Exclusive Економіка у світі та в найбільших партнерів України у 2026 році

В умовах зовнішніх викликів для України критично важливими стають внутрішні чинники

В умовах війни українська економіка ще більше залежить від стану світової економіки загалом і своїх найбільших партнерів зокрема. Очікується, що наступний рік стане періодом помірного зростання на тлі геополітичної нестабільності, посилення протекціонізму і збереження слабкості європейської економіки.

Очікування від глобальної економіки

Світова економіка й далі демонструє стійкість до численних викликів. Після турбулентності першої половини 2025 року, спричиненої торговельними війнами та протекціоністською політикою США, ситуація стабілізувалася завдяки подальшим угодам і зниженню імпортних мит, хоча темпи глобального зростання сповільнилися.

Найбільші міжнародні організації прогнозують у 2025 році зростання світової економіки на 3,2% р./р. Це суттєво нижче історичного середнього показника 2000–2019 років (3,7% р./р.), що свідчить про уповільнення глобального зростання. У другій половині року Міжнародний валютний фонд та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) покращили свої прогнози на 2025 рік на 0,2–0,3 в.п., що переважно пов’язано з позитивними оцінками перспектив торговельних відносин між США та Китаєм.

Основними чинниками, які визначатимуть розвиток світової економіки у 2026 році, є:

1. Геополітична нестабільність. Війна в Україні, конфлікти на Близькому Сході та напруженість навколо Тайваню створюють високий рівень невизначеності.
2. Торговельна напруженість і протекціонізм. Тарифна війна США й інші торговельні конфлікти створюють структурні бар’єри для глобальної торгівлі: товари з ринків, на яких запроваджені захисні заходи, швидко перенаправляються на менш захищені ринки, породжуючи замкнуте коло торговельної напруги.
3. Фрагментація світової економіки. Посилюється формування регіональних торгових блоків, що обмежує потенціал глобального зростання.
4. Тиск держборгу. До 2029 року світовий державний борг може сягнути 100% світового ВВП. Багато країн стикаються з потребою наповнення бюджету в умовах зростання витрат на обслуговування боргу, оборону, пенсії та охорону здоров’я.
5. Переоцінка технологічних активів. Інвестиційний бум у сфері штучного інтелекту вже порівнюють із «бульбашкою доткомів» кінця 1990-х. Ризик різкої переоцінки акцій найбільших технологічних корпорацій може призвести до макрофінансової нестабільності.

МВФ та ОЕСР очікують зростання світової економіки у 2026 році на рівні 2,9–3,1% р./р. Кількість ризиків і ймовірність появи «чорних лебедів» залишаються вкрай високими.

Для України важливо розуміти макроекономічну ситуацію у країнах – основних партнерах української економіки.

Слабкість європейської економіки

Євросоюз залишається найбільшим економічним і політичним партнером України. На країни ЄС припадає майже 60% українського експорту, що робить стан європейської економіки критично важливим.

У ІІІ кварталі 2025 року ВВП єврозони зріс на 0,3% кв./кв., що перевищило очікування. Прогнози для економіки Євросоюзу залишаються стриманими. Після кращих результатів у перші три квартали 2025 року, коли європейські компанії активно нарощували експорт перед запровадженням американських тарифів, темпи зростання сповільняться.

Серед основних проблем європейської економіки:

