Нові карантинні обмеження ускладнять і без того повільне відновлення економіки

Схоже, світом покотилася друга хвиля пандемії коронавірусу COVID-19. З вівторка у французькій столиці запровадили суворий карантин. Брюссель і Бухарест заборонили роботу барів і клубів. В Ізраїлі діє жорсткий локдаун. Влада Іспанії посилила карантинні обмеження в Мадриді та ще дев’яти муніципалітетах.

Український уряд щодня рапортує про нові рекорди за кількістю хворих. У Києві на карантин закрито п’ять шкіл, два дитячі садки та університет ім. Тараса Шевченка.

Друга хвиля виявилася такою ж неминучістю, як і перша. Але тепер і влада, і громадськість найбільше бояться нових економічних наслідків запровадження жорстких обмежень, які ускладнять і без того повільне відновлення економіки.

Поки що українська влада каже, що не планує запроваджувати новий жорсткий локдаун. Але такі запевнення слабо заспокоюють бізнес, який ще не відійшов від наслідків першої хвилі карантинних обмежень. Як вплине на економіку друга хвиля пандемії коронавируса COVID-19 і пов’язані з нею карантинні обмеження, – розбирався GMK Center.

Небажання верхів

Українська влада на всіх рівнях всіляко висловлює небажання вдаватися до жорстких обмежень, як тих, що застосовувалися раніше, і демонструють контроль над ситуацією. Принаймні рівень розуміння ситуації та готовність реагувати у влади в рази вищий, ніж у березні-квітні.

Раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявляв, що готовий запропонувати скасувати адаптивний карантин і запровадити жорсткіші обмеження, в разі якщо заповнюваність призначених для хворих на коронавірус місць у лікарнях перевищить 60% на більшій частині території країни. При цьому йдеться не про жорсткий локдаун, а скоріше про обмеження масових заходів.

Важливо відзначити, що місцева влада всіляко саботує рішення Києва про будь-які обмеження. Для них обмеження – це електоральні втрати, збитки бізнесу й невдоволення населення регіону. Тим більше що центральна влада, не церемонячись, поклала відповідальність за погіршення епідемічної ситуації та зростання кількості хворих на керівників регіонів.

Економіка локдауну

Усі розуміють: нові жорсткі обмеження остаточно доб’ють бізнес, який вижив після першої хвилі й тільки-но почав відновлюватися до докризового рівня й демонструвати перші паростки ділового оптимізму. Нові жорсткі обмеження неминуче позначаться на динаміці ВВП. Глибина додаткового зниження залежатиме від характеру та тривалості вжитих заходів.

Раніше керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій відзначав, що кожен місяць продовження весняного карантину збільшував би падіння ВВП України на 2,5 п.п. у річному обчисленні. За цією аналогією «ціна» місяця жорсткого осіннього карантину також може бути приблизно на цьому рівні.

Ще в червні цього року експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оцінили наслідки хвиль. Очікувалося, що світова економіка впаде в 2020 році на 6%, за другої хвилі вірусу – на 7,6%. При цьому за економіками окремих країн «хвильова» різниця може в середньому становити 2-3%.

Слід зауважити, що впродовж останнього часу низка аналітиків покращили свої прогнози зниження економіки України в 2020 році:

  • Dragon Capital – до -5,5% з -7,2%;
  • P. Morgan – до -4% з -4,7%;
  • НБУ очікував спаду цього року на 6%, проте допускає покращення свого прогнозу до 5%.

А це означає, що новий локдуаун обрушить усі крихкі показники відновлення економіки.

Оцінити втрати від другої хвилі та запровадження жорстких заходів (за прикладом обмежень березня-травня) можна лише дуже приблизно. Найпершим «загнеться» малий бізнес. Наприклад, у половини великих і середніх компаній у результаті коронакризи й карантину скоротився дохід (без зазначення динаміки зниження, до того ж у великого бізнесу завжди вищим є рівень живучості). А в малому бізнесі, за результатами травневого опитування Європейської Бізнес Асоціації, внаслідок першої хвилі пандемії третина компаній втратили 50-75% доходів, майже 45% – до половини доходів, ще 7% опитаних розглядали варіант закриття бізнесу.

