Мостове господарство країни перебуває у вельми жалюгідному стані. Тим більше похвальним є прагнення представників влади розпочати глобальну модернізацію мостової інфраструктури. Про поточний стан справ у цьому секторі та спроби залучити інвестиції в модернізацію мостового господарства GMK Center докладно розповідав у своєму нещодавньому огляді.
Зрозуміло, жодна модернізація мостової інфраструктури України неможлива без використання широкої номенклатури переважно української металопродукції. Ми вирішили розібратися, скільки металурги поставили продукції для будівництва й ремонту мостів за останній час та чи готові наростити поставки в процесі реалізації наміченої програми модернізації мостів.
Мости – дорогі та унікальні споруди. Їх металоємність істотно залежить від конструкції, довжини, призначення, технологій будівництва. Наприклад, у процесі будівництва Дарницького залізнично-автомобільного моста (довжина – 1066 м) було споруджено 35 опор та змонтовано 13,6 тис. т металоконструкцій. Тоді як на будівництво в 2013-2016 рр. третього мосту через протоку Босфор (міст Султана Селіма Грозного) довжиною близько 2200 м витратили 104,5 тис. т сталі: 37 тис. т арматури, 14 тис. т несівних тросів, 8,5 тис. т вертикальних тросів і 45 тис. т сталевих балок.
Будь-який великий проект моста або шляхопроводу, а тим паче держпрограма модернізації, – є цікавими для внутрішніх виробників. За даними «Укравтодору», рівень локалізації у будівництві мостів становить 90%, що значно більше, ніж у будівництві доріг. У структурі витрат Держпрограми з відновлення мостів щонайменше 40% належать до металомістких статей: прольоти – 20%, опори і фундаменти – 15%, огорожі та знаки – 5%.
У будівництві мостів використовують арматуру та іншу металопродукцію будівельного призначення, троси (ванти – для однойменних мостів), металоконструкції. Усе це, за винятком окремих позицій, виробляють в Україні. Зокрема, «АрселорМіттал Кривий Ріг» поставляє всю номенклатуру арматури А500С діаметром 8-32 мм і довжиною 12 м.
«Український метал відомий у всьому світі якістю та конкурентоспроможністю, а виробничі потужності провідних українських метпідприємств можуть повністю покрити потреби в спеціальних марках стали для мостів. Тому необхідність імпорту вбачається мінімальною» – зазначає Дмитро Васильєв, начальник відділу маркетингу ПАТ «Укрсталь Конструкція».
З імпортної продукції можна окремо відзначити, наприклад, ванти для Подільсько-Воскресенського моста, які доставили з Німеччини, і шпунти (для будівництва опор мостів, підпірних стінок) з Польщі та Люксембургу.
«У мостобудуванні використовується великий спектр шпунтової продукції, але зазвичай перевага віддається профілям з високою несівною здатністю і багаторазової оборотністю, таким як GU 22N, GU 27N, GU 32N або профілі AZ шириною 700-800 мм. Шпунт виробляють на заводах ArcelorMittal в Польщі та Люксембурзі. В Україні сталевий шпунт з аналогічними технічними та якісними показниками не виробляють», – наголошує Анураг Матхур, генеральний директор ArcelorMittal Projects CIS.
Через недостатність обсягу відновлення мостової інфраструктури розміри поставок українськими металургами на вказані цілі є порівняно невеликими. Як повідомили GMK Center у компаніях, за 2018-2019 рр. обсяги відвантажень на внутрішній ринок для будівництва й реконструкції мостів були такими:
«За цей період у сфері мостобудування ми поставили близько 500 т сталевого шпунта. Палі купувалися переважно для багаторазового використання у будівництві тимчасових мостових конструкцій. У цьому й полягає особливість шпунтових паль – вони можуть як виконувати функції постійних споруд, так і використовуватися неодноразово в будівництві тимчасових конструкцій, завдяки чому можна істотно скоротити витрати на закупівлю матеріалів», – пояснює Анураг Матхур.
Збільшення обсягу будівництва й реконструкції мостів потребуватиме нарощування поставок металопродукції, до чого українські виробники готові.
«Потенціал в оновленні мостової інфраструктури України дуже великий. Понад 70% мостів країни потребують реконструкції або ремонту. «АрселорМіттал Кривий Ріг» планує активно брати участь у стратегічних інфраструктурних проектах країни, поставляючи необхідну арматуру», – розповіли GMK Center у прес-службі АМКР.
Не буде проблем і з постачанням необхідної металопродукції зарубіжного виробництва.
«З огляду на плани уряду щодо відновлення дорожньо-транспортної інфраструктури та стратегію «Велике будівництво», ми очікуємо збільшення обсягу замовлень сталевих шпунтових паль. Наші заводи катають шпунт на регулярній основі та готові оперативно виконувати замовлення будь-якої складності та обсягу. Крім того, у нас є склад шпунта в Києві для закриття оперативних потреб наших покупців», – зазначає Анураг Матхур.
Зведення мостів на основі сталевих металоконструкцій значно скорочує час будівництва в порівнянні з традиційною залізобетонною технологією, забезпечує довговічність і високу експлуатаційну стійкість будівельного об’єкта, дає змогу реалізувати різні архітектурні рішення.
Офіційна статистика виробництва мостових металоконструкцій видається заниженою. Цей показник у 2017-2019 рр. варіювався в межах 1,5-4 тис. т. Хоча, наприклад, тільки для будівництва Шулявського шляхопроводу в Києві знадобилося приблизно 1,7 тис. т металоконструкцій.
Виробництво мостів та їх секцій з чорних металів в Україні у 2017-2019 рр.:
Більше того, один тільки завод «Океан» минулого року виготовляв конструкції для пішохідно-велосипедного моста й Шулявського шляхопроводу в Києві, для естакад на Полтавській кільцевій дорозі та для моста в Івано-Франківську. «Океан» переробив у 2019 році 16 тис. т металопродукції, з яких лише 1200 т сталі пішли на суднобудування, а основна частина – на мостові конструкції.
«В Україні лише кілька компаній здатні виробляти якісні мостові металоконструкції. Технологія виготовлення мостових конструкцій кардинально відрізняється від виготовлення будівельних металоконструкцій, для цього потрібен набагато більш високий рівень підготовки і персоналу, і обладнання, а також спеціальні технології та досвід, – резюмує Дмитро Васильєв. – Наша компанія, володіючи необхідним потенціалом, здатна кратно наростити випуск мостових конструкцій, щоб виконати будь-який проект у найкоротші строки».
Економіка Німеччини – найбільша у Євросоюзі з розміром ВВП приблизно €4,5 трлн за підсумками 2023…
Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту для української…
Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового…
Дванадцятий пакет санкцій ЄС фактично забезпечив Російській Федерації додатковий дохід на суму 8,8 млрд дол…
Війна стала великим випробуванням для економіки України. Експортери постраждали найбільше, оскільки основні шляхи для постачань…
В умовах війни Словаччина стала важливим партнером України – елементом диверсифікації експортних маршрутів, а також…