shutterstock.com shutterstock.com
Торговельні бар'єри

Україна потребує скасування антидемпінгових митних тарифів у США та продовження безмитної торгівлі з ЄС

У квітні 2022 року на базі Рамштайн у Німеччині відбулася перша конференція, організована партнерами України для координації підтримки у війні. Назва цієї бази стала символом підтримки України. Показово, що той самий період  США, ЄС і Велика Британія ухвалили низку рішень про скасування імпортних митних тарифів на українські товари для підтримки вітчизняної економіки. Оскільки торговельні бар’єри найбільше стосуються металургійної промисловості, ці заходи найбільше впливали на металургійний сектор України.

Металургія є основою української економіки, тому забезпечення її функціонування – питання безпеки держави. Галузь традиційно була експортно орієнтованою, до війни на внутрішній ринок спрямовувалося лише 20% продажів. Після початку повномасштабного вторгнення РФ внутрішнє споживання впало на 80%. Тобто сьогодні внутрішній ринок може забезпечити споживання лише 4% обсягів виробництва українських металургів до війни.

Очевидно, що експорт сталі є ключовою умовою виживання чорної металургії в Україні. До повномасштабної війни торговельні бар’єри були головним чинником, що обмежували експорт сталевої продукції. Щороку Україна несправедливо втрачала до 3,5 млн т експорту сталі через захисні заходи у країнах світу. За нашими оцінками, це коштувало країні 2% ВВП.

GMK Center підготував цей матеріал, щоб проаналізувати ефективність рішень, ухвалених нашими партнерами, щодо усунення торговельних бар’єрів, оскільки кожне з них мало свої особливості. Також наш аналіз має на меті допомогти знайти рішення, які підвищать ефективність вжитих заходів, ініціювавши сталевий «Рамштайн».

Ухвалені рішення

  • На кінець лютого 2022 року щодо імпорту сталі з України діяло 38 торговельних бар’єрів у 15 країнах.
  • У квітні поточного року уряд Великої Британії достроково скасував імпортні мита на товари, що ввозяться з України (відповідно до попередньої торговельної угоди з Україною Велика Британія зобов’язалася скасувати мита у 2023 році).
  • У травні у США на рік зупинили для України дію секції 232 – 25% ввізного мита на усю металопродукцію.
  • У червні Єврокомісія на рік скасувала усі мита та захисні заходи на імпорт з України.

Таким чином, було знято 33 торговельних бар’єри з 38 чинних. Проте за рік, у квітні-червні 2023 року, їх знову стане 38, а можливо, і більше.

Торговельні бар’єри для металопродукції з України за країнами-імпортерами, GMK Center

На жаль, перелічені заходи дали українській сталеливарній промисловості дуже обмежені переваги. По-перше, всі розуміли, що за цей рік, рік війни, Україна суттєво скоротить виробництво сталі, і саме так і сталося.

Під час війни Україна втратила два великих металургійних заводи в Маріуполі, які виробляли плоский сталевий прокат. Інші металургійні підприємства знизили завантаження потужностей через логістичні перешкоди, відключення електроенергії, пошкодження обладнання. У результаті за 11 місяців 2022-го Україна скоротила виробництво сталі на 68,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

За таких обставин скасування імпортних квот в ЄС не принесло країні особливої користі. Навіть якби квоти продовжували діяти, Україна не змогла б заповнити їх своїми поставками. Імпорт товстолистового прокату з України до ЄС у другому-третьому кварталах поточного року становив близько 3-4 тис. т щокварталу, тоді як попередня імпортна квота становила 257 тис. т.

Експорт чавуну також був мінімальним. На ринку ЄС український чавун змушений був конкурувати з російським, на який не поширюються європейські санкції. Звісно, це програшна ситуація для української продукції. Тому росіяни змогли збільшити поставки чавуну до ЄС, а українські компанії були змушені експортувати його в інші регіони, які відмовилися купувати російську продукцію.

Імпорт чавуну та сталі з України до ЄС, GMK Center

Євросоюз також скасував антидемпінгові мита на гарячекатаний рулон та безшовні труби. Це було дуже важливе рішення, оскільки ці захисні заходи були болючими для українських експортерів. Мито на г/к рулон запровадили у 2017 році, мито на безшовні труби – у 2006-му.  За нашими оцінками, щорічні експортні втрати від цих бар’єрів сягали 700 тис. т для г/к рулону й 70 тис. т – для безшовних труб. Українські виробники повернулися на ринок ЄС, але не змогли відновити обсяги поставок через проблеми, пов’язані з війною (обстріли, логістика, відключення електроенергії тощо).

