Дізнатись більше
Тільки в I кварталі українські металурги втратили понад 1,1 млн т експортних замовлень металургійної продукції
Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) перетворився на одну з найгостріших загроз для українського гірничо-металургійного комплексу. Незважаючи на попередження, що лунали від народних депутатів, галузевих асоціацій та аналітичних центрів, українська влада не змогла довести Єврокомісії, що Україна потребує відтермінування впровадження або виключення з-під дії CBAM. Це вкрай негативно вплинуло на експорт металургійної продукції вже у першому кварталі поточного року.
За декілька років вплив прикордонного податку може цілком поставити галузь на межу життя та смерті. Про це йшлося на круглому столі «Вплив CBAM на економіку та ГМК України 2026–2030», що був організований GMK Center. Дослідження можна завантажити за посиланням.
Втрати металургів вже сьогодні
Єврокомісія не надала Україні жодного виключення з-під дії CBAM, побоюючись прецеденту для інших країн. Фактично, особливі обставини, в яких перебуває Україна через війну, на цьому етапі не враховуються належним чином. За словами заступника голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, CBAM вже реально б’є по українському експорту, проте цій проблемі досі не знайдено зрозумілого рішення.
У межах круглого столу представники провідних українських гірничо-металургійних компаній розповіли про вже наявні втрати від впровадження CBAM:
1. «Метінвест». Компанія втратила замовлення на заготовку та довгий прокат обсягом понад 240 тис. т. Плани щодо експорту близько 600 тис. т чавуну до ЄС не були реалізовані – клієнти відмовились через ризики, пов’язані з CBAM. Під загрозою і сегмент плоского прокату обсягом близько 2 млн т. Кооперація в межах групи також постраждає: припинення поставок квадратної заготовки з «Каметсталі» загрожує й робочим місцям безпосередньо в ЄС – на болгарському заводі Promet Steel.
2. «АрселорМіттал Кривий Ріг». Підприємство практично втратило європейський ринок. Клієнти, дізнавшись про додаткові CBAM-платежі в розмірі $60–90 за тонну продукції, анулювали всі замовлення на перший квартал 2026 року – близько 300 тис. т. Саме через вплив CBAM підприємство було змушено скоротити виробничі потужності – ливарно-механічний завод, а також цеху блюмінгу та 3,4 тис. робочих місць в них.
3. «Інтерпайп». Попри «зелений» профіль виробництва та низький вуглецевий слід, компанія зазнає прямих фінансових втрат через відмову клієнтів від контрактів унаслідок хибних дефолтних значень у довіднику Єврокомісії.
4. Ferrexpo. Компанія завдяки багаторічним інвестиціям у декарбонізацію поки зберігає потенціал для нульових CBAM-платежів за умови використання верифікованих фактичних даних. Однак застосування дефолтних показників може перетворити це на значне фінансове навантаження вже у 2027 році через можливі проблеми з верифікацією даних у другій половині 2026 року.
5. «Сентравіс». Компанія веде постійний діалог із клієнтами, які вже розрахували власні сценарії фінансового навантаження. Проте через застосування дефолтних значень податкове навантаження зросте щонайменше вдвічі та підірве здатність компанії експортувати продукцію.
Технічні проблеми впровадження CBAM
Галузь вже зіткнулася з цілим комплексом технічних, фінансових та адміністративних проблем.
1. Завищені дефолтні значення викидів (показники за замовчуванням).
За словами Андрія Остапця, директора з екології та промислової безпеки «Інтерпайп», Єврокомісія (ЄК) у своєму довіднику встановила для українських безшовних труб показник викидів 2,6 т CO₂ на тонну – хибно припускаючи доменно-конвертерне виробництво, тоді як «Інтерпайп» використовує електросталеплавильний спосіб виробництва із реальним вуглецевим слідом близько 110 кг на тонну сталі.
