі вітчизняні виробники, наприклад, «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР), попередили, що без втручання держави одна лише швидкість надходження цих демпінгових товарів загрожує повною зупинкою ліній із виробництва прокату. Тільки за перші п’ять місяців 2026 року до країни надійшло 43 тис. тонн китайської катанки — обсяг, що дорівнює півтора місяця виробництва одного зі спеціалізованих цехів АМКР.

У відповідь Україна створює правовий захисний бар’єр у повній відповідності до своїх зобов’язань перед Світовою організацією торгівлі (СОТ). Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) і Міністерство економіки активно застосовують механізми захисту торгівлі, щоби забезпечити справедливі умови та зберегти економічну стійкість у воєнний час.

Шість останніх важливих захисних заходів ілюструють цю зміну регуляторної стратегії:

1. Прокат із Китаю

Після офіційної скарги, поданої компанією «АрселорМіттал Україна», уряду знадобилося 87 днів, щоб оцінити докази та офіційно розпочати антидемпінгове розслідування проти імпорту сталі з Китаю. Узявшись до з’ясування обставин, держава визнала достатні й обґрунтовані докази, що Китай експортує сталеву продукцію в Україну виключно за демпінговими цінами. МКМТ зазначила, що обсяг цього демпінгового імпорту значно зріс як у абсолютних показниках, так і в частці від внутрішнього споживання.

2. Безшовні труби з Китаю

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі офіційно продовжила антидемпінгові мита на гарячекатані сталеві безшовні труби з Китаю на додаткові п’ять років, зберігши остаточну ставку мита для більшості експортерів на рівні 51,52%, про що було повідомлено 28 травня 2026 р.

3. Плоский прокат з покриттям

Офіційно розпочато антидемпінгове розслідування щодо імпорту плоского прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням із чотирьох ключових країн-експортерів: Туреччини, В’єтнаму, Південної Кореї та Індії, після 4,5-кратного збільшення абсолютних обсягів імпорту з 2022-го по 2024 рік.

4. Прутки та куточки з Туреччини

Україна розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту турецьких сталевих прутків і куточків, щоб захистити вітчизняних виробників довгого прокату від штучно занижених цін. Цю важливу справу зараз активно розглядає Міністерство економіки (опубліковано: 14 березня 2026 року).

5. Зварні труби з Туреччини

Було ініційовано офіційне антидемпінгове розслідування щодо неоцинкованих зварних сталевих труб із Туреччини у зв’язку з приголомшливим 400% зростанням імпорту, що суттєво підриває внутрішні виробничі витрати (інформація за 6 березня 2026 р.).

6. Сталеві кріплення з Китаю

Держава продовжила дію захисних мит на китайські сталеві кріплення, поки проводиться комплексний перегляд терміну їхньої дії, щоб запобігти новій хвилі надходження демпінгової продукції (про це повідомили 29 вересня 2025 року).

Такі регуляторні захисні заходи є важливою ланкою ланцюгової реакції. Україна далеко не самотня у цій боротьбі; вона приєднується до глобального руху країн, що активно регулюють торговельні потоки, щоби перекрити можливість надлишкових китайських потужностей заповнювати відкриті ринки своєю продукцією.

Для України захист внутрішнього ринку сталі за допомогою всебічного економічного аналізу та цілеспрямованих заходів торговельного захисту є не лише інструментом торгової політики. Це необхідна умова задля збереження стратегічно важливих робочих місць, забезпечення стабільності промислового виробництва та захисту економічної основи держави, яка продовжує протистояти військовій агресії.