Капітальні інвестиції українського ГМК у 2025 році вперше за роки війни зросли на 17,5% р./р.

За підсумками 2025 року капітальні інвестиції українських компаній ГМК вперше зросли від початку повномасштабної війни, збільшившись на 17,5 %, до $579 млн. Підприємства активно вкладали кошти у енергонезалежність, підтримку виробничих потужностей і навіть у придбання закордонних активів. Однак початок 2026-го приніс нові виклики: запровадження CBAM і торговельні обмеження ставлять під загрозу подальший розвиток, перетворюючи стратегічні інвестиції на жорстку боротьбу за виживання галузі.

Довгоочікуване зростання

За підрахунками GMK Center, за підсумками 2025 року капітальні інвестиції українських компаній ГМК вперше зросли після початку повномасштабної війни. Торік цей показник збільшився на 17,5% р./р., до $579 млн. Капітальні інвестиції у металургію виросли одразу на 40% р./р. — до $370 млн, хоча вкладення у видобуток залізної руди скоротилися на 9% р./р., до $209 млн. Нагадаємо, що у довоєнному 2021 р. ці показники становили $904 млн та $942 млн відповідно.

Група «Метінвест» у 2025 році інвестувала у виробничі потужності $188 млн (-14% р./р.). З них у металургійне виробництво — $101 млн (+25% р./р.), а у гірничодобувне – $85 млн (-34% р./р.).

За словами Олександра Водовоза, керівника офісу CEO групи «Метінвест», наразі компанія в середньому інвестує $250–280 млн на рік як у проєкти підтримки виробничих потужностей, так і в стратегічні ініціативи, наприклад, в альтернативну енергетику. Водночас в умовах війни горизонт бізнес-планування «Метінвесту» скоротився до 2–3 місяців, оскільки підприємства Групи працюють у прифронтових регіонах.

До наймасштабніших напрямів інвестицій компанії у 2025 році можна зарахувати капітальний ремонт доменної печі на «Каметсталі», реалізацію проєкту зі згущення відходів збагачення на СевГОКу, а також посилення енергоавтономності, зокрема встановлення газопоршневих станцій.

Іноземний інвестиційний пріоритет «Метінвесту» — будівництво заводу з виробництва «зеленої» сталі в Італії. Ця країна є основним ринком для компанії, яка вже володіє там двома заводами.

Зі свого боку, обсяг капітальних інвестицій «АрселорМіттал Кривий Ріг» за підсумками минулого року зріс на 42% — до $141,3 млн із $99,6 млн у 2024 р. Ключовими напрямами капітальних інвестицій компанії у 2025-му стали:

1. Будівництво хвостосховища «Карта 3» — $33,6 млн.
2. Реконструкція кар’єру №3 — $9,5 млн.
3. Відновлення коксової батареї №5 — $7,6 млн.
4. Додаткові заходи щодо покращення показників охорони праці — $7,3 млн.
5. Модернізація парку тепловозів — $6,3 млн.

Капітальні вкладення компанії «Інтерпайп» за підсумками минулого року зросли майже на 49%, до $59,4 млн. Компанія завершила проєкт будівництва нового термовідділення в Нікополі загальною вартістю понад $40 млн та продовжила інвестувати кошти в обладнання для доопрацювання трубної продукції.

Однак діяльності компаній галузі та, відповідно, інвестиціям заважають адміністративні обмеження з боку держави. У ситуації з Ferrexpo — невідшкодування ПДВ у розмірі $80 млн (станом на кінець березня), через що компанія ще торік у травні призупинила роботу двох ліній із виробництва окатишів, а нині змушена шукати варіанти залучення щонайменше $100 млн для підтримки обігового капіталу.

Невідшкодування податку стало прямою причиною падіння випуску окатишів минулого року на 47% р./р., до 3,2 млн т. Через проблеми з аудитом фінансових результатів за минулий рік розмір капітальних інвестицій у 2025 році Ferrexpo публічно не розголошував. Для розуміння: у 2023 і 2024 роках інвестиції компанії становили близько $100 млн, тоді як у довоєнному 2021-му — $361 млн.

Інвестиційні тенденції

Серед основних тенденцій інвестування ГМК в умовах війни можна назвати такі:

1. Фінансування підтримки виробництва (ремонти й техобслуговування), а не стратегічних цілей.

«Група продовжила застосовувати збалансований підхід до інвестицій, ґрунтуючись на специфічних потребах кожного активу. Відповідно до своїх пріоритетів, на технічне обслуговування припадало 72% від загальних витрат (82% у 2024 р.), а решта була спрямована на стратегічні проєкти», — йдеться у звіті «Метінвесту».

