shutterstock.com shutterstock.com

Наступного року уряд очікує зростання ВВП на 2,7% та інфляцію на рівні 9,7%

Верховна Рада 19 листопада ухвалила законопроєкт №12000 про держбюджет України на 2025 рік. Це вже третій бюджет, який український парламент ухвалює в умовах повномасштабної війни.

На цілі безпеки та оборони заклали 2,23 трлн грн, що становить понад 26% ВВП. Ймовірно, документ розрахований на те, що бойові дії продовжаться весь наступний рік із приблизно нинішньою інтенсивністю.

У таких умовах зрозуміло, що розвиток та бізнес фінансуються за мінімумом. Загалом у держбюджеті-2025 на регіональний розвиток, підтримку бізнесу та відновлення пошкодженої інфраструктури держава заклала 128,4 млрд грн.

Виконання держбюджету залишається критично залежним від надходження зовнішнього фінансування. Наразі підтверджено лише $15,2 млрд (майбутні транші МВФ та кошти в рамках програми ЄС Ukraine Facility) з необхідних $38,4 млрд. Також можуть виникнути проблеми із достатністю внутрішнього фінансування.

Основні цифри держбюджету-2025

До другого читання проєкт документа змінився мінімально, витрати за ним збільшилися на 50 млрд грн, 24 млрд грн з яких – на освіту. Ухвалили документ без особливих проблем. Доходи бюджету заплановані на рівні 2,34 трлн грн, витрати – 3,94 трлн грн. Дефіцит становитиме 1,64 трлн грн або 19,4% ВВП.

З урахуванням збільшення видатків бюджету 2024 року на 500 млрд грн, фінансування безпеки та оборони 2025-го практично не зросте – 2,18 трлн проти 2,22 трлн грн.

«Основна стаття підвищення – це збільшення видатків на безпеку з 22,1% до 26,3% ВВП. Це чітко показує, що, по-перше, воювати зібралися цілий рік, по-друге, не впевнені, що будуть західні поставки. Тому збільшують свої закупівлі», – підкреслює економічний експерт Данило Монін.

Очікується, що наступного року українська економіка покаже мінімальні темпи зростання – лише 2,7% р./р. (у 2024 році прогнозується зростання на 3,5% р./р.). Середньорічна інфляція становитиме 9,7% р./р. (ті ж 9,7% НБУ очікує за підсумками 2024-го), а середня зарплата зросте з 20,6 тис. до 24,4 тис. грн на місяць. Таким чином, зростання середньої номінальної зарплати у 2025 році порівняно з 2024-м становитиме 18,5%, реальне (з урахуванням інфляції) – 8,2%, а збільшення зарплати у доларовому еквіваленті (з урахуванням зміни курсу) – 7,4%.. За оцінками НБУ, реальні зарплати в Україні 2024-го збільшаться на 14% р./р. і вже до кінця року перевищать довоєнний рівень.

Підтримка бізнесу у держбюджеті-2025

В умовах війни держбюджет апріорі не може бути орієнтованим на підтримку бізнесу. Більше того, цю допомогу буде зменшено навіть у номінальному вираженні – з 30,9 млрд у 2024 році до 22,4 млрд грн у 2025-му.

Серед програм підтримки вітчизняного бізнесу Кабмін запланував у держбюджеті-2025 виділення коштів на такі напрямки:

  • програма «Доступні кредити 5-7-9%» – 18 млрд грн;
  • Фонд розвитку інновацій – 3 млрд грн;
  • гранти для бізнесу – 1,4 млрд грн.

Також у 2025 році продовжуватиметься підтримка бізнесу за рахунок залишку невикористаних коштів по безробіттю, які знаходяться у спецфонді держбюджету.

«Ці кошти будуть спрямовані на часткову компенсацію вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва, держстимулювання створення індустріальних парків, держпідтримку реалізації інвестпроектів зі значними інвестиціями, компенсацію витрат на гуманітарне розмінування земель сільгосппризначення, підтримання внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги», – йдеться у  пояснювальній записці до документа.

Водночас, сотні мільярдів бюджетних коштів підуть на закупівлі у національних виробників у вигляді оборонних замовлень. Заплановані витрати на озброєння та військову техніку в держбюджеті-2025 становлять 739 млрд грн, у тому числі на Мінстратегпром, що займається модернізацією ОПК – 55 млрд грн, на закупівлю БПЛА – 47 млрд грн.

Перелік номенклатури оборонної продукції, що закуповується, досить широкий, тому ці кошти можуть освоїти машинобудування, металургія, виробництво металовиробів і лиття, виробники приладів та апаратури та ін. Звичайно, це не пряма підтримка бізнесу, а самі кошти частково підуть на закупівлю й у західних постачальників.

Інфраструктурні витрати у 2025 році

На тлі військових видатків держбюджет-2025 прогнозовано скупий на вкладення в інфраструктуру. Основна частина витрат йде у рамках проєктів регіонального розвитку та відновлення інфраструктури, пошкодженої під час бойових дій. На ці цілі будуть направлені такі суми:

  1. Резервний фонд – 29,6 млрд грн,
  2. Субвенція на реалізацію публічних інвестпроєктів – 18,7 млрд грн,
  3. Компенсація за пошкоджене чи знищене житло – 4 млрд грн,
  4. Держфонд декарбонізації та енергоефективної трансформації – 1,75 млрд грн,
  5. Держфонд регіонального розвитку – 1 млрд грн,
  6. Гуманітарне розмінування сільгоспземель – 1 млрд грн.

