Ціна захисту: реакція світової спільноти на нові тарифні квоти ЄС на сталь

1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив новий режим імпорту сталі відповідно до Регуляції ЄС  2026/1384 та її виконавчого регламенту, що різко скоротило квоти на безмитний імпорт сталі до приблизно 18,3 млн тонн на рік і підвищило мито на обсяги, які перевищують квоту, до 50%. Розподіл квот ґрунтувався переважно на динаміці імпорту за 2022–2024 роки, причому квоти для конкретних країн, як правило, надавалися, якщо їхня частка в імпорті ЄС за певною категорією продукції становила щонайменше 5%.

З погляду ЄС, нові тарифні квоти (TRQ) покликані захистити європейський ринок сталі від глобального надлишку виробничих потужностей, зростання імпорту й перенаправлення торгівлі. Блок стверджує, що світовий ринок сталі спотворений надлишковими потужностями, субсидованим виробництвом та дешевим імпортом, зокрема з таких країн, як Китай та інші азійські постачальники.

Однак реакції торговельних партнерів є неоднозначними. Деякі країни вважають цей захід дискримінаційним та економічно шкідливим. Інші забезпечили собі відносно вигідні квоти, зберігши хороший доступ до ринку ЄС. Нумо поглянемо, які країни постраждали найбільше та що вони збираються робити.

Туреччина

Туреччина належить до країн, які найбільше постраждали від нових квот ЄС. Угур Далбелер, голова Асоціації експортерів сталі Туреччини, попередив, що скорочення квот призведе до зменшення експорту турецької сталі до ЄС приблизно на 3,5 млн т і втрати експортної виручки для сталеливарної галузі країни $3 млрд за рік.

За даними Асоціації експортерів сталі Туреччини, у 2025 р. країна експортувала до ЄС 7,9 млн т сталевої продукції, з урахуванням виробів, що не підпадають під TRQ. У підсумку нові квоти можуть скоротити річний експорт турецької сталі до ЄС приблизно на 56%.

Тиск нових TRQ відчувся одразу: 1 липня квартальну квоту для Туреччини на категорію 1A (гарячекатаний рулон) було перевищено вже у перший день. На квартал виділили 160 574 т, а імпортери подали заявки на 229 564 т, перекривши ліміт на 43%.

За підрахунками GMK Center, найбільших втрат зазнав гарячекатаний рулон категорії 1A: щороку Туреччина втрачатиме близько 1,2 млн т експорту. Відчутні також втрати в категоріях арматури (мінус 369 тис. т до 2025 р.) і катанки (мінус 263 тис. т).

Головною реакцією турецької промисловості є пошук альтернативних ринків поза межами Європи. Водночас  Далбелер закликав уряд Туреччини вжити заходів торговельного захисту на внутрішньому ринку, аргументуючи це тим, що сталеливарна галузь Туреччини вже перебуває під тиском все більшого імпорту (+13,9 % проти 2025 року). Завантаженість потужностей турецьких заводів сягнула приблизно 55%, це означає, що досягнення прибутковості у 2026 і 2027 рр. буде надзвичайно складним завданням.

Бразилія

Міністерство закордонних справ і Міністерство промисловості, торгівлі та послуг розкритикували односторонні обмеження ЄС щодо імпорту сталі з країн МЕРКОСУР. Квоти було запроваджено незабаром після підписання угоди про вільну торгівлю між ЄС та МЕРКОСУР 17 січня цього року.

Бразильські чиновники стверджували, що ЄС діяв без належних переговорів із членами МЕРКОСУР і без досягнення домовленості про компенсацію відповідно до статті XXVIII ГАТТ. На їхню думку, нові квоти обмежують доступ до європейського ринку, не вирішуючи водночас глобальну проблему надлишкових виробничих потужностей.

Євросоюз виділив Бразилії річну квоту на готову сталеву продукцію в обсязі близько 227 000 тонн. У 2025-му Бразилія експортувала до ЄС 293 тисячі тонн готової сталевої продукції, включно з плоским і сортовим прокатом, а також трубами.

За оцінками GMK Center, найбільші потенційні втрати припадають на сегмент холоднокатаних листів (запропонована квота на 81% менша за фактичний імпорт у 2025 році), проте Бразилія зможе збільшити експорт гарячекатаних листів на 121% (93 тисячі тонн).

Основна позиція Бразилії полягає в тому, що країни, які не несуть відповідальності за глобальне перевиробництво, не повинні зазнавати санкцій. Уряд попередив, що такі обмеження можуть спровокувати ескалацію заходів торговельного захисту у відповідь. Бразильський інститут сталі також зазначив, що переговори все ще тривають, оскільки пропозиція ЄС є «незадовільною» і потребує коригування за категоріями продукції.

Малайзія

Малайзійська федерація чорної металургії (MISIF) заявила, що поважає право ЄС запроваджувати захисні заходи відповідно до правил СОТ, однак малайзійські виробники не повинні страждати від заходів, спрямованих на вирішення проблеми глобального надлишкового виробничого потенціалу. MISIF наголосила, що Малайзія здійснювала експорт відповідально та помірковано, не спричиняючи сплесків імпорту, на які націлений ЄС.

