Маса квадрата: скільки і якої стали використовує нежитлове будівництво

Споживання одних лише металоконструкцій у нежитловому будівництві перевищує 100 тис. т на рік

Від початку року український будівельний сектор з кожним місяцем демонструє прискорення темпів зростання. У березні 2019 року обсяги виконаних будівельних робіт, за даними Держслужби статистики, зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на 29,7% – до 11,5 млрд грн.

Лише за три місяці року будівельна індустрія наростила обсяги робіт до 26,5 млрд грн. Це на 24,3% більше, ніж у першому кварталі 2018 року.

Як і в минулі періоди, більше половини в структурі сектору зайняло зведення будівель. Його обсяг становив 13,7 млрд грн.

Всередині сегменту «зведення будівель» вагомішу частку, порівняно з житловим будівництвом, зайняло будівництво нежитлове. Його обсяг за перші три місяці року сягнув 7,4 млрд грн. Це на 33% більше, ніж у першому кварталі минулого року.

Вважається, що в нашій країні потреби будівельної галузі формують до 80% внутрішнього ринку металопродукції. GMK Center вирішив розібратися, скільки і якого прокату споживають українські будівельники. У першому матеріалі на цю тему ми вирішили сфокусуватися на сегменті нежитлового будівництва.

Базис нежитлового будівництва

За даними асоціації Український центр сталевого будівництва (УЦСБ), в 2018 році споживання металоконструкцій сягнуло рівня 2012-2013 років і становило 108 тис. т (+54% до 2017 року). Загальне виробництво збільшилося за рахунок зростання в сегменті загальнобудівельних металоконструкцій.

«УЦСБ оцінює видиме споживання металоконструкцій в будівництві в Україні у понад 100 тис. т. З огляду на те, що споживання металоконструкцій у житловому будівництві є мінімальним, можна сміливо стверджувати, що переважна їх кількість була використана саме в нежитловому будівництві. Загалом ми вважаємо, що частка сталі в нежитловому будівництві становить близько 40%», – зазначає В’ячеслав Колесник, виконавчий директор УЦСБ.

Як пояснюють в УЦСБ, логіка процесу така: спочатку поліпшується макроекономічна обстановка (зростання ВВП), а далі з певним часовим лагом наростає попит на проектування та власне металоконструкції. Ринок металоконструкцій в Україні прив’язаний до інвестицій у нежитлове будівництво, оскільки це галузь з найбільшим застосуванням металу.

Як відзначають у «Метінвесті», значна частина вітчизняних металоконструкцій виробляється з вихідної продукції компанії. Таким чином, специфіка нежитлового будівництва спрощує оцінку металоспоживання.

Що використовують у будівництві?

Для виробництва металоконструкцій українські заводи використовують широкий сортамент металовиробів. Згідно з результатами опитування заводів металоконструкцій, проведеного УЦСБ, близько половини поставок припадає на гарячекатаний лист.

Безпосередньо в нежитловому будівництві використовуються переважно готові металоконструкції із заводів-виробників.

«Ми закуповуємо переважно готові металоконструкції на заводах-виробниках. Оскільки технологічно правильно виготовити повнокомплектну будівлю не в заводських умовах практично неможливо», – пояснює директор з розвитку і співзасновник компанії «АртБудСервіс» Юрій Віняр.

Крім того, важливим фактором є те, що згідно із законодавством на кожну готову металоконструкцію потрібен сертифікат відповідності на вироби. А його має право видати тільки відповідна сертифікована організація з певним штатом фахівців.

«Металоконструкції оптимально виготовляти зі сталевого листа різної товщини. Трохи дорожче, але простіше у виробництві – виготовлення із сортового прокату (труби, швелера, двотавру тощо)», – додає директор з розвитку «АртБудСервіс».

Якщо говорити про оцинкований прокат (ОЦП), то попит на нього в Україні формують здебільшого будівельні компанії. У структурі споживання ОЦП у нашій країні частка будівництва становить 88%, що приблизно відповідає показнику в 276 тис. т.

У 2019 році, за прогнозами учасників ринку, споживання оцинкованого прокату в Україні може зрости ще на 5%. Однак визначити, скільки ОПЦ пішло на житлове будівництво, а скільки на нежитловий сегмент, практично неможливо.

Також слід враховувати і застосування в нежитловому будівництві метизної продукції і різних металовиробів: огорож, відливів, конструкційних та будівельні елементів тощо.