Однак обсяг витрат на відновлення не можна порівняти з розміром шкоди. За оцінками KSE, прямі збитки інфраструктури у грошовому вираженні станом на січень 2024 року склали $157 млрд.

Крім того, 12,6 млрд грн спрямують на експлуатацію, утримання та ремонт доріг, важливих для оборони та економіки. Мінфін хотів відновити Дорожній фонд у 2025 році, але від ідеї відмовилися до другого читання.

У держбюджеті-2025 передбачено виділення 7 млрд грн для «Укрзалізниці», у тому числі 4,4 млрд грн на придбання пасажирських вагонів та 128 млн грн – на співфінансування інфраструктурних проєктів із міжнародними фондами. Ці кошти буде виділено безпосередньо з держбюджету. За рахунок цільових західних коштів буде профінансовано закупівлю рейок (1,8 млрд грн) та інтермодальні термінали та будівництво євроколії (1,2 млрд грн).

«Вперше в історії України передбачено цільову бюджетну програму для співфінансування інфраструктурних проектів. Це дозволяє залучати до модернізації залізниці європейські ресурси. Вітаємо і рекордне фінансування на придбання пасажирських вагонів: понад 160 залучених до вагонобудування вітчизняних підприємств завантажено замовленнями», – зазначає глава «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

Крім того, наступного року запускається нова система «публічних інвестиційних проєктів», ресурс на реалізацію яких складе 256 млрд грн, з яких:

  • 115 млрд грн – фінансування під держгарантії,
  • 71,9 млрд грн – надходження від інших країн та МФО,
  • 44,2 млрд грн – кошти спецфонду держбюджету (втім, за рахунок них потрібно буде гасити борги попередніх років),
  • 25 млрд грн – кошти держбюджету на публічні інвестпроєкти.

Ризики держбюджету-2025

Допоки в країні триває повномасштабна війна, про будь-яку стабільність не йдеться. Проте вже зараз видно, що виконання держбюджету-2025 може  зіштовхнутися із з низкою проблем.

  1. Посилення ракетних ударів по енергетиці. Будь-яке скорочення економічної активності, особливо базових галузей промисловості, через часткове або повне припинення постачання електроенергії швидко позначиться на наповненні держбюджету та можливості виконання його видаткової частини для оборонних цілей.
  2. Обмеження ресурсу внутрішніх запозичень. Цього року Мінфін зміг за рахунок ОВДП закрити бюджетний дефіцит після збільшення видаткової частини. У держбюджеті-2025 заплановано залучити 579 млрд грн через ОВДП, погасити за старими позиками – 562 млрд грн. Водночас Мінфін наблизився до граничних можливостей щодо внутрішніх запозичень, пише Forbes.
  3. Незатверджені джерела фінансування. Досі не підписано вже ухвалений законопроєкт про підвищення податків №11416-д, у рамках якого у 2025-му очікується надходження до бюджету 141 млрд грн. Втім, документ, найімовірніше, буде підписано: він є одним із зобов’язань перед МВФ. До того ж у держбюджеті-2025 вже враховано доходи, які мають прийти від №11416-д, каже Ярослав Железняк, перший заступник голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики.
  4. Продовження залежності від західної фінансової допомоги. Усі невоєнні витрати Україна фінансує за рахунок міжнародних партнерів. Очікуване зовнішнє фінансування 2025-го становитиме $38,4 млрд (у 2024-му – $41,3 млрд). Хоча поки що не весь обсяг зовнішніх запозичень підтверджений міжнародними партнерами ($23,2 млрд), швидше за все Україна отримає необхідні кошти наступного року завдяки кредиту ЄС на €35 млрд і на $20 млрд від США. Однак у наступні роки отримання такого рівня фінансування залишається під великим питанням.
  5. Невідповідність прогнозів щодо ВВП та інфляції. Кабмін прогнозує у 2025-му зростання економіки на рівні 2,7% р./р., тоді як Нацбанк – 4,3% р./р. Відрізняються і прогнози щодо інфляції: уряд очікує середню за підсумками року у 9,7% р./р., НБУ – 6,9% р./р. Досягнення цих показників передбачає різні підходи фіскальної та монетарної політики.

Безумовно, можливі інші проблеми, породжені війною чи різними зовнішніми, чи внутрішніми чинниками. Слабким місцем держбюджету є те, що великомасштабні ризики на зразок посилення ударів РФ з енергетики в документі не враховані. Тому у будь-якому разі державі важливо превентивно підтримувати базові галузі економіки, які є бюджетоутворюючими як на рівні країни, так і окремих регіонів.

Практика реалізації держбюджету в умовах війни показує, що Кабміну доводиться шукати додаткових коштів на фінансування бойових дій. Якщо війна триватиме до кінця 2025-го, то наступного року уряду, ймовірно, вкотре доведеться «вишукувати резерви».