1. Низькі темпи зростання. Від 2020 року європейська економіка пережила численні шоки: Brexit, пандемію, різке зростання цін на енергоносії після початку війни в Україні. За оцінками Міжнародного валютного фонду, економіка єврозони у 2024 році зросла на 0,9% р./р., тоді як світова – на 3,3% р./р. Прогнози на 2025 рік демонструють аналогічну слабкість Європи на тлі світових темпів – 1,2% р./р. і 3,2% р./р. відповідно.
2. Криза німецької економіки. Найбільша економіка Європи перебуває у стані стагнації (−0,2% р./р. у 2024 році). Єврокомісія прогнозує зростання ВВП Німеччини у 2026 році на рівні 1,2%, що лише трохи вище за 0,2% роком раніше. Німецька економіка страждає через високі ціни на енергоносії, структурні проблеми в автомобілебудуванні та недостатні інвестиції в інфраструктуру.
3. Торговельні бар’єри. Запровадження Сполученими Штатами базових тарифів на європейський імпорт у розмірі 15% (замість 30%) усе одно створює суттєві перешкоди для експортоорієнтованої європейської економіки.
4. Високі ціни на енергоносії. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), за підсумками 2024 року середні ціни на електроенергію для енергоємних промислових споживачів у ЄС були майже вдвічі вищими, ніж у США, і на 50% вищими, ніж у Китаї. Аналогічна ситуація спостерігається і щодо цін на газ.
5. Слабкі позиції у глобальній конкуренції. ЄС поступається США (завдяки технологічному лідерству, інвестиціям у штучний інтелект і дешевшим енергоносіям) та Китаю (за рахунок дешевших енергоносіїв, низької вартості праці, державних субсидій і масштабів виробництва).
6. Інституційний параліч. Відсутність політичного консенсусу і складність ухвалення рішень заважають досягненню спільних цілей ЄС. Бюрократія та зарегульованість гальмують посилення економічної активності як на рівні окремих країн, так і блоку загалом.

Згідно з прогнозом Єврокомісії (листопад 2025 року), ВВП єврозони у 2026 році зросте на 1,2% р./р. після 1,3% р./р. у 2025 році. МВФ та ОЕСР очікують зростання економіки єврозони у 2026 році на рівні 1–1,1 % р./р. на тлі 1,2% р./р. за підсумками поточного року.

Ситуація серед найбільших економік єврозони різна. За прогнозом МВФ, зростання французької економіки у 2026 році становитиме 0,9% р./р. (після 0,7% р./р. у 2025 році) на тлі політичних і фіскальних викликів. Зростання ВВП Італії становитиме 0,8% р./р. (0,5% р./р.), Іспанії – 2% р./р. (2,9% р./р.).

Серед факторів, які підтримують європейську економіку:

1. Зниження інфляції. За прогнозом Єврокомісії, інфляція у єврозоні знизиться до 2% р./р. у 2026 році, що відповідає цільовому рівню Європейського центрального банку (ЄЦБ). МВФ прогнозує інфляцію на рівні 1,9% р./р.
2. Пом’якшення монетарної політики. ЄЦБ у 2025 році чотири рази знижував ключову ставку з 3,15% до 2,15% і, ймовірно, збереже її на цьому рівні протягом більшої частини 2026 року, що підтримуватиме економічну активність.
3. Стійкий ринок праці. Рівень безробіття у єврозоні залишається низьким, що підтримує споживчий попит.
4. Зростання споживчої впевненості. Індекс споживчої впевненості у жовтні 2025 року сягнув 10-місячного максимуму −14,2, оскільки домогосподарства стали менш песимістично оцінювати майбутнє.

Економіка Трампа

Американська економіка у 2025 році продемонструвала високу стійкість до непередбачуваних рішень власної влади, торговельних конфліктів і найтривалішого в історії шатдауну. ВВП країни в I півріччі зріс на 1,6% р./р., здебільшого завдяки масштабним інвестиціям в інфраструктуру штучного інтелекту.

Американська економіка й надалі демонструє відносно високу стійкість, хоча темпи зростання сповільняться. Якщо у 2024 році американський ВВП збільшився на 2,8% р./р., то на 2025 рік Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання на 2% р./р., а у 2026-му – на 2,1% р./р. ОЕСР наступного року очікує зростання на 1,5% р./р., тоді як Федеральна резервна система (ФРС) підвищила прогноз на 0,5 в.п. – до 2,5% р./р. Підґрунтям для останньої оцінки стало зниження інфляції до 2,4% (хоча й вище цільового рівня ФРС у 2%) та поліпшення ситуації із зайнятістю.