Проектна залежність

Капітальні споруди – як-от ТРЦ або офісні центри – неможливо побудувати без арматури та іншої різноманітної металопродукції. За оцінками GMK Center, обсяг споживання арматури в вітчизняному будівництві загалом можна оцінити приблизно в 1 млн т.

«Щоб уявляти обсяги споживання, можна взяти для прикладу зведення сучасного багатофункціонального бізнес-центру з підземним паркінгом площею близько 30 тис. кв. м. Самої лише арматури в залізобетонний каркас такого будинку знадобиться понад 2 тис. т. Крім цього, в фасадних системах і легких скляних перегородках також використовують металокаркаси», – розповідає Анна Іскіердо, директор проектної компанії АIMM.

Металоємність конструкцій у нежитловому будівництві залежить від багатьох факторів, тому поняття норми металоємності як таке не застосовується. За словами В’ячеслава Колесника, середня металоємність в будівництві в Україні становить близько 54-55 кг/кв. м площі.

«Металоспоживання залежить від багатьох факторів: складність будівлі, регіон будівництва, зовнішні навантаження (сніг, вітер), власна вага будівлі, сервісне навантаження тощо. У середньому одноповерхова будівля площею в 1000 кв. м важить орієнтовно 40-45 т. Якщо ж є кілька поверхів або міжповерхові перекриття – кожні такі 1000 кв. м важать 60-70 т. Винятком з правил є прогонові каркаси або складні виробничі будівлі», – додає Юрій Віняр.

Зараз більшість промислових будівель зводиться зі збірних залізобетонних конструкцій або з моноліту, оскільки такий конструктив є істотно дешевшим. Велика частина конструкцій використовується в будівництві на ГЗК, металургійних комбінатах та інших підприємствах схожого типу.

Неметалеві проблеми

За словами Юрія Віняра, нестачі української металопродукції для нежитлового будівництва немає, але є нестиковки на етапі проектування. Проектувальники в свої проекти іноді закладають прокат, який не виробляється в Україні. Потім це все коригується на етапі розробки креслень КМД (конструкції металеві деталювальні) заводом-виробником.

«Ключовою проблемою для галузі виробництва металоконструкцій є вузький асортимент балки, що випускається на українських заводах. У розвинених країнах основна частина будівельних металоконструкцій виготовляється з прокатної балки на ЗМК, що підвищує продуктивність і знижує вартість готових конструкцій. В Україні, як і раніше, половина конструкцій виготовляється з листа», – додає В’ячеслав Колісник.

Погляд у майбутнє

За даними Світового банку, частка будівельної галузі у ВВП України рік тому становила 2,7%. І в цьому наша країна поступається, наприклад, Туреччині, Словаччині, Вірменії та Молдові. Непрямо цей показник свідчить про ненасиченість ринку комерційної нерухомості в Україні та про потенціал для зростання.

«У 2018 році загальний обсяг вторинних інвестицій в українську комерційну нерухомість становив $330 млн. Ця сума в 2,5 раза перевищила обсяг інвестицій 2017 року і стала новим рекордом з 2012 року», – розповідав у лютому Володимир Мисак, керівник департаменту ринків капіталу Cushman & Wakefield в Україні.

Перспективи збільшення нежитлового будівництва багато в чому пов’язані зі зростанням ділової активності та інвестиційними планами. Основні ризики нинішнього року будуть пов’язані зі зниженням темпів відновлення економіки. За оцінками Нацбанку України, зростання ВВП країни в 2019 році становитиме 2,5%, у 2018-му воно сягнуло 3,3%.

На результати року впливатимуть президентські й парламентські вибори. У такі періоди політичної активності інвестори намагаються стримати свої інвестиційні плани.

Проте статистика наразі посилає вельми оптимістичні сигнали. Це дає учасникам ринку можливість позитивно оцінювати перспективи сегменту нежитлового будівництва.

«Ринок розвивається, є багато іноземних компаній, які хочуть розмістити свої потужності на території України. З багатьма зараз опрацьовуємо бюджетну вартість будівництва і терміни реалізації проекту в цілому, починаючи від купівлі землі, закінчуючи введенням проекту в експлуатацію, – підтверджує Юрій Віняр. – Зараз є значний попит на торгові та офісні приміщення, яких катастрофічно не вистачає. Щоб поповнити цей дефіцит, потрібно щонайменше ще 3-4 роки».