2. Зниження інвестицій у гірничодобувний сегмент.

Це пов’язано зі впливом багатьох чинників, які зменшують активність з видобутку залізної руди. До зовнішніх належать низькі ціни на світовому ринку, внаслідок чого робота окремих українських ГЗК є збитковою. До внутрішніх причин: високі ціни на електроенергію (причина майже дворічного простою Інгулецького ГЗК), логістичні труднощі наприкінці минулого року після обстрілів портової інфраструктури, енергодефіцит і невідшкодування ПДВ окремим виробникам, через що ті втрачають обігові кошти. Зрештою видобуток залізної руди в Україні за підсумками 2025-го скоротився на 3,3% р./р., до 43,2 млн т.

1. Проєкти енергонезалежності.

Новим капіталомістким напрямом стало фінансування закупівлі та встановлення генеруючих потужностей різних видів із відповідною інфраструктурою. «Метінвест» уже встановив на своїх підприємствах газопоршневі електростанції загальною потужністю 29 МВт. У планах — будівництво сонячних електростанцій на 37 МВт. Аналогічні проєкти реалізують й інші компанії галузі.

4. Придбання закордонних активів.

З метою розширення присутності на європейському ринку та диверсифікації виробничих потужностей. У грудні 2025 року відбулись одразу дві знакові угоди з румунськими активами ArcelorMittal:

1. «Метінвест» придбав завод Tubular Products Iasi S.A., який випускає зварні труби малого діаметра. «Запоріжсталь» планує поставити на цей завод у поточному році до 180 тис. т гарячекатаного прокату. Це дасть змогу заводу відновити звичний ритм виробництва, оскільки останніми роками в ArcelorMittal виникали проблеми із сировиною (заготовкою) для його потреб. Продукція підприємства (максимальна потужність — 240 тис. т трубної продукції на рік) насамперед буде затребувана на румунському ринку.
2. «Інтерпайп» уклав угоду про придбання Tubular Products Roman S.A., що спеціалізується на виробництві безшовних труб. Угоду було завершено 31 березня поточного року.

Перспективи інвестицій в галузі

Перспективи зростання капітальних інвестицій вже за підсумками першого кварталу 2026-го стали значно більш невизначеними, ніж це було на початку року. Через вплив CBAM українські металурги у І кварталі вже втратили понад 1,1 млн т експортних замовлень на металопродукцію з ЄС. Це призвело до скорочення виробництва та зменшення кількості робочих місць у галузі.

Другим ударом для металургії може стати запуск з 1 липня нової системи захисних заходів на ринку ЄС. Остаточний вигляд документа й характер впливу цього рішення на українську металургію поки що не визначені, проте є дуже мало передумов очікувати помірний вплив цього рішення.

Сукупний вплив цих двох чинників може призвести до глибокого падіння виробництва та, ймовірно, до зниження інвестицій. Наприклад, через дію CBAM «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупинив виробничі потужності — ливарно-механічне виробництво та цех блюмінгу. Крім того, плановий рівень капітальних інвестицій «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2026 р. становить $108,3 млн, що на 23% менше, ніж торік.

«На цей час у нас немає жодних інвестиційних планів. Стратегічний план компанії полягає у виживанні, щороку витрачаючи від $100 до $150 млн на стандартні інвестиції. Під “стандартними інвестиціями” я маю на увазі вкладення, які гарантують безперервність бізнесу на поточному рівні виробництва. Це так звані інвестиції для виживання», — зазначає Мауро Лонгобардо, СЕО «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Проте припинити інвестування за нинішніх умов означає втратити конкурентоспроможність.

«У 2026 році ми знову інвестуватимемо в нове обладнання. Інвестиції — це ключовий компонент для того, щоби бути конкурентоспроможними на наших основних експортних ринках. Крім того, важливі інвестиції в нові ринки та продукти з погляду розробки, сертифікації і просування. Це ті невидимі в короткостроковій перспективі інвестиції, які необхідно здійснювати вже зараз, адже «потяг піде» і чекати нас не буде», — наголошує Віталій Суєта, директор з продуктів і ресурсів «Інтерпайпу».

У довгостроковій перспективі український гірничо-металургійний комплекс (ГМК) неминуче відчує дефіцит попередніх капіталовкладень. Ситуацію ускладнюють тривала війна, глобальний тренд на протекціонізм і CBAM. За таких умов критично важливі будь-які поточні інвестиції у модернізацію: саме вони закладають основу для майбутніх виробничих потужностей і конкурентоспроможності українських підприємств.