Наявні в країні програми автодорожнього будівництва дають змогу утилізувати близько 5 млн т золошлаків

Доки найважливішим джерелом енергії в Україні залишається вугілля, у нас будуть накопичуватися золошлаки. За даними Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), у 2019 році на частку вугілля, як первинне джерело енергії в Україні, припадало 28,9% всіх енергоресурсів. В Україні працюють 15 вугільних електростанцій, сумарна потужність яких становить 40,2% від загальної встановленої потужності електрогенерації.

Повністю відмовитися від вугільної генерації планується до 2050 року. Це означає, що як мінімум ще на 20 років вугілля залишиться важливим енергоресурсом і золошлаки продовжать накопичуватися.

Наприклад, у 2019 році в країні було утворено 6,2 млн т відходів горіння, з яких утилізували не більше 0,5-0,7 млн т. Решта 5,5 млн т додалися до вже наявних відвалів. У підсумку загальний обсяг накопичених відвалів на теплоелектростанціях на початок 2020 року сягнув 360 млн т.

Якщо скласти всі накопичені в країні золошлакові матеріали в один відвал, вийде гора висотою 1300 м. Це, звісно, на 760 м нижче за Говерлу, але на 300 м перевищує середню висоту карпатських піків.

Шлаковідстійники – штучні й природні водойми, що використовуються для зберігання золошлаків, займають тисячі гектарів. А ще десятки тисяч гектарів поблизу не придатні до обробки. До того ж зберігання шлаків у водоймах несе ризики забруднення ґрунтових вод.

Задля успіху справи

Очевидно, що XXI століття, не той час, коли до природи та її стану може бути байдуже. Із золошлаками треба щось робити. І найкращий спосіб – це утилізація. Тобто використання золошлаків як сировини для виробництва будівельних матеріалів і будівництва автодоріг. Таке застосування відходів одних виробництв як сировини для інших і є основою циркулярної економіки, або економіки замкнутого циклу.

За даними ЄБА, рівень утилізації золошлаків в Україні не перевищує 8,3-11,7%. Така ситуація кардинально відрізняється від практики країн Європейського Союзу. В ЄС щорічно утилізується 45-50% золошлакових матеріалів.

«Економіка замкнутого циклу – модель майбутнього для Європи й усього світу. Вона повертає баланс у наші взаємини з природою і знижує нашу вразливість до збоїв у складних глобальних ланцюжках поставок», – вважає Франс Тіммерманс, перший заступник голови Єврокомісії.

За даними дослідження ЄБА, в 2016 році на теплоелектростанціях ЄС утворилося 30,4 млн т золошлакових продуктів і 13,5 млн т з них було утилізовано. Євросоюз поступово відмовляється від вугільної енергогенерації, тому протягом 2013-2016 років виробництво золошлаків у ЄС знизилося на 43,2%. Через зниження виробництва золошлаків і високий рівень їх використання деякі країни ЄС (наприклад, Чехія) навіть імпортують ці продукти. Для України це створює певні можливості.

«Минулого року ми вивезли на експорт 40 тис. т золошлакових матеріалів ТЕС. Це доволі значний показник в порівнянні з тим, що ми продаємо в Україні. Він свідчить про те, що за кордоном продукт вважається корисним і потрібним. Упродовж наступних років ми припускаємо зростання експорту, оскільки в Європі триватиме скорочення вугільної генерації. І власної золи в них буде менше», – поділився Дмитро Ануфрієв, генеральний директор Recycling Solutions.

Його слова підтверджують і самі енергетики. За словами Дмитра Сахарука, виконавчого директора ДТЕК, минулого року компанія утилізувала майже 1,1 млн т золошлаків. 35% з них пішло на виробництво цементу та інших будівельних матеріалів. Майже 65% ДТЕК використовує для власного будівництва, а частину експортує.

«Ми витратили чимало коштів і зусиль, щоб модернізувати наші блоки, поставити фільтри й установки для збирання золи. І ця зола, скажімо так, хорошої якості, тому продається за кордон. Багато компаній з-за кордону платять за неї гроші, тому що для них це засіб зменшення собівартості їхньої продукції. В ЄС доволі жорсткі вимоги щодо якості, за вмістом азбесту та інших шкідливих речовин, а також за рівнем радіації. Але це продукт, який вони купують», – розповів Дмитро Сахарук.

Виробництво будівельних матеріалів – цементу й бетону – є головним напрямом утилізації золошлакових матеріалів у ЄС. В Україні цементна промисловість у процентному співвідношенні використовує навіть більше шлаків. За поточного рівня активності житлового будівництва збільшити споживання шлаків неможливо. Натомість у дорожньому будівництві, на відміну від ЄС, наша країна їх абсолютно не використовує. У країнах ЄС в середньому на дорожнє будівництво припадає 17,2% загального обсягу утилізації золошлакових продуктів. Лідером за цим показником є Фінляндія, де в будівництві доріг використовують 40% вторинних продуктів.

Застосування зол

Дорожнє будівництво може стати важливим напрямом, який дасть змогу підвищити рівень утилізації золошлакових продуктів в Україні. Воно є особливо актуальним, оскільки в країні реалізуються масштабні проєкти з відновлення автомобільних доріг, 95% яких перебувають у незадовільному стані.

«Ми зробили розрахунок економічного ефекту від використання золошлаків. У процесі виконання наявних програм будівництва доріг можна використати майже 5 млн т золошлаків. Це дасть змогу заощадити понад 1 млрд грн. За рахунок будівництва доріг загальний обсяг використання золошлакових продуктів може збільшитися з 0,5 млн т до 5,4 млн т. У результаті рівень утилізації золошлакових продуктів зросте майже в 11 разів», – вважає Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.