Малайзія перебуває у невигідному становищі, оскільки не має угоди про вільну торгівлю з ЄС. За новою системою країна отримала індивідуальну квоту лише в одній із 26 категорій продукції: нелегована та інша легована катанка (запропонована квота становить 25 тисяч тонн, що на 40% перевищує обсяг імпорту у 2025 році). В інших категоріях малайзійські експортери мусять конкурувати у загальних квотних пулах, а будь-які поставки, що перевищують квоту, обкладаються новим митом у розмірі 50%. 2025-го Євросоюз імпортував із Малайзії 524 тисячі тонн готової сталевої продукції, зокрема сортовий та плоский прокат і труби.

MISIF також розкритикувала використання ЄС даних за 2022–2024 роки. У цей період малайзійські експортери ще відновлювалися після пандемії або виходили на нові ринки, тому базовий рівень не відображає справжнього потенціалу галузі. «Малайзія просить лише про те, щоб її сталь отримала справедливий і рівноправний доступ до ринків своїх торговельних партнерів», — заявив пан Рошан М. Абдулла, президент MISIF.

Японія

Японські асоціації металургійної галузі назвали квоти ЄС «недоречними та прикрими», особливо з огляду на те, що Японія та ЄС є партнерами за угодою про вільну торгівлю. Цю заяву підтримали п’ять асоціацій: Японська федерація чорної і кольорової металургії, Японська асоціація виробників спеціальних сталей, Японська асоціація виробників нержавіючої сталі, Японська асоціація виробників дротяних виробів та Асоціація неінтегрованих виробників сталі.

Річну квоту для Японії було встановлено на рівні близько 800 000 тонн, тоді як середньорічний обсяг імпорту ЄС з Японії у 2022–2024 роках становив близько 1,5 млн тонн. Щодо гарячекатаних рулонів квота Японії становить близько 551 000 тонн, проте на ці товари в межах ЄС також продовжують поширюватися 30-відсоткові антидемпінгові мита.

«Несправедливі торговельні заходи, вжиті ЄС, створили серйозну ситуацію, яка перешкоджає безперебійному експорту сталевої продукції японськими компаніями на європейський ринок і ставить під загрозу наші можливості та внесок у обслуговування клієнтів на європейському ринку», — йдеться у спільній заяві японських асоціацій виробників сталі.

Велика Британія

Велика Британія відреагувала інакше, ніж більшість країн: 1 липня 2026 року вона запровадила власні паралельні заходи захисту торгівлі сталевою продукцією. Британія скоротила загальні обсяги безмитних квот на 51% порівняно з попереднім рівнем захисних заходів, обмеживши загальний дозволений обсяг імпорту до приблизно 3,2 млн тонн і запровадивши 50-відсотковий митний тариф на імпорт понад квоту.

Заявленою причиною занепокоєння Великої Британії є перенаправлення торгівлі. Якщо сталь, виключена з ринку ЄС, буде перенаправлена до Британії, британські виробники можуть зіткнутися зі сплеском імпорту за низькими цінами. Лондон також домовився з Євросоюзом про квотну угоду з метою збереження стабільності в торгівлі сталлю між Великою Британією та ЄС.

У системі тарифних квот ЄС Британія отримала більші квоти (порівняно з імпортом у 2025 році) на поставки холоднокатаного листа та листа з металевим покриттям (4B), тоді як квоти на лист із металевим покриттям (4A) та катанку є значно нижчими.

Індія

За оцінками EEPC India (Рада з просування експорту машинобудівної продукції Індії), експорт чавуну та сталі з Індії до ЄС може скоротитися приблизно на 40%, що дорівнює річним втратам від експорту в розмірі близько 1,36 млрд доларів.

Лідери галузі охарактеризували розподіл квот як «неоднозначний». Індія забезпечила собі кращий доступ у деяких категоріях, зокрема щодо нержавіючих прутків і легких профілів, нержавіючої катанки та безшовних труб, але в багатьох інших категоріях або не надано додаткових квот, або ж їх було скорочено відповідно до загального зменшення з боку ЄС.

Розрахунки GMK Center показують, що в межах нових тарифних квот Індія зможе збільшити поставки в ЄС гарячекатаного листа й листа з металевим покриттям 4A, тоді як експорт холоднокатаного листа, листа з металевим покриттям 4B, листа з органічним покриттям і товстолистового прокату зазнає серйозного удару.

Південна Корея

Реакція Південної Кореї була порівняно позитивною. Корейська асоціація виробників чавуну та сталі позитивно оцінила виділення квоти для країни, яке відбулося за підсумками переговорів за Угодою про вільну торгівлю між Південною Кореєю і ЄС.

Південна Корея отримала спеціальну квоту в розмірі близько 2,073 млн тонн. Це на 19,7% менше, ніж попередній рівень захисних заходів, але не так серйозно, як загальне скорочення безмитного імпорту сталі до ЄС приблизно на 46%. Представники галузі заявили, що новий обсяг дасть змогу корейським компаніям зберегти наявні ділові відносини та забезпечити більш передбачувану експортну базу.

