Бізнес-асоціації підтримали законопроєкт, судновласники та суднобудівники – категорично проти

Вчора, 30 вересня, Верховна Рада мала розглядати в другому читанні та прийняти в цілому законопроєкт №1182-1-д «Про внутрішній водний транспорт». У першому читанні депутати проголосували за документ ще в квітні 2020 року. Парламентський комітет з питань транспорту та інфраструктури рекомендував прийняти проєкт закону в другому читанні та в цілому. Але не склалося. Тепер законотворці повернуться до документа лише в листопаді.

Натомість у поточних реаліях законопроєкт про внутрішній водний транспорт – це не лише документ про реформу галузі річкових перевезень, а й важливий сигнал про продовження політики євроінтеграції.

Річка в Європу

Президент Володимир Зеленський неодноразово згадував річковий законопроєкт на робочих зустрічах, наголошуючи на необхідності його якнайшвидшого прийняття з урахуванням побажань бізнесу. Документ також є важливим елементом в імплементації положень Угоди про асоціацію України з ЄС.

«Сталий розвиток транспорту є важливою частиною Європейської «зеленої» угоди, і цей сектор має значний потенціал для внеску в економічне зростання країни. Однак передусім потрібна стабільна правова база. Ухвалення цього законопроєкту перед майбутнім самітом стане важливою віхою в нашій співпраці в цьому секторі», – наголосив глава делегації ЄС в Україні Матті Маасікас.

У свою чергу Юлія Клименко, перший заступник голови комітету Ради з питань транспорту та інфраструктури, нагадує, що закон про внутрішній водний транспорт мав стати одним з трьох євроінтеграційних документів, що є в порядку денному саміту Україна – ЄС, призначеного на 6 жовтня.

Труднощі розгляду

Весь час, що передує розгляду законопроєкту, бізнес закликав доопрацювати його. Підприємців не влаштовує, що документ не погоджений з представниками галузі. Фінальний текст нікому не показували до останнього моменту.

«Текст доопрацьованого документа досі офіційно не оприлюднений. Тому річковий бізнес не знає, які з обіцяних зауважень враховані під час підготовки проєкту та який вигляд зрештою матиме галузевий закон», – нарікали напередодні його розгляду в асоціації «Річки України», що представляє інтереси судновласників.

Три найбільш гострих зауваження, які висували бізнес-асоціації до законопроєкту незадовго до його розгляду, були такими:

  1. Низка положень, які спрямовані на зарегульованість ведення бізнесу, а не дерегуляцію. До них належать створення об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, а також необхідність узгодження з додатковим центральним органом виконавчої влади будівництва об’єктів на внутрішніх водних шляхах, відведення земель і водного простору;
  2. Фінансування внутрішніх водних шляхів за рахунок портових зборів;
  3. Недопрацьована ініціатива про створення державного фонду внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду держбюджету.

Утім, компанії-судновласники та суднобудівники висували до документа більш серйозні зауваження.

У результаті фінальну версію до розгляду опублікували лише за добу до голосування. Під час підготовки законопроєкту до другого читання було подано 1361 поправок і пропозицій.

Врахували не все

Текст документа, підготовлений до другого читання, враховує частину зауважень бізнесу, зокрема:

  • не містить річкового збору та передбачає створення Держфонду внутрішніх водних шляхів (ВВШ);
  • виключено положення, які передбачали як додаткове джерело фінансування ВВШ портові збори, які є цільовими й мають використовуватися виключно на розвиток морпортів;
  • функції реєстрації ліній закордонного плавання залишено за Морською адміністрацією;
  • встановлено ліцензування діяльності тільки для перевезення внутрішніми водними шляхами пасажирів, небезпечних вантажів і небезпечних відходів, а не для вантажних перевезень загалом;
  • зменшено необґрунтовані регуляторні та бюрократичні бар’єри (виключено положення, що передбачають запровадження додаткових видів ліцензування, погоджень при реалізації проєктів будівництва на річках, підтверджень системи управління безпекою річковими терміналами, а не судноплавними компаніями; порядок наповнення аварійного фонду; безпідставні штрафи у роботі річкових терміналів і річкових суден).

«У результаті доопрацювання тексту законопроєкту до другого читання, поряд з частковим урахуванням пропозицій експертів комітету з логістики Асоціації, рівень відповідності його положень міжнародному досвіду та європейській практиці істотно підвищився», – наголошують у Європейській Бізнес Асоціації.

Також підтримали законопроєкт Американська торгова палата в Україні та Федерація роботодавців транспорту України.

Водночас, як відзначають у суднобудівній асоціації «Укрсудпром», більша частина зауважень представників морської галузі (за винятком дрібниць) – не врахована. У законі залишилися положення про допуск на українські внутрішні водні шляхи суден під іноземними прапорами, платні реєстри, драконівські штрафи, а також надмірна зарегульованість.

По суті, головним каменем спотикання в законопроєкті став допуск на українські водні шляхи суден під іноземним прапором, крім російського. Одні оператори ринку кажуть, що це вб’є бізнес українських компаній, які інвестували у флот і річкові вантажоперевезення.

Інші гравці відзначають, що це дає змогу вирішити проблему нестачі флоту класу «річка-море», яка перешкоджає нарощуванню вантажоперевезень річкою.

«Як вантажовласник і споживач послуг з перевезення, наша компанія підтримує ініціативу щодо лібералізації допуску суден під іноземними прапорами. Чим більшою є конкуренція серед перевізників, тим нам цікавіше», – таку думку раніше висловлював Роман Кучеренко, директор Маріупольського філіалу «Метінвест-Шиппінг».

Ставка на листопад

Перший термін прийняття законопроєкту був пропущений фактично рік тому. У вересні минулого року Володимир Зеленський заявив, що закон має бути прийнятий не пізніше 1 листопада того ж року. Турборежим не спрацював, терміни зсунулися.

За словами Юлії Клименко, парламент зможе розглянути законопроєкт лише починаючи з 3 листопада. За графіком роботи Верховної Ради в жовтні буде лише один пленарний день – 20 жовтня – та той буде присвячений розгляду держбюджету-2021 першому читанні. «Його розгляд забере щонайменше кілька днів, до тижня», – вважає Юлія Клименко.