Програма «Велике Будівництво» може в цьому допомогти. Як раніше зазначав начальник відділу інноваційного розвитку Державного агентства автомобільних доріг України «Укравтодор» Олександр Тимощук, агентство послідовно виступає за збільшення використання шлаків у будівництві доріг.

«Це має сприяти поліпшенню екологічної ситуації. У нас є «Концепція Державної цільової економічної програми будівництва автомобільних доріг загального користування з цементобетонним покриттям на 2021-2025 роки», яка передбачає в тому числі збільшення обсягів використання шлаків у будівництві автомобільних доріг», – пояснив експерт.

За його словами, залежно від властивостей шлаки можуть бути використані для зміцнення узбіч автомобільних доріг, влаштування шарів дорожнього одягу з незв’язних матеріалів, а також у складі матеріалів, оброблених бітумним або неорганічним в’яжучим.

«У дорожньому будівництві ми можемо застосовувати золошлаки, крім як у цементах, ще й в асфальтобетонних сумішах. Наприклад, замість мінерального порошку», – доповнює Володимир Каськів, заступник директора з наукової роботи ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П.Шульгіна».

ДерждорНДІ ім. М.П. Шульгіна, який розробляє ДСТУ для дорожнього будівництва, доповнює нормативну базу європейськими нормами використання шлакових матеріалів. За словами Володимира Каськіва, з 1 червня 2021 року набрали чинності два ДСТУ щодо сумішей з використанням золи.

«Пізніше, наприкінці 2021 року, вийде ще один ДСТУ, який також регламентує використання шлаків», – додав він.

Сумарний ефект від використання золошлакових продуктів у дорожньому будівництві

АсфальтобетонЦементобетон
Використання шлаків на 1 км883 т346 т
Використання шлаків на рік4,6 млн т0,3 млн т
Економія на 1 км173 тис. т153 тис. т
Економія на рік900 млн т150 млн т

Джерело даних: ЄБА

Нездоланна перепона

Незважаючи на явно помітний економічний ефект, з використанням шлаків у будівництві не все так просто. Як пояснив Володимир Каськів, головною перепоною для збільшення обсягів використання промислових відходів у дорожньому будівництві є застаріле кошторисне ціноутворення.

«Підрядним організаціям невигідно використовувати якісь інноваційні матеріали, особливо відходи і, зокрема, золошлакові матеріали, оскільки підрядник отримає кошти виходячи з фактичної ціни придбання матеріалу», – наголосив він.

Золошлакові матеріали або металургійні шлаки дають економію, яку підрядникам не цікаво показувати в кошторисі, тому що вони отримають менше коштів.

Така ситуація призвела до того, що й доменних шлаків «Укравтодор» використовує менше, ніж хотів би. Наприклад, за інформацією агентства, в 2020 році на будівництві автодоріг було використано 300 тис. т доменних шлаків. Хоча раніше Олександр Тимощук говорив про плани використати 500 тис. т.

Не розсипати попіл

«Укравтодор» вирішує цю проблему в рамках реформи системи ціноутворення, яка передбачає застосування принципів CESMM (The Civil Engineering Standard Method of Measurement) і перехід до твердої договірної ціни за укрупненими показниками вартості робіт.

На думку ЄБА, Україна може досягти більшого рівня використання золошлаків завдяки виваженій екологічній та економічній політиці. Як зазначила Ольга Бойко, координатор комітету екології та сталого розвитку ЄБА, для цього необхідно:

  • розробити стандарти для золошлакової продукції;
  • запустити систему «зелених» державних закупівель;
  • ініціювати реалізацію програми будівництва цементобетонних доріг;
  • застосовувати фінансові інструменти для стимулювання перероблення відходів;
  • підвищити ренту на видобуток щебеню й піску;
  • затвердити механізм компенсації витрат на перевезення шлаків залізницею.

«За рахунок реалізації цих заходів уже у 2025-2027 рр. рівень утилізації золошлакових продуктів в Україні перевищить 100%. Таким чином, Україна зможе розпочати перероблення накопичених відвалів», – впевнена Ольга Бойко.

Але для досягнення такого ефекту питанням утилізації золошлаків варто зайнятися невідкладно. Адже, з огляду на збереження статусу вугілля як важливого енергоресурсу в найближчі 20 років, розміри відвалів золошлаків і кількість їх накопичення в Україні лише зросте. Якщо не почати збільшувати рівень утилізації цих відходів уже сьогодні, обсяг відвалів до 2035 року зросте ще на 55 млн т, або на 15%.

Натомість золошлаки могли би принести користь усій економіці. І це добре відомо українському урядові.

«До Національної економічної стратегії увійшли ініціативи циркулярної економіки щодо доменних і золошлакових відходів. Ми обраховували ефекти щодо того, який вплив на економіку може мати впровадження цих ініціатив. Щодо доменних шлаків це дає близько 0,9% кумулятивного зростання ВВП за 10 років. Якщо ми підвищимо відсоток використання шлаків, і металургійних, і вугільних, фактично це створить той економічний ефект, на який ми розраховуємо», – нагадує Кирило Криволап, виконавчий директор «Центру економічного відновлення».

Він упевнений, що приблизно за 50 років такого курсу Україна зможе очиститися від усього того, що останні 60 років накопичувала.