«Через некоректні дані в довіднику Єврокомісії клієнти сприймають українську продукцію як «брудну» і відмовляються від контрактів на користь конкурентів», – підкреслив він.
Для порівняння: аналогічна продукція з Азербайджану має показник 0,24 т CO₂ через визнання електродугового способу виробництва як основного у країні. Ferrexpo стикається з аналогічним ризиком: для залізорудних окатків дефолтні показники загрожують додатковим навантаженням понад $3 на тонну.
2. Відволікання обігових коштів.
Представник «Інтерпайп» зазначив, що європейські імпортери вже вимагають від постачальників фактичного депонування коштів для майбутніх платежів CBAM, «заморожуючи» капітал на термін до півтора року. Волатильність вартості сертифікатів ($67-90 за тонну) додатково ускладнює планування. Менеджер зі стратегічного планування компанії «Сентравіс» Лука Ді Санто підтвердив: якщо замість фактичних даних застосовуватимуться дефолтні значення, податкове навантаження зросте щонайменше вдвічі.
3. Відсутність акредитованих верифікаторів.
В.о. директора з маркетингу Ferrexpo Ярославна Блонська назвала це питанням номер один: у системі EU ETS не діють акредитовані верификатори від України, а список верифікаторів для СВАМ-звітності має бути затверджений до 30 вересня 2026 року. Методологія розрахунку викидів на одиницю конкретної номенклатури для багатьох видів продукції й досі відсутня. Не всі міжнародні верифікатори мають акредитацію на повний перелік продукції, зокрема на залізорудні окатки.
4. Адміністративні бар’єри.
Реєстрація виробничих потужностей у CBAM реєстрі є надмірно тривалою. Звіти, що подавалися з 2023 року, часто ігноруються при формуванні загальних довідників.
Вплив CBAM на галузь
Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко представив результати дослідження, які демонструють, що фінансове (тарифне) навантаження зросте з 12% у 2026 році до 26% у 2030-му. До 2030 року повністю припиниться експорт довгого прокату і квадратної заготовки; експорт чавуну скоротиться на 75%, плоского прокату – на 30%, що може призвести до зупинення трьох доменних печей на двох великих підприємствах. Загальні втрати металургійного експорту сягнуть $1,75 млрд, а сукупні платежі за CBAM у 2026–2030 роках – €1,2 млрд, що еквівалентно дворічним капітальним інвестиціям металургійної галузі.
За словами Мауро Лонгобардо, CEO ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», без винятків або відстрочок доступ українських виробників до ринку ЄС буде остаточно заблоковано протягом п’яти років. Втім, на думку Сергія Скорбуна, керівника управління координації зовнішніх проєктів офісу СЕО «Метінвесту», критичний момент може настати раніше прогнозованого 2029 року.
Гендиректор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов наголосив на ще більшій загрозі – розширення переліку товарів під дію CBAM (ще близько 180 позицій).
«За нашими розрахунками, під загрозою опиняється експорт з високою доданою вартістю на суму понад €3 млрд. Постраждає не лише металургія, а й машинобудування, транспортна галузь, виробники металовиробів і сталевих канатів. Вже зараз деякі підприємства «другого переділу» втратили від третини до половини свого експортного обсягу», – розповів він.
Вплив CBAM на українську економіку
Дослідження GMK Center фіксує разюче розходження оцінок: Єврокомісія прогнозує падіння ВВП України через CBAM на рівні лише –0,01%, тоді як реальний показник може сягнути -2,1% до 2030 року лише за рахунок скорочення експорту металургійної продукції.
«Українська економіка не зможе компенсувати втрати до $2 млрд річного експорту, $0,9 млрд капітальних інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень за рахунок інших секторів через брак бізнес-моделей такого масштабу», – підкреслив Андрій Тарасенко.
Ситуацію обтяжує залежність української економіки від міжнародної фінансової підтримки на тлі величезних видатків на оборону. Будь-яке призупинення або затримка цієї допомоги спричинять економічний колапс, гіперінфляцію та різку девальвацію.
