Від початку року український будівельний сектор з кожним місяцем демонструє прискорення темпів зростання. У березні 2019 року обсяги виконаних будівельних робіт, за даними Держслужби статистики, зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на 29,7% – до 11,5 млрд грн.
Лише за три місяці року будівельна індустрія наростила обсяги робіт до 26,5 млрд грн. Це на 24,3% більше, ніж у першому кварталі 2018 року.
Як і в минулі періоди, більше половини в структурі сектору зайняло зведення будівель. Його обсяг становив 13,7 млрд грн.
Всередині сегменту «зведення будівель» вагомішу частку, порівняно з житловим будівництвом, зайняло будівництво нежитлове. Його обсяг за перші три місяці року сягнув 7,4 млрд грн. Це на 33% більше, ніж у першому кварталі минулого року.
Вважається, що в нашій країні потреби будівельної галузі формують до 80% внутрішнього ринку металопродукції. GMK Center вирішив розібратися, скільки і якого прокату споживають українські будівельники. У першому матеріалі на цю тему ми вирішили сфокусуватися на сегменті нежитлового будівництва.
За даними асоціації Український центр сталевого будівництва (УЦСБ), в 2018 році споживання металоконструкцій сягнуло рівня 2012-2013 років і становило 108 тис. т (+54% до 2017 року). Загальне виробництво збільшилося за рахунок зростання в сегменті загальнобудівельних металоконструкцій.
«УЦСБ оцінює видиме споживання металоконструкцій в будівництві в Україні у понад 100 тис. т. З огляду на те, що споживання металоконструкцій у житловому будівництві є мінімальним, можна сміливо стверджувати, що переважна їх кількість була використана саме в нежитловому будівництві. Загалом ми вважаємо, що частка сталі в нежитловому будівництві становить близько 40%», – зазначає В’ячеслав Колесник, виконавчий директор УЦСБ.
Як пояснюють в УЦСБ, логіка процесу така: спочатку поліпшується макроекономічна обстановка (зростання ВВП), а далі з певним часовим лагом наростає попит на проектування та власне металоконструкції. Ринок металоконструкцій в Україні прив’язаний до інвестицій у нежитлове будівництво, оскільки це галузь з найбільшим застосуванням металу.
Як відзначають у «Метінвесті», значна частина вітчизняних металоконструкцій виробляється з вихідної продукції компанії. Таким чином, специфіка нежитлового будівництва спрощує оцінку металоспоживання.
Для виробництва металоконструкцій українські заводи використовують широкий сортамент металовиробів. Згідно з результатами опитування заводів металоконструкцій, проведеного УЦСБ, близько половини поставок припадає на гарячекатаний лист.
Безпосередньо в нежитловому будівництві використовуються переважно готові металоконструкції із заводів-виробників.
«Ми закуповуємо переважно готові металоконструкції на заводах-виробниках. Оскільки технологічно правильно виготовити повнокомплектну будівлю не в заводських умовах практично неможливо», – пояснює директор з розвитку і співзасновник компанії «АртБудСервіс» Юрій Віняр.
Крім того, важливим фактором є те, що згідно із законодавством на кожну готову металоконструкцію потрібен сертифікат відповідності на вироби. А його має право видати тільки відповідна сертифікована організація з певним штатом фахівців.
«Металоконструкції оптимально виготовляти зі сталевого листа різної товщини. Трохи дорожче, але простіше у виробництві – виготовлення із сортового прокату (труби, швелера, двотавру тощо)», – додає директор з розвитку «АртБудСервіс».
Якщо говорити про оцинкований прокат (ОЦП), то попит на нього в Україні формують здебільшого будівельні компанії. У структурі споживання ОЦП у нашій країні частка будівництва становить 88%, що приблизно відповідає показнику в 276 тис. т.
У 2019 році, за прогнозами учасників ринку, споживання оцинкованого прокату в Україні може зрости ще на 5%. Однак визначити, скільки ОПЦ пішло на житлове будівництво, а скільки на нежитловий сегмент, практично неможливо.
Також слід враховувати і застосування в нежитловому будівництві метизної продукції і різних металовиробів: огорож, відливів, конструкційних та будівельні елементів тощо.
Капітальні споруди – як-от ТРЦ або офісні центри – неможливо побудувати без арматури та іншої різноманітної металопродукції. За оцінками GMK Center, обсяг споживання арматури в вітчизняному будівництві загалом можна оцінити приблизно в 1 млн т.