Карантинні нюанси

Зрозуміло, на обмеження галузі реагують по-різному. Крім того, багато що залежатиме від так званих супутніх рішень: чи буде це просто масковий режим, чи все-таки заборона, що застосовується до «червоної» карантинної зоні, зміни у фіскальному полі тощо.

«Якщо людей знову «закрити» на карантині, то найбільше постраждають сфера послуг (готельно-ресторанний бізнес, транспорт; оренда офісної та житлової нерухомості), а також легка промисловість і громадський транспорт. Металургія та машинобудування, вантажні перевезення, АПК будуть реагувати меншою мірою на такі обмеження, оскільки попит на їхню продукцію або має низьку волатильність, або формується за рахунок реального сектору (бізнесу)», – каже Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.

Багато компаній повернуться до практики часткової зайнятості. На перший погляд проблема лежить у площині охорони здоров’я, а насправді охоплює економіку, соціальну сферу, бюджетні відносини (хто має оплачувати локдаун), політичну складову (чи всім виділятимуть компенсації й чи виділятимуть узагалі; чи підуть міста на жорсткі заходи перед виборами ).

«Перед бізнесом і урядом незабаром може на повний зріст стати проблема пріоритетів: «закрутити гайки» й отримати різке погіршення рівня доходів населення та ділової активності в бізнесі чи залишити «як є» і вирішувати проблеми COVID-19 у «пожежному порядку» (допоки не з’явиться вакцина) », – підкреслює Віктор Шулик.

Що далі?

Українська влада поки що запевняє, що не планує запроваджувати локдаун. Однак є підозри, що це пов’язане з небажанням переносити місцеві вибори, які мають відбутися 25 жовтня.

«На нашу думку, ймовірність запровадження жорсткого локдауну (за прикладом обмежень березня-травня) доволі мала. Наслідки жорсткого карантину, який діяв у березні-травні, були дуже несприятливими для економіки України. Водночас влада не зуміла ефективно скористатися цим періодом для підготовки країни до нових хвиль захворюваності (збільшення тестування, оснащення стаціонарів для ковід-пацієнтів). Також ми вже спостерігаємо опір влади на місцях, коли центральна влада, виходячи зі своїх міркувань, намагається запровадити карантинні обмеження в тих чи інших регіонах)», – каже Євгенія Ахтирко, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital.

Важливо відзначити, що запровадження Україною тих чи інших заходів не важко передбачити. Вони залежать переважно від того, чи вдаватимуться до них у країнах ЄС. Європа виступає для України «бенчмарком», і якщо там посилюватимуть, то приблизно таких самих заходів вживатиме й наша країна.

Влада в країнах ЄС не хоче вдаватися до повного локдауну й на цьому етапі розвитку ситуації має намір обрати регіональні обмеження та інші точкові заходи. Посилювати й без того величезні економічні проблеми своїх країн не хоче ніхто. Те саме рекомендує і Всесвітня організація охорони здоров’я.

«Ситуація із захворюваністю в Україні дуже неоднорідна, тому карантинні обмеження, найімовірніше, матимуть точковий характер. Місцева влада намагатиметься не допустити зниження ділової активності на своїх територіях», – додає Євгенія Ахтирко.

Не всі свої можливості вичерпав і формат адаптивного карантину, в рамках якого можливі заходи, які не передбачають закриття всієї економіки. Йдеться про обмеження роботи підприємств сфери послуг, заборону масових заходів та ізоляцію вразливих груп населення.

Усе це передбачено поточною практикою зонування за рівнем захворюваності. Наприклад, найжорсткіша – червона зона – передбачає заборону на роботу громадського транспорту, навчальних закладів, ТРЦ, кафе та ресторанів.

Утім, не можна виключати і того, що якщо зростання кількості хворих буде дуже суттєвим і масштабним (за прикладом весняної ситуації в Італії) або буде якийсь інший форс-мажор, то в Європі й Україні розглядатимуть і варіант повного локдауна.

У будь-якому разі рішення і заходи української влади у відповідь на зростання кількості хворих мають бути зважені й обговорені з бізнесом. Але навіть у ситуації запровадження істотних заходів обмеження в країні є «останній рубіж» прийняття рішень – місцева влада. Від неї залежить виконання розпоряджень надходять з «центру». Саме вони й можуть на радість бізнесу не запроваджувати жорсткі заходи.