На тлі високого дефіциту бюджету, зростання державного боргу та ризиків рецесії більшість аналітиків очікують, що економіка все ж уникне негативного сценарію у 2026 році завдяки таким чинникам:

1. Інвестиції в штучний інтелект та інфраструктуру. Найбільші технологічні компанії у 2025 роціиінвестували майже $405 млрд в інфраструктуру ШІ (проти спочатку запланованих $250 млрд). Очікується, що у 2026 році ця сума сягне $432 млрд, що становитиме приблизно 1,4% ВВП.
2. Фіскальне стимулювання. Ухвалений у липні 2025 року One Big Beautiful Bill Act (OBBBA) передбачає податкові пільги та збільшення державних витрат, що підтримає зростання у першій половині 2026 року.
3. Пом’якшення монетарної політики. ФРС у 2025 році знизила ставку з 4,5% до 3,75%. Очікується подальше зниження до 3,0–3,25% до кінця 2026 року, хоча темп пом’якшення сповільниться.
4. Торговельне перемир’я з Китаєм. Китай і США уклали торговельне перемир’я, що знизило ефективну ставку тарифів на китайський імпорт із 42% до 32%. Це зменшило невизначеність і може стимулювати корпоративні капіталовкладення.

Економічний дракон

Проблеми китайської економіки загальновідомі: висока невизначеність торговельних відносин зі США та зростання протекціонізму у світі, геополітична напруженість навколо Тайваню, великий державний борг, слабкий внутрішній попит, дефляційний тиск, криза у секторі нерухомості та старіння населення. Мало що досі могло зупинити вражаюче високі темпи зростання китайської економіки.

Прогнози зростання ВВП Китаю на 2025 рік наближені до цільового рівня уряду – 5% р./р. На початку грудня МВФ поліпшив прогноз зростання китайської економіки в поточному році до 5% р./р., хоча у квітні очікування були на рівні 4% р./р. Позитивне коригування пов’язане із запуском чергових заходів стимулювання економіки та нижчими від очікуваних митами на китайський експорт. ОЕСР очікує зростання китайської економіки на 4,9% р./р. у 2025 році.

Китайська влада, ймовірно, четвертий рік поспіль встановить на наступний рік цільовий діапазон зростання економіки на рівні приблизно 5% р./р. Зараз аналітики МВФ, Світового банку та ОЕСР оцінюють зростання економіки КНР у 2026 році в діапазоні 4,2–4,5% р./р. Схожа ситуація спостерігалася і в попередні роки, протягом прогнозованого періоду оцінки коригувалися в бік поліпшення. На початку грудня МВФ підвищив прогноз зростання економіки Китаю у 2026 році до 4,5% із 4,2%.

Серед факторів, які можуть підтримати зростання китайської економіки у 2026 році, можна виокремити такі:

1. Конкурентоспроможність експорту. Незважаючи на американські мита, китайський експорт у 2025 році демонстрував вражаючу стійкість. У січні-листопаді Китай збільшив експорт на 5,4% до $3,4 трлн. Зовнішньоторговельний профіцит у січні-листопаді вперше перевищив $1 трлн і становив $1,08 трлн проти $884,7 млрд за аналогічний період минулого року. Goldman Sachs очікує, що експорт і надалі зростатиме темпом 5–6% щорічно, що стане головним драйвером зростання.
2. Стимулювання економіки. Для підтримки високих темпів економічного зростання китайська влада традиційно використовує різноманітні інструменти. У 2025 році загальна сума стимулювання становить майже $1,1 трлн. Влада КНР збереже активну політику, спрямовану на стимулювання споживання та інвестицій, і у 2026 році.
3. Підвищення продуктивності. Завдяки повній автоматизації, роботизації та впровадженню штучного інтелекту у виробництво Китай може значною мірою знизити негативний вплив на економіку фактора старіння населення.
4. Послаблення впливу сектору нерухомості. Хоча сектор нерухомості ще далекий від відновлення, його негативний вплив на економіку зменшується.
5. Розширення внутрішнього попиту. Частковий перехід на внутрішнє споживання може компенсувати можливий спад експорту.