Зі свого боку Сергій Скорбун вказав на мультиплікативний ефект: якщо металургія знизить обсяг залізничних перевезень, то це обернеться недоотриманням доходів «Укрзалізниці», що посилить і без того критичний стан перевізника. Аналогічним буде вплив і на інші сектори економіки.
Потрібні рішення
Присутні на круглому столі представники компаній та галузевих асоціацій запропонували власні варіанти вирішення проблем негативного впливу CBAM на ГМК. Серед них можна відзначити такі:
1. Домагатися від ЄК виведення України з-під CBAM через визнання форс-мажору.
Найбільш консолідована позиція – не застосовувати фінансові зобов’язання CBAM до України на весь час воєнного стану та кілька років після. На думку президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, саме недостатньо ефективна комунікація з ЄС стала головною причиною того, що Україна не отримала послаблень.
«Через повномасштабне вторгнення Україна не готова до негайного переходу на «зелені» стандарти і потребує кількох років відстрочки. Ми закликаємо Єврокомісію відтермінувати застосування CBAM щодо українських експортерів мінімум на три роки. Це дозволить виробникам, знесиленим війною, накопичити ресурси для модернізації», – наголосив Мауро Лонгобардо.
2. Перегляд дефолтних значень викидів і підтримка звітності.
Необхідно домогтися перегляду завищених показників на основі реальних даних і водночас розвивати інфраструктуру формування звітності для демонстрації прогресу декарбонізації.
3. Акредитація верифікаторів.
Учасники круглого столу впевнені в необхідності прискорити процедури акредитації національних органів, отримати від ЄС чіткий порядок подання заявок, запровадити тимчасові механізми визнання даних, верифікованих українськими компаніями. Зі свого боку Ярославна Блонська рекомендує потенційним верифікаторам подавати заявки одночасно у декілька країн ЄС.
4. Доступ до фінансування.
Багато виступаючих наголошували на тому, що просте відтермінування впровадження CBAM для України не вирішує проблему – необхідний доступ до європейських фондів декарбонізації і реалістичний графік модернізації, що відповідатиме реальним можливостям країни під час війни та у перший післявоєнний період.
5. Створення українського механізму CBAM.
За словами Вікторії Карпець, менеджерки Комітету з промислової екології ЄБА, необхідно сформувати власні інструментів вуглецевого регулювання, повністю синхронізовані із європейськими стандартами, а також забезпечити перехідній період, який дозволить підприємствам адаптуватися без втрати ринкових позицій.
Задля досягнення послаблення дії CBAM для України учасники круглого столу зійшлися на думці про необхідність дворівневої адвокації: питання CBAM має вийти на політичний рівень, і водночас має провадитися технічна робота з підрозділами Єврокомісії – DG TAXUD (Директорат з питань оподаткування та митного союзу) та DG TRADE (Директорат з торгівлі) для виправлення помилок в оцінці впливу CBAM на Україну. Також учасники круглого столу вважають за необхідне створити координаційну платформу при Міністерстві економіки за участю всіх стейкхолдерів, включаючи усі галузі української економіки, чию діяльність зачіпає CBAM.
Зі свого боку народний депутат Олена Криворучкіна запропонувала організувати спільне засідання Комітету з питань екологічної політики та Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради із залученням Міністерства економіки.
«Я планую об’єднати зусилля з колегою Дмитром Кисилевським для просування цієї ініціативи», – зазначила вона.
Спільний знаменник усіх виступів – проблема вийшла за межі технічних розрахунків і потребує вирішення на найвищому рівні.
«Питання екологічних мит має бути включене до загального пакету стратегічних тем діалогу з ЄС (разом із військовою підтримкою та процесом євроінтеграції). Необхідно домогтися більшої уваги європейських чиновників до специфіки українського кейсу», – резюмував Дмитро Кисилевський.