Чи вплинуло скасування антидемпінгових митних тарифів на ситуацію? Поки що незначно.  Імпорт г/к рулону з України до ЄС у третьому кварталі 2022 року становив 77 тис. т. Це невеликий обсяг, але ці поставки стали можливими завдяки скасуванню антидемпінгового мита. З огляду на падіння цін на сталь, зростання витрат на виробництво та логістику під час війни українські виробники не могли би постачати г/к рулон до ЄС, якщо довелося б сплачувати антидемпінгове мито.

Сполучені Штати також підтримали Україну економічно, на рік зупинивши дію секції  232. По суті, це було політичне рішення без позитивних наслідків для української металургійної промисловості. Сполучені Штати залишили чинними 9 торговельних обмежень на імпорт сталі з України, які охоплюють весь асортимент продукції. Отже, ми не зафіксували імпорту сталі з України до США.

Але США залишаються ключовим ринком для українського чавуну. Його поставки у вересні поточного року сягнули 99 тис. т – це майже дорівнює аналогічному показнику за лютий 2022 року.  Проте рішення щодо скасування дії секції 232 на цей прогрес не вплинуло – він став можливим лише завдяки діяльності українських металургійних заводів, які в умовах війни відновили виробництво та налагодили логістику. Чавун не підпадає під дію секції 232.

Імпорт чавуну з України до США, тис. т, GMK Center

Ми вітаємо рішення Великої Британії скасувати всі імпортні мита. Це рішення було першим у своєму роді та допомогло іншим торговельним партнерам зробити подібні кроки. Але Велика Британія не була важливим ринком для української металопродукції. Тому ці рішення не могли істотно вплинути на українську металургійну промисловість.

Що ще можна зробити

По-перше, доцільно продовжити дію вже прийнятих рішень про тимчасове скасування дії торговельних бар’єрів. ЄС на рік скасував захисні заходи та мита, але цього недостатньо. Від самого початку керівництво ЄС розуміло, що цього року Україна не зможе експортувати багато сталі, тому рішення відкрити кордони було «безпечним». Зараз дуже необхідне продовження вільної торгівлі, тому що це єдиний спосіб підтримати українську металургію в майбутньому, коли металургійні заводи зможуть збільшити виробництво.

Україна зможе збільшити виробництво сталі лише за умови розблокування морських портів. Це ключові речі для роботи місцевого сталеливарного сектору. Якщо Україна зможе цього досягти, торговельні бар’єри не повинні перешкоджати експорту сталі.

По-друге, потрібен перегляд усієї торговельної політики США щодо України. Скасування дії секції 232 для України почне реально діяти лише в тому випадку, якщо США скасують антидемпінгові мита на українську металопродукцію.

Найболючішими для України були антидемпінгові заходи в Сполучених Штатах. США застосовують антидемпінгове мито на імпорт товстолистового прокату з України з 1997 року. Ставка цього мита становить сотні відсотків. Світова торгівля та українська металургія суттєво змінилися з 1997-го, але Сполучені Штати залишають чинним антидемпінгове мито, що не має стосунку до поточних реалій.

Деякі антидемпінгові мита на імпорт сталі з України до США

ПродукціяРік запровадженняЕкспортні втрати для України
тис. т$млн*
Г/к товстолистовий прокат1997320310
Г/к рулони2001170150
Арматура2001140100
OCTG20145065

*станом на жовтень 2021-го

Джерела: UN Comtrade, розрахунки GMK Center

Для України було б набагато краще, якби США змінили свій підхід до торговельної політики та послабили обмеження щодо імпорту сталі з України. Ми маємо успішний прецедент. ЄС вже скасував антидемпінгові мита проти України, і це рішення не створило жодних ризиків для місцевої економіки та місцевих виробників сталі.

Зараз Україна не є країною з надлишковими металургійними потужностями, яка шукає можливості для експорту. Зараз поставки української сталі не становлять небезпеки для ринків ЄС і США. Після закінчення війни Україні знадобляться великі обсяги сталі для відновлення будинків, підприємств, інфраструктури. Україна стане нетто-імпортером сталі, а металурги ЄС і США зможуть постачати сюди свою продукцію. Повоєнне відновлення створить багато можливостей.  І щоб використовувати їх у майбутньому, важливо підтримати Україну вже зараз.

Україна потребує підтримки. Ця підтримка не може бути лише у вигляді фінансових чи військових ресурсів. Україна потребує скасування антидемпінгових митних тарифів у США. ЄС міг би допомогти, якби продовжив скасування антидемпінгових митних тарифів на рік і більше. Доступ до ринків збуту дасть змогу українським компаніям продовжувати виробництво. Будь-яка реалізована можливість експорту металопродукції з України означає підтримку української економіки та українського народу.