Турецька економіка

Туреччина є важливим політичним і торговельним партнером України, тому стан її економіки має значення для України.

У 2025 році турецька економіка демонструє уповільнення після сильного старту. ВВП у І кварталі збільшився на 5,3% р./р., але у ІІ та ІІІ кварталах зростання сповільнилося і тепер за підсумками всього періоду очікується підвищення на 3,1–3,5% р./р.

Головні проблеми турецької економіки залишаються незмінними вже кілька років:

1. Висока інфляція. Це залишається основним викликом для турецької економіки. У листопаді 2025 року річна інфляція становила орієнтовно 31%, хоча це нижче піку 2024 року (75,5%).
2. Жорстка монетарна політика. Центробанк Туреччини у грудні встановив ключову ставку на рівні 38% (хоча й знизив її з початку 2025 року з 47,5%), що стримує кредитування та економічну активність.
3. Девальвація ліри. Турецька ліра у 2025 році знецінилася щодо долара приблизно на 22%, що створює інфляційний тиск через здорожчання імпорту. BBVA Research прогнозує курс 52 ліри за 1 долар на кінець 2026 року (проти 45 на кінець поточного року).
4. Тиск на виробництво. Промислове виробництво в Туреччині залишається під тиском через високі процентні ставки й охолодження внутрішнього попиту. Будівельний сектор також стикається з труднощами через дороге кредитування.
5. Геополітична нестабільність. Регіональні конфлікти на Близькому Сході, напруженість із сусідніми країнами та внутрішньополітична нестабільність створюють ризики для інвестиційного клімату й економіки загалом.

Зростання економіки країни в наступному році буде поміркованим, оскільки уряд робить пріоритетом цінову стабільність, а не короткострокове підвищення. Висока інфляція та нестабільність валюти знижують купівельну спроможність, інвестиції й довіру бізнесу, хоча ослаблення ліри робить турецький експорт більш конкурентоспроможним. Уряд прогнозує зниження інфляції до 16% до кінця 2026 року, а BBVA Research очікує до цього самого строку поступового зниження ставки до 23%.

Оцінки прогнозу зростання ВВП Туреччини на 2026 рік варіюються від 2,6% до 4% р./р. Влада країни у своїй середньостроковій програмі (вересень 2025 року) прогнозує зростання на рівні 3,8% р./р. Світовий банк очікує 3,7% р./р., а Fitch Ratings знизила прогноз із 2,8% до 2,6% р./р.

Висновки для України

Глобальна макроекономічна кон’юнктура у 2026 році характеризуватиметься помірним зростанням світової економіки на тлі війни, високої геополітичної невизначеності та посилення торговельних конфліктів. У таких умовах не варто розраховувати на суттєве зростання цін на сировинні товари українського експорту.

Для України особливе значення має стан європейської економіки, яка залишатиметься слабкою з прогнозованим зростанням лише 1–1,2% р./р. Це обмежить попит на українську продукцію, особливо металургійну.

Відносна стійкість економіки США, подальше зростання Китаю та помірне відновлення Туреччини можуть частково компенсувати європейський ринок, хоча й лише для обмеженого переліку експортних товарів.

Будь-яка серйозна міжнародна ескалація (військова, торговельна або інша) як і глобальні біржові потрясіння може суттєво погіршити крихку рівновагу української економіки. У держбюджеті-2026 початково закладено «діру» в розмірі $19 млрд (800 млрд грн), джерел для закриття якої поки немає.

Національний банк України погіршив прогноз зростання ВВП у 2025 році з 2,1% до 1,9% р./р. через енергодефіцит, руйнування газовидобувних потужностей і дефіцит робочої сили, а на 2026 рік – із 2,3% до 2% р./р. За умов збереження зовнішніх викликів для України критично важливими стають внутрішні фактори: стабілізація ситуації на фронті, забезпечення енергетичної безпеки, підтримка бізнесу і створення умов для внутрішніх інвестицій.