«Щоб уявляти обсяги споживання, можна взяти для прикладу зведення сучасного багатофункціонального бізнес-центру з підземним паркінгом площею близько 30 тис. кв. м. Самої лише арматури в залізобетонний каркас такого будинку знадобиться понад 2 тис. т. Крім цього, в фасадних системах і легких скляних перегородках також використовують металокаркаси», – розповідає Анна Іскіердо, директор проектної компанії АIMM.
Металоємність конструкцій у нежитловому будівництві залежить від багатьох факторів, тому поняття норми металоємності як таке не застосовується. За словами В’ячеслава Колесника, середня металоємність в будівництві в Україні становить близько 54-55 кг/кв. м площі.
«Металоспоживання залежить від багатьох факторів: складність будівлі, регіон будівництва, зовнішні навантаження (сніг, вітер), власна вага будівлі, сервісне навантаження тощо. У середньому одноповерхова будівля площею в 1000 кв. м важить орієнтовно 40-45 т. Якщо ж є кілька поверхів або міжповерхові перекриття – кожні такі 1000 кв. м важать 60-70 т. Винятком з правил є прогонові каркаси або складні виробничі будівлі», – додає Юрій Віняр.
Зараз більшість промислових будівель зводиться зі збірних залізобетонних конструкцій або з моноліту, оскільки такий конструктив є істотно дешевшим. Велика частина конструкцій використовується в будівництві на ГЗК, металургійних комбінатах та інших підприємствах схожого типу.
За словами Юрія Віняра, нестачі української металопродукції для нежитлового будівництва немає, але є нестиковки на етапі проектування. Проектувальники в свої проекти іноді закладають прокат, який не виробляється в Україні. Потім це все коригується на етапі розробки креслень КМД (конструкції металеві деталювальні) заводом-виробником.
«Ключовою проблемою для галузі виробництва металоконструкцій є вузький асортимент балки, що випускається на українських заводах. У розвинених країнах основна частина будівельних металоконструкцій виготовляється з прокатної балки на ЗМК, що підвищує продуктивність і знижує вартість готових конструкцій. В Україні, як і раніше, половина конструкцій виготовляється з листа», – додає В’ячеслав Колісник.
За даними Світового банку, частка будівельної галузі у ВВП України рік тому становила 2,7%. І в цьому наша країна поступається, наприклад, Туреччині, Словаччині, Вірменії та Молдові. Непрямо цей показник свідчить про ненасиченість ринку комерційної нерухомості в Україні та про потенціал для зростання.
«У 2018 році загальний обсяг вторинних інвестицій в українську комерційну нерухомість становив $330 млн. Ця сума в 2,5 раза перевищила обсяг інвестицій 2017 року і стала новим рекордом з 2012 року», – розповідав у лютому Володимир Мисак, керівник департаменту ринків капіталу Cushman & Wakefield в Україні.
Перспективи збільшення нежитлового будівництва багато в чому пов’язані зі зростанням ділової активності та інвестиційними планами. Основні ризики нинішнього року будуть пов’язані зі зниженням темпів відновлення економіки. За оцінками Нацбанку України, зростання ВВП країни в 2019 році становитиме 2,5%, у 2018-му воно сягнуло 3,3%.
На результати року впливатимуть президентські й парламентські вибори. У такі періоди політичної активності інвестори намагаються стримати свої інвестиційні плани.
Проте статистика наразі посилає вельми оптимістичні сигнали. Це дає учасникам ринку можливість позитивно оцінювати перспективи сегменту нежитлового будівництва.
«Ринок розвивається, є багато іноземних компаній, які хочуть розмістити свої потужності на території України. З багатьма зараз опрацьовуємо бюджетну вартість будівництва і терміни реалізації проекту в цілому, починаючи від купівлі землі, закінчуючи введенням проекту в експлуатацію, – підтверджує Юрій Віняр. – Зараз є значний попит на торгові та офісні приміщення, яких катастрофічно не вистачає. Щоб поповнити цей дефіцит, потрібно щонайменше ще 3-4 роки».
Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового…
Дванадцятий пакет санкцій ЄС фактично забезпечив Російській Федерації додатковий дохід на суму 8,8 млрд дол…
Війна стала великим випробуванням для економіки України. Експортери постраждали найбільше, оскільки основні шляхи для постачань…
В умовах війни Словаччина стала важливим партнером України – елементом диверсифікації експортних маршрутів, а також…
На європейських ринках середньомісячні оптові ціни на добу наперед у березні 2024 року демонстрували різні…
Наприкінці березня та першій половині квітня РФ завдала ракетних ударів приблизно по десятку українських ТЕС…