Уряд Південної Кореї вважає, що обсяги сталі, які спочатку призначалися для Європи, можуть бути перенаправлені на інші ринки, що посилить конкуренцію на світовому рівні. Щоби компенсувати цей вплив, Південна Корея планує стимулювати внутрішній попит на сталь завдяки співпраці із суднобудівною, оборонною галузями та відновлювальною енергетикою. Уряд очікує, що ці заходи забезпечать додатковий попит на сталь в обсязі понад 510 000 тонн.

Тайвань

Тайвань отримав річну національну квоту в розмірі близько 670 000 тонн, що приблизно на 190 000 тонн перевищує його квоту в межах останньої фази попереднього режиму захисних заходів ЄС. Таке збільшення зумовлене розширенням переліку товарів: Тайвань зберіг п’ять квот у категоріях, що вже були охоплені попередньою системою (електротехнічний лист, лист з органічним покриттям, нержавіючий холоднокатаний лист, нержавіюча катанка та зварні сталеві труби), а також було додано чотири додаткові категорії: гарячекатані рулони, холоднокатані рулони, сталевий лист із покриттям і нержавіючий гарячекатаний лист.

У 2025 році ЄС імпортував з Тайваню майже 2 мільйони тонн сталі, зокрема сортові та плоскі прокатні вироби та труби. Квоти в ключових категоріях експорту Тайваню встановлені на рівні, нижчому за обсяги імпорту у 2025 році.

Тайвань розкритикував підхід ЄС до визначення квот. Уряд стверджує, що після восьми років дії захисних заходів Євросоюзу блок повинен повернутися до вільної торгівлі, а не створювати черговий протекціоністський бар’єр. Тайвань також заперечує проти надання сприятливішого режиму країнам-учасницям угод про вільну торгівлю і заявляє, що ЄС не провів достатніх консультацій та не врахував точку зору Тайваню щодо розумного розміру квоти.

Тайвань планує зберегти за собою свої права в межах СОТ і звернувся до ЄС із проханням надати пріоритет консультаціям з Тайванем за умови подальшого коригування квот. На внутрішньому рівні Міністерство економіки співпрацюватиме з асоціацією виробників сталі над створенням механізму управління експортними квотами, щоб допомогти компаніям експортувати продукцію до ЄС.

Україна

Україна є однією з країн, які найбільше постраждали: квоти для нас були скорочені до приблизно 1,05 млн тонн, тоді як експорт готової сталі до ЄС у 2025 році становив близько 2,63 млн тонн. Це означає, що нові тарифні квоти приблизно на 60% нижчі за обсяг експорту готової сталі з України у 2025-му, що гірше, ніж загальне скорочення квот ЄС, яке становить близько 46%.

Оцінювані втрати є значними: Україна може втратити 1,3–1,5 млн тонн експорту та виробництва на рік, водночас під загрозою опиняються експортні доходи на суму до 1 млрд доларів. Квотний шок може змусити закрити дві доменні печі. Під загрозою перебуває близько 37% виробництва плоского прокату та 25% виробництва сортового прокату в Україні.

Фактично таке розподілення квот не надає Україні жодних суттєвих преференцій, попри її статус кандидата в члени ЄС та умови воєнного часу. Базовий період 2022–2024 років є особливо суперечливим, оскільки саме цей час став найскладнішим для української металургійної галузі після повномасштабного вторгнення Росії. Логістичні проблеми, дефіцит електроенергії та блокада чорноморських маршрутів призвели до скорочення обсягів українського експорту.

«З огляду на те, що Україна не становить значної загрози для металургійної галузі ЄС, подальші переговори з Європейським Союзом, спрямовані на збереження історичних умов доступу української металургійної продукції на ринок ЄС, залишаються одним із пріоритетів українського уряду», — повідомила пресслужба Міністерства економіки України у коментарі виданню Kyiv Independent.

Висновки

Нові тарифні квоти ЄС спричинили розкол серед країн-експортерів сталі. Південна Корея виявилася відносною переможницею, оскільки її квота, визначена на основі угоди про вільну торгівлю, пом’якшила наслідки. Велика Британія запровадила власну систему тарифних квот. Інші країни (Туреччина, Індія, Японія, Малайзія, Бразилія, Тайвань, Україна) вважають цей режим шкідливим, несправедливим або дискримінаційним.

Загальна критика полягає в тому, що ЄС використовує широкі обмеження на імпорт для вирішення складної проблеми. Країни-експортери визнають, що глобальний надлишок виробничих потужностей є реальним, але стверджують, що його не можна вирішити порушенням налагоджених ланцюгів постачання. Отже, довгостроковим випробуванням нових тарифних квот стане не лише те, чи покращать вони умови для європейських виробників сталі, а й те, чи не призведе цей захист до підвищення цін для європейських споживачів, зниження конкурентоспроможності промисловості та напружених відносин із ключовими партнерами.